て
て або テ (/te/; МФА: [te] • [te̞]; укр. те) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 4-го рядка 4-го стовпчика таблиці ґодзюон.
| Хіраґана | |
 | |
 | |
| Походження | 天 |
| JIS X 0213 | 1-4-38 |
| Unicode | 3066 |
| Катакана | |
 | |
 | |
| Походження | 天 |
| JIS X 0213 | 1-5-38 |
| Unicode | U+30C6 |
| Вимова • Мови • Клас | |
| МФА | te |
| Мови | ja, ain |
| Звук | чистий |
| Транслітерація | |
| Кирилиця | ТЕ |
| Латинка | TE |
| Хіраґана | |
 | |
 | |
| Походження | て |
| JIS X 0213 | 1-4-39 |
| Unicode | 3067 |
| Катакана | |
 | |
 | |
| Походження | テ |
| JIS X 0213 | 1-5-39 |
| Unicode | U+30C7 |
| Вимова • Мови • Клас | |
| МФА | de |
| Мови | ja |
| Звук | дзвінкий |
| Транслітерація | |
| Кирилиця | ДЕ |
| Латинка | DE |
Має похідні дзвінкі звуки — で або デ (/de/; МФА: [de] • [de̞]; укр. де).
Короткі відомості
Опис
Фонема сучасної японської мови. Складається з одного неогубленого голосного переднього ряду високо-середнього піднесення /e/ (え). Приголосні бувають різними залежно від типу.
| Глухий ясенний проривний: | /t/ → | て | [te] | (основний звук) | |
| Дзвінкий ясенний проривний: | /d/ → | で | [de] | (похідний звук) | |
Абетки
- Хіраґана: て
- Походить від скорописного написання ієрогліфа 天 (тен, Небеса).
- Катакана: テ
- Походить від скорописного написання лівої частини ієрогліфа 天 (тен, Небеса).
- Манйоґана: 堤 • 天 • 帝 • 底 • 手 • 代 • 直
て
- Кирилиця:
- Система Поліванова: ТЕ (те).
- Альтернативні системи: ТЕ (те).
- Латинка
- Система Хепберна: TE (te).
- Японська система: TE (te).
- JIS X 4063: te
- Айнська система: TE (te).
で
- Кирилиця:
- Система Поліванова: ДЕ (де).
- Альтернативні системи: ДЕ (де)
- Латинка
- Система Хепберна: DE (de).
- Японська система: DE (de).
- JIS X 4063: de
- Айнська система: DE (de).
Інші системи передачі
- Шрифт Брайля:
●●
●●
●－
- Радіоабетка: ТЕґамі но ТЕ (手紙のテ; «те» листа)
- Абетка Морзе: ・－・－－
Джерела та література
- 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
- Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
- 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
- Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
- 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
- Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.
- Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
- Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
- Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
- Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.
Посилання
- Японська система ромадзі (яп.)
- Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів (яп.)
- Система ромадзі JIS X 4063:2000 (яп.)
| Ґодзюон | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ん н | ﾞ | わ ва | ら ра | や я | ま ма | は ха | な на | た та | さ са | か ка | あ а |
| っ | ゝ | ゐ і | り рі | み мі | ひ хі | に ні | ち ті | し сі | き кі | い і | |
| ヴ в | る ру | ゆ ю | む му | ふ фу | ぬ ну | つ цу | す су | く ку | う у | ||
| ヶ | ゑ е | れ ре | め ме | へ хе | ね не | て те | せ се | け ке | え е | ||
| ー | を о | ろ ро | よ йо | も мо | ほ хо | の но | と то | そ со | こ ко | お о | |
| Іроха | |||||||||||
| い і | ろ ро | は ха | に ні | ほ хо | へ хе | と то | ち ті | り рі | ぬ ну | る ру | を о |
| わ ва | か ка | よ йо | た та | れ ре | そ со | つ цу | ね не | な на | ら ра | む му | |
| う у | ゐ і | の но | お о | く ку | や я | ま ма | け ке | ふ фу | こ ко | え е | て те |
| あ а | さ са | き кі | ゆ ю | め ме | み мі | し сі | ゑ е | ひ хі | も мо | せ се | す су |
| Шаблон • Обговорення • Проєкт | |||||||||||
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.