ま

	Хіраґана
Походження	末
JIS X 0213	1-4-62
Unicode	307E
	Катакана
Походження	万
JIS X 0213	1-5-62
Unicode	U+30DE
	Вимова • Мови • Клас
МФА	ma
Мови	ja, ain
Звук	чистий
	Транслітерація
Кирилиця	МА
Латинка	MA

ま або マ (/ma/; МФА: [ma] • [mä]; укр. ма) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 1-го рядка 7-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звуку та одного неогубленого голосного середнього ряду низького піднесення /а/ (あ).

Губно-губний носовий:

/m/ →

ま

[ma]

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

Порядок ґодзюону: 31.
Порядок іроха: 30. Між や і け.

Абетки

Хіраґана: ま

Походить від скорописного написання ієрогліфа 末 (мацу, кінець).

Катакана: マ

Походить від скорописного написання ієрогліфа 万 (ман, десять тисяч).

Манйоґана: 万 • 末 • 馬 • 麻 • 摩 • 磨 • 満 • 前 • 真 • 間 • 鬼

Транслітерації

Кирилиця:
Система Поліванова: МА (ма).

Альтернативні системи: МА (ма).
Латинка
Система Хепберна: MA (ma).

Японська система: MA (ma).

JIS X 4063: ma

Айнська система: MA (ma).

Інші системи передачі

Шрифт Брайля:
●－
－●
●●
Радіоабетка: МАтті но МА (マッチのマ; «ма» сірників)
Абетка Морзе: －・・－

Джерела та література

『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

山田孝雄著『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.

Поливанов Е.Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
Поливанов Е.Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.

Посилання

Ґодзюон
ん н	ﾞ	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	ゝ	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
ヴ в			る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
ヶ		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
ー		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.