ひ
ひ або ヒ (/hi/; МФА: [çi]; укр. хі) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 2-го рядка 6-го стовпчика таблиці ґодзюон.
Хіраґана | |
Походження | 比 |
JIS X 0213 | 1-4-50 |
Unicode | 3072 |
Катакана | |
Походження | 比 |
JIS X 0213 | 1-5-50 |
Unicode | U+30D2 |
Вимова • Мови • Клас | |
МФА | çi |
Мови | ja, ain |
Звук | чистий |
Транслітерація | |
Кирилиця | ХІ |
Латинка | HI |
Хіраґана | |
Походження | ひ |
JIS X 0213 | 1-4-51 |
Unicode | 3073 |
Катакана | |
Походження | ヒ |
JIS X 0213 | 1-5-51 |
Unicode | U+30D3 |
Вимова • Мови • Клас | |
МФА | bi |
Мови | ja |
Звук | дзвінкий |
Транслітерація | |
Кирилиця | БІ |
Латинка | BI |
Хіраґана | |
Походження | ひ |
JIS X 0213 | 1-4-52 |
Unicode | 3074 |
Катакана | |
Походження | ヒ |
JIS X 0213 | 1-5-52 |
Unicode | U+30D4 |
Вимова • Мови • Клас | |
МФА | pi |
Мови | ja |
Звук | напів-дзвінкий |
Транслітерація | |
Кирилиця | ПІ |
Латинка | PI |
Має похідні:
Короткі відомості
Опис
Фонема сучасної японської мови. Складається з одного глухого твердопіднебінного фрикатива [ç] та одного неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення [i] (い). Приголосні бувають різними залежно від типу.
Глухий піднебінний щілинний: | /h/ → | ひ | [çi] | (основний звук) | |
Дзвінкий губно-губний проривний: | /b/ → | び | [bi] | (похідний звук) | |
Глухий губно-губний проривний: | /p/ → | ぴ | [pi] | (похідний звук) | |
При додаванні голосного [і] до знаків кани рядка い, зазвичай, відбувається явище палаталізації. Тому び та ぴ часто записуються як палаталізовані [bʲ] та [pʲ]. Проте у випадку додавання голосного [і] до приголосного [h], замість палаталізації відбувається перетворення останнього у новий звук — глухий піднебінний щілинний приголосний [ç]. Відповідно, ひ записується в транскрипції МФА як [çi], а не палаталізований [hʲ].
До 9 століття знак ひ вимовлявся як [pi], У 10 — 16 століттях — як [ɸi], а з 17 століття і по сьогодні — як [çi].
Крім цього у історичному використанні кани знак ひ читався як [çi] лише на початку слова; в решті випадків він вимовлявся як い— [i].
[çi]
Абетки
- Хіраґана: ひ
- Походить від скорописного написання ієрогліфа 比 (хі, порівняння).
- Катакана: ヒ
- Походить від скорописного написання правої складової ієрогліфа 比 (хі, порівняння).
- Манйоґана: 比 • 必 • 卑 • 賓 • 日 • 氷 • 飯 • 負 • 嬪 • 臂 • 避 • 臂 • 匱 • 非 • 悲 • 斐 • 火 • 肥 • 飛 • 樋 • 干 • 乾 • 彼 • 被 • 秘
ひ
- Кирилиця:
- Система Поліванова: ХІ (хі).
- Альтернативні системи: ХІ (хі).
- Латинка
- Система Хепберна: HI (hi).
- Японська система: HI (hi).
- JIS X 4063: hi
- Айнська система: HI (hi).
び
- Кирилиця:
- Система Поліванова: БІ (бі).
- Альтернативні системи: БІ (бі)
- Латинка
- Система Хепберна: BI (bi).
- Японська система: BI (bi).
- JIS X 4063: bi
- Айнська система: BI (bi).
ぴ
- Кирилиця:
- Система Поліванова: ПІ (пі).
- Альтернативні системи: ПІ (пі)
- Латинка
- Система Хепберна: PI (pi).
- Японська система: PI (pi).
- JIS X 4063: pi
- Айнська система: PI (pi).
Інші системи передачі
- Шрифт Брайля:
●-
●-
●●
- Радіоабетка: ХІкокі но ХІ (飛行機のヒ; «хі» літака)
- Абетка Морзе: --・・-
Джерела та література
- 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
- Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
- 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
- Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
- 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
- Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.
- Поливанов Е.Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
- Поливанов Е.Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
- Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
- Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.
Посилання
- Японська система ромадзі (яп.)
- Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів (яп.)
- Система ромадзі JIS X 4063:2000 (яп.)
Ґодзюон | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ん н | ゙ | わ ва | ら ра | や я | ま ма | は ха | な на | た та | さ са | か ка | あ а |
っ | ゝ | ゐ і | り рі | み мі | ひ хі | に ні | ち ті | し сі | き кі | い і | |
ヴ в | る ру | ゆ ю | む му | ふ фу | ぬ ну | つ цу | す су | く ку | う у | ||
ヶ | ゑ е | れ ре | め ме | へ хе | ね не | て те | せ се | け ке | え е | ||
ー | を о | ろ ро | よ йо | も мо | ほ хо | の но | と то | そ со | こ ко | お о | |
Іроха | |||||||||||
い і | ろ ро | は ха | に ні | ほ хо | へ хе | と то | ち ті | り рі | ぬ ну | る ру | を о |
わ ва | か ка | よ йо | た та | れ ре | そ со | つ цу | ね не | な на | ら ра | む му | |
う у | ゐ і | の но | お о | く ку | や я | ま ма | け ке | ふ фу | こ ко | え е | て те |
あ а | さ са | き кі | ゆ ю | め ме | み мі | し сі | ゑ е | ひ хі | も мо | せ се | す су |
Шаблон • Обговорення • Проєкт |