と

	Хіраґана
Походження	と
JIS X 0213	1-4-41
Unicode	3069
	Катакана
Походження	ト
JIS X 0213	1-5-41
Unicode	U+30C9
	Вимова • Мови • Клас
МФА	do
Мови	ja
Звук	дзвінкий
	Транслітерація
Кирилиця	ДО
Латинка	DO

	Хіраґана
Походження	止
JIS X 0213	1-4-40
Unicode	3068
	Катакана
Походження	止
JIS X 0213	1-5-40
Unicode	U+30C8
	Вимова • Мови • Клас
МФА	to
Мови	ja, ain
Звук	чистий
	Транслітерація
Кирилиця	ТО
Латинка	TO

と або ト (/to/; МФА: [to] • [to̜ ̞]; укр. то) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 5-го рядка 4-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні дзвінкі　звуки — ど　або　ド (/do/; МФА: [do] • [do̜ ̞]; укр. до).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звуку та одного огубленого голосного заднього ряду високо-середнього піднесення /o/ (お). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий ясенний проривний:		/t/ →	と	[to]	(основний звук)
Дзвінкий ясенний проривний:		/d/ →	ど	[do]	(похідний звук)

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

Порядок ґодзюону: 20.
Порядок іроха: 7. Між へ і ち.

Абетки

Хіраґана: と

Походить від скорописного написання ієрогліфа 止 (сі, зупиняти).

Катакана: ト

Походить від скорописного написання правої частини ієрогліфа 止 (сі, зупиняти).

Манйоґана: 刀 • 土 • 斗 • 度 • 戸 • 利 • 速 • 止 • 等 • 登 • 澄 • 得 • 騰 • 十 • 鳥 • 常 • 跡

と

Кирилиця:
Система Поліванова: ТО (то).

Альтернативні системи: ТО (то).
Латинка
Система Хепберна: TO (to).

Японська система: TO (to).

JIS X 4063: to

Айнська система: TO (to).

ど

Кирилиця:
Система Поліванова: ДО (до).

Альтернативні системи: ДО (до)
Латинка
Система Хепберна: DO (do).

Японська система: DO (do).

JIS X 4063: do

Айнська система: DO(do).

Інші системи передачі

Шрифт Брайля:
－●
●●
●－
Радіоабетка: ТОкьо но ТО (東京のト; «то» Токіо)
Абетка Морзе: ・・－・・

Джерела та література

『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

山田孝雄著『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.

Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.

Посилання

Ґодзюон
ん н	ﾞ	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	ゝ	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
ヴ в			る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
ヶ		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
ー		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.