た

	Хіраґана
Походження	た
JIS X 0213	1-4-32
Unicode	3060
	Катакана
Походження	タ
JIS X 0213	1-5-32
Unicode	U+30C0
	Вимова • Мови • Клас
МФА	da
Мови	ja
Звук	дзвінкий
	Транслітерація
Кирилиця	ДА
Латинка	DA

	Хіраґана
Походження	太
JIS X 0213	1-4-31
Unicode	305F
	Катакана
Походження	多
JIS X 0213	1-5-31
Unicode	U+30BF
	Вимова • Мови • Клас
МФА	ta
Мови	ja, ain
Звук	чистий
	Транслітерація
Кирилиця	ТА
Латинка	TA

た або タ (/ta/; МФА: [ta] • [tä]; укр. та) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 1-го рядка 4-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні дзвінкі　звуки — だ　або　ダ (/da/; МФА: [da] • [dä]; укр. да).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звуку та одного неогубленого голосного середнього ряду низького піднесення /а/ (あ). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий ясенний проривний:		/t/ →	た	[ta]	(основний звук)
Дзвінкий ясенний проривний:		/d/ →	だ	[da]	(похідний звук)

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

Порядок ґодзюону: 16.
Порядок іроха: 16. Між よ і れ.

Абетки

Хіраґана: た

Походить від скорописного написання ієрогліфа 太 (тай, великий).

Катакана: タ

Походить від скорописного написання верхньої складової ієрогліфа 多 (та, багато).

Манйоґана: 太 • 多 • 他 • 丹 • 駄 • 田 • 手 • 立

た

Кирилиця:
Система Поліванова: ТА (та).

Альтернативні системи: ТА (та).
Латинка
Система Хепберна: TA (ta).

Японська система: TA (ta).

JIS X 4063: ta

Айнська система: TA (ta).

だ

Кирилиця:
Система Поліванова: ДА (да).

Альтернативні системи: ДА (да)
Латинка
Система Хепберна: DA (da).

Японська система: DA (da).

JIS X 4063: da

Айнська система: DA (da).

Інші системи передачі

Шрифт Брайля:
●－
－●
●－
Радіоабетка: ТАбако но ТА (煙草のタ; «та» тютюну)
Абетка Морзе: －・

Джерела та література

『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

山田孝雄著『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.

Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.

Посилання

Ґодзюон
ん н	ﾞ	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	ゝ	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
ヴ в			る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
ヶ		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
ー		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.