い

	Хіраґана
Походження	以
JIS X 0213	1-4-4
Unicode	3044
	Катакана
Походження	伊
JIS X 0213	1-5-4
Unicode	U+30A4
	Вимова • Мови • Клас
МФА	і
Мови	ja, ain
Звук	чистий
	Транслітерація
Кирилиця	І
Латинка	І

い або イ (/і/; МФА: [і] • [i̞]; укр. і) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 2-го рядку 1-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови: один з 5 голосних звуків. Позначається /і/. Вимовляється зі слабко розкритим ротом.

Є неогубленим голосним переднього ряду високого піднесення. У Міжнародному фонетичному алфавіті позначається символом [i]. Інколи розглядається як неогублений голосний високого піднесення в позиції між переднім та середнім рядом, і позначається знаком [i̞]. Часто для зручності записується просто як [і].

В японській мові приголосні звуки другого рядка ґодзюону, так званого рядка /i/, палаталізуються через додавання до них голосного /i/. У сполученні з цими приголосними /i/ вимовляється ближче до палатального апроксиманту [j], ніж до неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення [i].

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

Порядок ґодзюону: 2.
Порядок іроха: 1. Перед ろ.

Абетки

Хіраґана: い

Походить від скорописного написання ієрогліфа 以 (і, використання).

Катакана: イ

Походить від скорописного написання лівої складової ієрогліфа 伊 (і, керувати).

Манйоґана: 伊 • 怡 • 以 • 異 • 已 • 移 • 射 • 五 • 韋 • 為 • 位 • 威 • 謂 • 萎 • 委 • 偉 • 井 • 猪 • 居

Транслітерації

Кирилиця:
Система Поліванова: І (і).

Альтернативні системи: І (і).
Латинка
Система Хепберна: І (і).

Японська система: І (і).

JIS X 4063: і

Айнська система: І (і).

Інші системи передачі

Шрифт Брайля:
●－
●－
－－
Радіоабетка: Іро но І (色のイ; «і» кольору)
Абетка Морзе: ・−

Джерела та література

『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

山田孝雄著『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.

Поливанов Е.Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
Поливанов Е.Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.

Посилання

Ґодзюон
ん н	ﾞ	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	ゝ	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
ヴ в			る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
ヶ		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
ー		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.