あ

	Хіраґана
Походження	安
JIS X 0213	1-4-2
Unicode	3042
	Катакана
Походження	阿
JIS X 0213	1-4-2
Unicode	U+30A2
	Вимова • Мови • Клас
МФА	a
Мови	ja, ain
Звук	чистий
	Транслітерація
Кирилиця	A
Латинка	A

あ або ア (/а/; МФА: [a] • [ä]; укр. а) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 1-го рядка 1-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови: один з 5 голосних звуків. Позначається /a/. Вимовляється з широко розкритим ротом.

Є неогубленим голосним середнього ряду низького піднесення. Займає проміжну позицію між неогубленим голосним переднього ряду низького піднесення [a] та неогубленим голосним заднього ряду низького піднесення [ɑ].

У Міжнародному фонетичному алфавіті позначається символами [ä] • [a̟] • [ɑ̠]. Часто для зручності записується просто як [а].

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

Порядок ґодзюону: 1.
Порядок іроха: 36. Між て і さ.

Абетки

Хіраґана: あ

Походить від скорописного написання ієрогліфа 安 (ан, спокій).

Катакана: ア

Походить від скорописного написання лівої складової ієрогліфа 阿 (а, вигук).

Манйоґана: 阿 • 安 • 英 • 足 • 鞅 • 婀 • 吾

Транслітерації

Кирилиця:
Система Поліванова: А (а).

Альтернативні системи: А (а).
Латинка
Система Хепберна: А (а).

Японська система: А (а).

JIS X 4063: a

Айнська система: А (а).

Інші системи передачі

Шрифт Брайля:
●－
－－
－－
Радіоабетка: Асахі но А (朝日のア; «а» ранкового сонця)
Абетка Морзе: －－・－－

Джерела та література

『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

山田孝雄著『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.

Поливанов Е.Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
Поливанов Е.Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.

Посилання

Ґодзюон
ん н	ﾞ	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	ゝ	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
ヴ в			る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
ヶ		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
ー		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.