こ

	Хіраґана
Походження	こ
JIS X 0213	1-4-20
Unicode	3054
	Катакана
Походження	コ
JIS X 0213	1-5-20
Unicode	U+30B4
	Вимова • Мови • Клас
МФА	go
Мови	ja
Звук	дзвінкий
	Транслітерація
Кирилиця	ҐО
Латинка	GO

	Хіраґана
Походження	己
JIS X 0213	1-4-19
Unicode	3053
	Катакана
Походження	己
JIS X 0213	1-5-19
Unicode	U+30B3
	Вимова • Мови • Клас
МФА	ko
Мови	ja, ain
Звук	чистий
	Транслітерація
Кирилиця	КО
Латинка	KO

こ або コ (/ko/; МФА: [ko] • [ko̜ ̞]; укр. ко) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 5-го рядка 2-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні дзвінкі　звуки — ご　або　ゴ (/ga/; МФА: [go] • [go̜ ̞]; укр. ґо).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного задньопіднебінного приголосного звуку та одного огубленого голосного заднього ряду високо-середнього піднесення /o/ (お). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий задньопіднебінний проривний:	/k/ →	こ	[ko]	(основний звук)
Дзвінкий задньопіднебінний проривний:	/g/ →	ご	[go]	(похідний звук)
Задньопіднебінний носовий:	/ŋ/ →	こ゚	[ŋo]	(на письмі практично не використовується)

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

Порядок ґодзюону: 10.
Порядок іроха: 33. Між ふ і え.

Абетки

Хіраґана: こ

Походить від скорописного написання ієрогліфа 己 (ко, я).

Катакана: コ

Походить від скорописного написання верхньої частини ієрогліфа 己 (ко, я).

Манйоґана: 古 • 姑 • 枯 • 故 • 侯 • 孤 • 児 • 粉 • 己 • 巨 • 去 • 居 • 忌 • 許 • 虚 • 興 • 木

こ

Кирилиця:
Система Поліванова: КО (ко).

Альтернативні системи: КО (ко).
Латинка
Система Хепберна: KO (ko).

Японська система: KO (ko).

JIS X 4063: ko

Айнська система: KO (ko).

ご

Кирилиця:
Система Поліванова: ҐО (ґо).

Альтернативні системи: ҐО (ґо).
Латинка
Система Хепберна: GO (go).

Японська система: GO (go).

JIS X 4063: go

Айнська система: GO (go).

Інші системи передачі

Шрифт Брайля:
－●
●－
－●
Радіоабетка: КОдомо но КО (子供のコ; «ко» дитини)
Абетка Морзе: －－－－

Джерела та література

『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

『日本語の教育こら研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

山田孝雄著『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.

Поливанов Е.Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
Поливанов Е.Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.

Посилання

Ґодзюон
ん н	ﾞ	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	ゝ	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
ヴ в			る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
ヶ		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
ー		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.