す

	Хіраґана
Походження	す
JIS X 0213	1-4-26
Unicode	305A
	Катакана
Походження	ス
JIS X 0213	1-5-26
Unicode	U+30BA
	Вимова • Мови • Клас
МФА	(d)zɯ
Мови	ja
Звук	дзвінкий
	Транслітерація
Кирилиця	ДЗУ
Латинка	ZU

	Хіраґана
Походження	寸
JIS X 0213	1-4-21
Unicode	3055
	Катакана
Походження	須
JIS X 0213	1-5-21
Unicode	U+30B5
	Вимова • Мови • Клас
МФА	sɯ
Мови	ja, ain
Звук	чистий
	Транслітерація
Кирилиця	СУ
Латинка	SU

す або ス (/su/; МФА: [su] • [sɯ]; укр. су) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 3-го рядка 3-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні дзвінкі　звуки — ず　або　ズ (/zu/; МФА: [(d)zu] • [(d)zɯ]; укр. дзу).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звуку та одного неогубленого голосного заднього ряду високого піднесення /u/ (う). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий ясенний щілинний:	/s/ →	す	[sɯ]	(основний звук)
Дзвінкий ясенний щілинний:	/z/ →	ず	[zɯ]	(похідний звук; в середині слова)
Дзвінкий ясенний африкат:	/z/ →	ず	[d͡zɯ]	(похідний звук; на початку слова і перед /N/)

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

Порядок ґодзюону: 13.
Порядок іроха: 47. Після せ.

Абетки

Хіраґана: す

Походить від скорописного написання ієрогліфа 寸 (сун, сун).

Катакана: ス

Походить від скорописного написання нижньої правої частини ієрогліфа 須 (су, потреба).

Манйоґана: 寸 • 須 • 周 • 酒 • 州 • 洲 • 珠 • 数 • 酢 • 栖 • 渚

す

Кирилиця:
Система Поліванова: СУ (су).

Альтернативні системи: СУ (су).
Латинка
Система Хепберна: SU (su).

Японська система: SU (su).

JIS X 4063: su

Айнська система: SU (su).

ず

Кирилиця:
Система Поліванова: ДЗУ (дзу).

Альтернативні системи: ДЗУ (дзу), ЗУ (зу)
Латинка
Система Хепберна: ZU (zu).

Японська система: ZU (zu).

JIS X 4063: zu

Айнська система: ZU (zu).

Інші системи передачі

Шрифт Брайля:
●●
-●
-●
Радіоабетка: СУдзуме но СУ (すずめのス; «су» горобця)
Абетка Морзе: −−−・−

Джерела та література

『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

山田孝雄著『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.

Поливанов Е.Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
Поливанов Е.Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.

Посилання

Ґодзюон
ん н	ﾞ	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	ゝ	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
ヴ в			る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
ヶ		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
ー		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.