або (/ti/; МФА: [ʨi]; укр. ті) склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 2-го рядка 4-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Хіраґана
Походження
JIS X 02131-4-33
Unicode3061
Катакана
Походження
JIS X 02131-5-33
UnicodeU+30C1
ВимоваМовиКлас
МФАt͡ɕi
Мовиja, ain
Звукчистий
Транслітерація
КирилицяТІ
ЛатинкаCHI, TI
Хіраґана
Походження
JIS X 02131-4-34
Unicode3062
Катакана
Походження
JIS X 02131-5-34
UnicodeU+30C2
ВимоваМовиКлас
МФАd͡ʑi
Мовиja
Звукдзвінкий
Транслітерація
КирилицяДЗІ
ЛатинкаJI, ZI

Має похідні дзвінкі звуки  або  (/di/; МФА: [ʥi]; укр. дзі).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звуку та одного неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення /і/ (). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий ясенно-піднебінний африкат:  /t/ →[t͡ɕi](основний звук)
Дзвінкий ясенно-піднебінний щілинний  /d/ →[ʑi](похідний звук; в середині слова)
Дзвінкий ясенно-піднебінний африкат:  /d/ →[d͡ʑi](похідний звук; на початку слова і перед /N/)

При додаванні голосного [і] до знаків кани рядка い, зазвичай, відбувається явище палаталізації. Проте у випадку додавання [і] до [t] та [d], замість палаталізації відбувається перетворення їх у нові звуки — [t͡ɕ] та [ʑ] • [d͡ʑ]. Відповідно, ち записується в транскрипції МФА як [t͡ɕi], а не палаталізований [tʲ]; в свою чергу ぢ передається як [ʑi] • [d͡ʑi], а не палаталізований [dʲ].

До 12 століття ち і ぢ вимовлялися як [ti] та [di]. У середньовіччі ці звуки поступово еволюціонували в [t͡ɕi] та [ʑi] • [d͡ʑi].

У сучасній японській мові використання ぢ обмежене. Замість нього на письмі, переважно, вживається .

[ʨi]

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

Абетки

Походить від скорописного написання ієрогліфа 知 (ті, знання).
Походить від скорописного написання ієрогліфа 千 (ті, тисяча).

Інші системи передачі

Джерела та література

  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
  • 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.

Посилання


Ґодзюон
 н  ва ра я ма ха на та са ка а
 і рі мі хі ні ті сі кі і
 в  ру ю му фу ну цу су ку у
 е ре ме хе не те се ке е
 о ро йо мо хо но то со ко о
Іроха
 і ро ха ні хо хе то ті рі ну ру о
 ва ка йо та ре со цу не на ра му
 у і но о ку я ма ке фу ко е те
 а са кі ю ме мі сі е хі мо се су
Шаблон • Обговорення • Проєкт
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.