Медаль Г'юза
Медаль Г'юза (англ. Hughes Medal) — нагорода Лондонського королівського товариства, що присуджується «за оригінальні відкриття в галузі фізичних наук, особливо пов'язаних з виробництвом, зберіганням і використанням енергії». Заснована на честь винахідника Девіда Г'юза.[1]
Медаль Г'юза англ. Hughes Medal | ||||
Країна | Велика Британія | |||
---|---|---|---|---|
Тип | наукова нагородаd і медаль | |||
На честь: | Девід Едвард Г'юз | |||
Нагородження | ||||
Засновано: | 1902 | |||
Нагороджені: | ||||
Категорія:Нагороджені медаллю Г'юза (0) | ||||
Черговість | ||||
Сайт | royalsociety.org/awards/hughes-medal/ |
Вперше медаль була вручена у 1902 році, її отримав Джозеф Томсон «за великий внесок у науку про електрику». Відтоді вона вручалася щорічно, лише у 1924 та у 2009 роках з невідомої причини ніхто не був удостоєний медалі. На відміну від інших нагород Лондонського королівського товариства, медаль Г'юза ніколи не присуджувалася двічі одному і тому ж лауреату.[1]
Були випадки, коли медаль присуджувалася одночасно декільком ученим: у 1938 році Джону Кокрофту та Ернесту Волтону, у 1981 році Пітеру Хіггсу та Томасу Кібблу, у 1982 році її отримали Драммонд Метьюз та Фредерік Вайн, а у 1988 році Арчибальд Гоуї та Майкл Вілан.[1]
Нагорода присуджується громадянам країн Співдружності націй і Ірландії, або ж іноземним вченим, що працюють у них не менше трьох років. Медаль виконана з срібла із позолотою і супроводжується грошовою премією в розмірі 1000 фунтів.[1]
Лауреати
Рік | Прізвище | Обґрунтування | Примітки |
---|---|---|---|
1902 | Джозеф Джон Томсон | «за його великий внесок в електричну науку, особливо щодо явищ електричного розряду в газі» | [2] |
1903 | Йоганн Вільгельм Гітторф | «за довготривалі експериментальні дослідження електричного розряду в рідинах і газах» | [3] |
1904 | Джозеф Вілсон | «за винахід лампи розжарення та інші винаходи та вдосконалення в галузі практичного застосування електрики» | [4] |
1905 | Августо Рігі | «за експериментальні дослідження в електричній науці, в тому числі в галузі електричних коливань» | [5] |
1906 | Герта Маркс Айртон | «за експериментальні дослідження електричної дуги» | [6] |
1907 | Ернест Говард Гріффітс | «за внесок у точні фізичні вимірювання» | [7] |
1908 | Юджин Гольдштейн | «за відкриття природи електричного розряду в розріджених газах» | [8] |
1909 | Річард Тетлі Глейзбрук | «за дослідження електричних стандартів» | [9][10] |
1910 | Джон Амброз Флемінг | «за дослідження в електроенергетиці та електричних вимірюваннях» | [11] |
1911 | Чарльз Томсон Різ Вільсон | «за дослідження ядер у знепиленому повітрі та дослідженні іонів в газах та атмосферної електрики» | [12] |
1912 | Вільям Дадделл | «за дослідження в області технічної електрики» | [13] |
1913 | Александер Грем Белл | «за його внесок у винахід телефону, і особливо у будову телефонної трубки» | [14] |
1914 | Джон Сілі Таунсенд | «за дослідження електричної індукції в газах» | [15] |
1915 | Поль Ланжевен | «за важливий внесок в електричну науку» | [16] |
1916 | Еліу Томсон | «за дослідження в галузі експериментальної електроенергетики» | [17] |
1917 | Чарльз Гловер Баркла | «за дослідження пов'язані із рентгенівським випромінюванням» | — |
1918 | Ірвінг Ленгмюр | «за дослідження в галузі молекулярної фізики» | [18] |
1919 | Чарлз Крі | «за дослідження в галузі земного магнетизму» | [19] |
1920 | Овен Вільямс Річардсон | «за роботи в експериментальній фізиці, і особливо в терміоніці» | [20] |
1921 | Нільс Бор | «за дослідження в галузі теоретичної фізики» | [21] |
1922 | Френсіс Вільям Астон | «за відкриття ізотопів великого числа елементів методом позитивних променів» | [22] |
1923 | Роберт Ендрус Міллікен | «за визначення заряду електрона і інших фізичних констант» | [23] |
1924 | Не нагороджували | — | — |
1925 | Френк Едвард Сміт | «за визначення фундаментальних електричних одиниць і за дослідження в технічній електроенергетиці» | [24] |
1926 | Генрі Джексон (фізик) | «за роботи в наукових дослідженнях радіотелеграфії та її застосування у навігації» | [25] |
1927 | Вільям Кулідж | «за дослідження рентгенівських променів і розвиток високоефективного апарату для їх виробництва» | [26] |
1928 | Моріс де Бройлі | «за дослідження спектру рентгенівських променів» | [27] |
1929 | Ганс Вільгельм Гейгер | «за винахід і розробку методів підрахунку альфа та бета-частинки» | [28] |
1930 | Чандрасекара Венката Раман | «за дослідження абнормального розсіювання світла» | [29] |
1931 | Вільям Лоренс Брегг | «за піонерські роботи по вивченню кристалічної будови із використанням рентгенівських променів» | [30] |
1932 | Джеймс Чедвік | «за дослідження радіоактивності» | [31] |
1933 | Едвард Віктор Епплтон | «за дослідження ефекту шару Хевісайда при передачі сигналів бездротового зв'язку» | [32] |
1934 | Манне Сігбан | «за роботу як фізика і техніка у вивченні довгохвильових рентгенівських променів» | [33] |
1935 | Клінтон Джозеф Девіссон | «за роботи, які привели до відкриття фізичного існування електронних хвиль за допомогою досліджень з відбиття електронів від кристалічних площин нікелю та інших металів» | [34] |
1936 | Вальтер Шотткі | «за відкриття в ефекту Шрота в термоелектронній емісії та винаходу екранної сітки тетрода і способу супергетеродинного прийому бездротових сигналів» | [35] |
1937 | Ернест Орландо Лоуренс | «за роботу з розвитку циклотрона і його застосування для дослідження ядерного розпаду» | [36] |
1938 | Джон Дуглас Кокрофт | «за дослідження розпаду ядра при бомбардуванні штучно створеними частинками» | [37] |
1939 | Джордж Паджет Томсон | «за низку важливих відкриттів пов'язаних з дослідженням явища дифракції електронів» | [38] |
1940 | Артур Комптон | «за відкриття ефекту Комптона та за роботи по вивченню космічних променів» | [39] |
1941 | Невілл Френсіс Мотт | «за плідне використання принципів квантової теорії у багатьох галузях фізики, особливо в галузі ядерної фізики, теорії колізій, фізики металів та в теорії фотоемульсій» | [40] |
1942 | Енріко Фермі | «за його видатний внесок у розуміння електричної будови речовини, роботи в галузі квантової теорії та експериментальних досліджень нейтрона» | — |
1943 | Марк Оліфант | «за його видатні роботи в галузі ядерної фізики і оволодіння методами створення та застосування високих потенціалів» | [41] |
1944 | Джордж Фінч(хімік) | «за фундаментальний внесок у вивчення структури і властивостей поверхонь, а також за важливу роботу з дослідження електричного пробою в газах» | [42] |
1945 | Базил Шонланд | «за роботу по дослідженні атмосферної електрики та інші фізичні дослідження» | [43] |
1946 | Джон Рендалл | «за видатні дослідження флуоресцентних матеріалів та генерування високочастотного електромагнітного випромінювання» | — |
1947 | Фредерік Жоліо-Кюрі | «за видатний внесок в галузі ядерної фізики, зокрема, відкриття штучної радіоактивності і емісії нейтронів в процесі ділення» | [44] |
1948 | Роберт Ватсон-Ватт | «за видатний внесок у розвиток фізики атмосфери та удосконалення радару» | |
1949 | Сесіль Френк Павелл | «за видатні роботи по фотографуванню слідів частинок, та дослідження пов'язані з відкриттям мезонів і їх трансформації» | [45] |
1950 | Макс Борн | «за внесок у теоретичну фізику в цілому та, зокрема, у розвиток квантової механіки» | [46] |
1951 | Гендрік Крамерс | «за видатні роботи з квантової теорії, зокрема її застосування при вивченні оптичних і магнітних властивостей речовини» | — |
1952 | Філіп Ді | «особливо за видатні дослідження по розпаду атомних ядер, зокрема, з використанням методу камери Вільсона» | — |
1953 | Едвард Баллард | «за його важливий внесок у розвиток теоретичної та експериментальної фізики Землі» | [47] |
1954 | Мартін Райл | «за видатні та оригінальні експериментальні дослідження в радіоастрономії» | [48] |
1955 | Гаррі Стюарт Мессі | «за видатний внесок в атомну і молекулярну фізику, особливо щодо зіткнень, пов'язаних з утворенням і рекомбінацією іонів» | — |
1956 | Фредерік Ліндеманн | «за видатні роботи в багатьох галузях: формула температури плавлення, теорія теплоємності, іонізація зірок, дослідження метеорів і інверсії температури в стратосфері» | [49] |
1957 | Джозеф Праудмен | «за видатні роботи в галузі океанографії» | [50] |
1958 | Едвард Андреде | «за видатний внесок у багатьох галузях класичної фізики» | — |
1959 | Брайан Піппард | «за видатний внесок в галузі фізики низьких температур» | — |
1960 | Джозеф Лейд Позі | «за видатний внесок у радіоастрономію, вивчення як сонячного так і космічного випромінювання» | — |
1961 | Алан Коттрелл | «за видатні роботи у вивченні фізичних властивостей металів, особливо пов'язаних з механічною деформацією та впливом опромінення» | [51] |
1962 | Бребіс Блінні | «за видатні дослідження електричних і магнітних явищ та їх кореляції з атомними та молекулярними властивостями» | [52] |
1963 | Фредерік Калланд Вільямс | «за видатні роботи по створенні перших комп'ютерів» | — |
1964 | Абдус Салам | «за його видатний внесок у квантову механіку і теорію елементарних частинок» | [53] |
1965 | Деніс Вілкінсон | «за значні експериментальні та теоретичні дослідження в галузі ядерної структури та фізики високих енергій» | — |
1966 | Ніколас Кеммер | «за численні відкриття, що мають важливе значення в теоретичній ядерній фізиці» | [54] |
1967 | Курт Мендельсон | «за видатний внесок у фізику низьких температур, особливо відкриття в надпровідності та надтекучості» | [55] |
1968 | Фрімен Дайсон | «за видатні фундаментальні роботи в галузі теоретичної фізики, і особливо квантової електродинаміки» | [56] |
1969 | Ніколас Курті | «за його видатні роботи в галузі фізики низьких температур і термодинаміки» | [57] |
1970 | Девід Бейтс | «за видатний внесок у теорію атомної та молекулярної фізики та її застосування у фізиці атмосфери, фізиці плазми і астрофізиці» | [58] |
1971 | Роберт Генбері Браун | «за видатну роботу в розробці нової форми зоряного інтерферометра, кульмінацією стало спостереження альфи Діви» | [59] |
1972 | Браян Девід Джозефсон | «особливо за відкриття дивовижних властивостей з'єднань між надпровідними матеріалами» | [60] |
1973 | Пітер Хірш | «за видатні заслуги у розвитку електронного мікроскопа техніки тонкої плівки для вивчення кристалічних дефектів і його застосування до дуже широкого кола проблем в галузі матеріалознавства та металургії» | [61] |
1974 | Пітер Фоулер | «за видатний внесок у вивчення космічних променів та фізики елементарних частинок» | [62] |
1975 | Річард Далітц | «за видатний внесок у вивчення теорії основних частинок матерії» | [63] |
1976 | Стівен Гокінг | «за видатний внесок у застосування загальної теорії відносності до астрофізики» | [64] |
1977 | Ентоні Г'юїш | «за видатний внесок у радіоастрономію, в тому числі відкриття та ідентифікацію пульсарів» | [65] |
1978 | Вільям Кохран | «за новаторський внесок у рентгенівську кристалографію, робота зробила глибокий вплив на її розвиток і застосування» | [66] |
1979 | Роберт Джозеф Патон Вільямс | «за видатні дослідження конформації комп'ютерних молекул в розчині за допомогою ядерного магнітного резонансу» | [67] |
1980 | Френсіс Фарлі | «за надточні вимірювання магнітного моменту мюона, ретельне дослідження квантової електродинаміки і про природу мюона» | — |
1981 | Пітер Хіггс
Томас Кіббл |
«за міжнародний внесок про дослідження спонтанного порушення фундаментальних симетрій в теорії елементарних частинок» | [68] |
1982 | Драммонд Метьюз | «за вивчення магнітних властивостей океанських поверхонь» | [69] |
1983 | Джон Клайв Ворд | «за дуже важливий і оригінальний внесок у квантову теорію поля, зокрема, тотожність Ворда та теорію слабких взаємодій Салама-Ворда» | [70] |
1984 | Рой Керр | «за видатні роботи з теорії відносності, особливо за відкриття так званої чорної діри Керра» | [71] |
1985 | Тоні Скайрм | «за внесок у теорію частинок і ядерну фізику» | — |
1986 | Майкл Вулфсон | «за створення алгоритмів, включаючи MULTAN і SAYTAN, які використовуються у всьому світі, щоб визначити більшість зареєстрованих кристалічних структур» | — |
1987 | Майкл Пеппер | «за чисельні важливі експериментальні дослідження фундаментальних властивостей напівпровідників особливо маломірних систем, де були виявлені деякі з незвичайних властивостей, таких як локалізація електронів і квантовий ефект Холла» | — |
1988 | Арчибальд Хоуї
Майкл Вілан |
«за внесок в теорію дифракції електронів і мікроскопію, та його застосування при вивченні дефектів ґратки в кристалах» | — |
1989 | Джон Стюарт Белл | «за видатний внесок у розуміння структури та інтерпретації квантової теорії, зокрема демонструючи унікальну природу її прогнозів» | [72] |
1990 | Томас Джордж Кавлінг | «за фундаментальний внесок в теоретичну астрофізику, включаючи теоретичні дослідження ролі електромагнітної індукції в космічних системах» | [73] |
1991 | Філіп Мун | «за внесок у трьох основних сферах науки — ядерній фізиці, відкриття гамма-випромінювання резонансів, а також використання зустрічних молекулярних пучків для вивчення хімічних реакцій» | [74] |
1992 | Майкл Сітон | «за теоретичні дослідження в атомній фізиці і керівництво проектом Opacity» | [70] |
1993 | Джордж Ісаак | «за новаторське використання методів резонансного розсіювання, для того щоб зробити надзвичайно точні вимірювання доплеровської швидкості в фотосфері Сонця» | [75] |
1994 | Роберт Чемберс | «за значний внесок у фізику твердого тіла, зокрема, геніальний і технічно складний експеримент, який перевіряє ефект Ахоронова-Бома про поведінку заряджених частинок в магнітних полях» | — |
1995 | Девід Шонберг | «за дослідження електронної структури твердих тіл, зокрема за рахунок використання методів низьких температур» | — |
1996 | Аміянд Букінгем | «за внесок у хімічну фізику, зокрема в галузі нелінійної оптики, проблем, пов'язаних із поляризованістю атома гелію» | [76] |
1997 | Ендрю Ленг | «за фундаментальну роботу в галузі фізики дифракції рентгенівських променів і за розробку методів рентгенівської топографії, зокрема у вивченні дефектів у кристалічних структурах» | [77] |
1998 | Реймонд Гайд | «за видатні експериментальні і теоретичні дослідження гідродинаміки обертових рідин і застосування таких фундаментальних досліджень для розуміння рухів в атмосфері» | [78] |
1999 | Александер Боксенберг | «за знакові відкриття про природу активних ядер галактик, фізики міжгалактичної середовища і міжзоряного газу в первинних галактиках. Також за винятковий внесок у розвиток астрономічного приладобудування, включаючи систему зображення Photon, що дало потужний імпульс оптичній астрономії у Великій Британії» | [79] |
2000 | Чінтамані Рао | «за його внесок у галузі хімії матеріалів, зокрема вивчення електронних і магнітних властивостей оксидів перехідних металів і високотемпературних надпровідників. Його робота була джерелом натхнення для цілого покоління індійських учених» | [80] |
2001 | Джон Песіка | «за внесок у розвиток нанометра і механіки атомного рівня. Він придумав і розробив техніку наноіндентування тим самим зробив революцію в механічних характеристиках ультра-малих обсягів речовини. Це спричинило великий вплив на галузі, пов'язані із тонкоплівковими технологіями та технологіями покриття» | [81] |
2002 | Александер Далгарно | «за внесок у теорію атомного та молекулярного процесу, і, зокрема її застосування у астрофізиці» | — |
2003 | Пітер Едвардс | «за видатні роботи в галузі хімії твердого тіла. Він зробив конструктивний внесок в таких галузях як надпровідність і поводження наночастинок металів, і значно розширив наше розуміння феноменології переходу метал-ізолятор» | [82] |
2004 | Джон Кларк (фізик) | — | |
2005 | Кейт Моффатт | «за внесок у розуміння магнітогідродинаміки, особливо в механізмах, що визначають, як магнітні поля можуть розвиватися з низького рівня фону до істотної амплітуди» | [83] |
2006 | Майкл Келлі | «за роботи в галузі фундаментальної фізики електронного транспорту і створення практичних електронних пристроїв, які можуть бути розгорнуті в передових системах» | — |
2007 | Артур Екерт | «за новаторську роботу з квантової криптографії та важливий внесок в теорію квантових обчислень і інші галузі квантової фізики» | [84] |
2008 | Мішель Догерті | «за інноваційне використання даних магнітного поля, яке привела до відкриття атмосфери навколо одного з супутників Сатурну» | — |
2010 | Андрій Костянтинович Гейм | «за революційне відкриття графену та вивчення його надзвичайних властивостей» | [85] |
2011 | Метью Россинскі | «за значні відкриття в галузі синтетичної хімії твердого тіла, електронних матеріалів і нових мікропористих структур» | [86] |
2013 | Геннінг Сіррінгхаус | «за новаторський розвиток струменевих процесів друку для органічних напівпровідникових приладів, і різке поліпшення їх функціонування та ефективності» | [87] |
2015 | Джордж Ефстатіу | «за численні видатні внески в наше розуміння раннього Всесвіту» | |
2017 | Пітер Брюс | «"For distinguished work elucidating the fundamental chemistry underpinning energy storage."» | |
2018 | Джемс Роберт Дюррант | "for his distinguished photochemical studies for the design solar energy devices" | |
2019 | Ендрю Купер | "for the design and synthesis of new classes of organic materials with applications in energy storage, energy production and energy-efficient separations" |
Примітки
- Hughes Medal (англ.). Royal Society. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 9 жовтня 2011.
- 2 in U.S. hono by Royal Society. The New York Times. 3 листопада 1939. Процитовано 5 лютого 2009.
- Nature. Nature Publishing Group. с. 109.
- Sir Joseph W. Swan dead.; Inventor of Incandescent Lamp and Photographic Dry Plate.. The New York Times. 28 травня 1914. с. 13. Процитовано 5 лютого 2009.
- JSTOR:Proceedings of the American Academy of Arts and Sciences (subscription needed). JSTOR 20023099.
- Selling Snow in Syria. Chicago Tribune. 2 грудня 1906. Процитовано 5 лютого 2009.
- Oxford DNB article:Griffiths, Ernest Howard (subscription needed). Oxford University Press. 2004. Процитовано 5 лютого 2009.
- Mehra, Jagdish (1989). The Historical Development of Quantum Theory. Springer-Verlag. с. 233. ISBN 0-387-96284-0.
- Sir Richard Tetley Glazebrook. National Physical Laboratory. Архів оригіналу за 14 лютого 2009. Процитовано 5 лютого 2009.
- Lockyer, Norman (1910). Nature. Macmillan Publishers. с. 135. ISBN 1-142-43147-9.
- Nature. Nature Publishing Group. с. 156.
- Nature. Nature Publishing Group. с. 184.
- Nature. Nature Publishing Group. 1917. с. 207.
- Bell Telephone Magazine. American Telephone and Telegraph Company Public Relations Dept. 1936. с. 59.
- Science. Journal Storage. 1914. с. 811.
- Williams, Trevor I. (1914). A Biographical Dictionary of Scientists. Journal Storage. с. 306. ISBN 0-7136-0924-9.
- Woodbury, David Oakes (1960). Elihu Thomson, Beloved Scientist, 1853-1937. Museum of Science. с. 351.
- Wasson, Tyler (1987). Nobel Prize Winners. Visual Education Corporation. с. 598. ISBN 0-8242-0756-4.
- Proceedings of the Royal Society of London. 1987. с. 14.
- Who Was Who in Literature. Thomson Gale. 1979. с. 955.
- Moor, Ruth (1966). Niels Bohr: the Man, His Science, & the World They Changed. MIT Press. с. 427.
- Schlessinger, Bernard S. (1986). The Who's who of Nobel Prize Winners. Oryx Press. с. 157. ISBN 0-89774-193-5.
- Moritz, Charles (1952). Current Biography. The H. W. Wilson Company. с. 35. ISBN 0-8242-0551-0.
- Proceedings of the Royal Society of London. Royal Society Publishing. 1926. с. 15.
- Science. HighWire Press. 1926. с. 552.
- The British Journal of Radiology. The British Journal of Radiology. 1949. с. 549.
- Science. HighWire Press. 1929. с. 506.
- Haven, Kendall F. (1999). 100 Most Popular Scientists for Young Adults. Libraries Unlimited. с. 211. ISBN 0-585-22555-9.
- Aiyasami, Jayaraman (1989). Chandrasekhara Venkata Raman: A Memoir. Affiliated East-West Press. с. 94.
- Ekspong, Gösta (2002). Physics: Nobel Lectures. Nobel Foundation. с. 383. ISBN 981-02-2677-2.
- Boorse, Henry Abraham (1989). The Atomic Scientists: A Biographical History. Wiley. с. 340. ISBN 0-471-50455-6.
- Wasson, Tyler (1987). Nobel Prize Winners: An H.W. Wilson Biographical Dictionary. Wiley. с. 30. ISBN 0-8242-0756-4.
- Ekspong, Gösta (2002). Physics: Nobel Lectures. Nobel Foundation. с. 92. ISBN 981-02-2677-2.
- Mehra, Jagdish (2001). The Historical Development of Quantum Theory. Springer. с. 623. ISBN 0-387-96284-0.
- Science. American Association for the Advancement of Science. 1936. с. 480.
- Aird, Robert Burns (1994). Foundations of Modern Neurology: A Century of Progress. Raven Press. с. 88. ISBN 0-7817-0112-0.
- Mehra, Jagdish (2001). The Historical Development of Quantum Theory. Springer. с. 36. ISBN 0-387-96284-0.
- Bury, John P. T. (1952). The College of Corpus Christi and the Blessed Virgin Mary. University of California. с. 249. ISBN 0-85115-612-6.
- Review of Scientific Instruments. American Institute of Physics. 1941. с. 115.
- Davis, Edward Arthur (1998). Nevill Mott: Reminiscences and Appreciations. CRC Press. с. 18. ISBN 0-7484-0790-1.
- Oxford DNB article:Oliphant, Sir Marcus Laurence Elwin (subscription needed). Oxford University Press. 2004. Процитовано 6 лютого 2009.
- Oxford DNB article: Finch, George Ingle (subscription needed). Oxford University Press. 2004. Процитовано 6 лютого 2009.
- Janus: The Papers of Sir Basil Schonland. Janus. Процитовано 6 лютого 2009.
- Wageningen UR — Wageningen University — Laboratory of Biophysics. Wageningen University. Архів оригіналу за 7 червня 2008. Процитовано 6 лютого 2009.
- Cecil Powell — Biography. nobelprize.org. Процитовано 6 лютого 2009.
- Max Born — Biography. nobelprize.org. Процитовано 6 лютого 2009.
- Catalogue — National Library of Australia. National Library of Australia. Процитовано 6 лютого 2009.
- Martin Ryle — Autobiography. nobelprize.org. Процитовано 6 лютого 2009.
- Oxford DNB article: Lindermann, Frederick (subscription needed). Oxford University Press. 2004. Процитовано 6 лютого 2009.
- Biography. Boston University. Процитовано 6 лютого 2009. [недоступне посилання з 01.09.2010]
- Springerlink — Journal Article. Процитовано 6 лютого 2009.
- Professor Brebis Bleaney — Obituaries — The Independent. London: The Independent. 30 листопада 2006. Процитовано 6 лютого 2009.
- Abdus Salam — Curriculum. nobelprize.org. Процитовано 6 лютого 2009.
- Obituary — Professor Nicholas Kemmer — The Independent. The Independent. Процитовано 6 лютого 2009. [недоступне посилання з 01.09.2010]
- The Rise and Fall of Civilizations: Modern Archaeological Approaches to Ancient Cultures. Questia Media America. Процитовано 6 лютого 2009.
- Dyson biography. University of St Andrews. Процитовано 6 лютого 2009.
- Progress Report 43. University of Bath. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 6 лютого 2009.
- EGS — David Bates. European Geophysical Society. Процитовано 6 лютого 2009.
- Brown, Robert Hanbury — Bright Sparcs Biography Entry. University of Melbourne. Процитовано 6 лютого 2009.
- Brian D Josephson — Curriculum Vitae. nobelprize.org. Процитовано 6 лютого 2009.
- Oxford Materials — Professor Sir Peter Hirsch. University of Oxford. Процитовано 6 лютого 2009.
- CosNews No. 28, Spring 1997. International Union of Pure and Applied Physics. Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 6 лютого 2009.
- Access: ObituaryRichardDalitz. Nature Publishing Group. Процитовано 6 лютого 2009.
- White, Michael (2002). Stephen Hawking: A Life in Science. Joseph Henry Press. с. 162. ISBN 0-452-26988-1.
- Parker, Sybil P. (1980). McGraw-Hill Modern Scientists and Engineers: A-G. McGraw-Hill Book Company. с. 56.
- Nature. Nature Publishing Group. 1979. с. 677.
- Sleeman, Elizabeth (2003). The International Who's Who 2004. Europa. с. 677.
- The Houghton Mifflin Dictionary of Biography. Houghton Mifflin Company. 2003. с. 728.
- Proceedings of the Royal Society of London. 1982. с. 120.
- Year-book of the Royal Society of London. 1993. с. 1974.
- Mathematical Chronicle. University of Auckland. 1985. с. 118.
- Matthew, H. C. G. (2004). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. с. 954. ISBN 0-19-280089-2.
- Matthew, H. C. G. (2004). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. с. 798. ISBN 0-19-280089-2.
- Metals and Materials: The Journal of the Institute of Metals. Institute of Metals. 1992. с. 119.
- Professor George Isaak. London: The Daily Telegraph. 14 липня 2005. Процитовано 7 лютого 2009.
- Annual Report: Awards & Prizes. University of Cambridge. Архів оригіналу за 5 січня 2006. Процитовано 7 лютого 2009.
- Professor Andrew Lang: Pioneer of X-ray diffraction physics. The Independent. 25 серпня 2008.
- Hide, Prof. Raymond (subscription needed). Who's Who 2008. Oxford University Press. December 2007. Процитовано 7 лютого 2009.
- Annual Report: Awards & Prizes. University of Cambridge. Архів оригіналу за 5 січня 2006. Процитовано 7 лютого 2009.
- Yudhoyono meets with ASC 2008 participants. ANTARA. 8 червня 2008.
- Glittering prizes. Times Higher Education. 15 червня 2001.
- Annual Review 2003. University of Birmingham. Процитовано 7 лютого 2009.
- Cambridge professor receives top scientific honour. University of Cambridge. 6 травня 2008. Процитовано 7 лютого 2009.
- Royal Society Hughes Medal. University of Oxford. Процитовано 7 лютого 2009.
- The Hughes Medal (1902). The Royal Society. Процитовано 14 серпня 2010.
- Hughes Medal. The Royal Society. Процитовано 18 травня 2012.
- Hughes Medal. The Royal Society. Процитовано 12 вересня 2013.