Олександрівський парк

Відзначається філігранним добором деревно-чагарникових порід із місцевих та екзотичних видів, вдалою розбивкою з урахуванням особливостей рельєфу, ґрунтових та кліматичних умов. Саме тому температура в парку влітку на 7-8 градусів нижча, ніж навколо, а взимку навпаки — вище навколишньої.

Є фруктовий сад з фрагментами старих насаджень. З огляду на те, що парк побудовано в регулярно-ландшафтному стилі, це дало можливість максимально використати плакорні та ерозійно-долинні елементи рельєфу. Вододільна поверхня вмістила в себе декоративні композиції із біогруп дерев і кущів, поодинокі скульптури, дерев'яні колоди-лавки, квітники. Схилові ділянки вкриті пологом, здебільшого типових для широколистяних лісів, дерев та кущів. Днище балки перетворено на каскад взаємопов'язаних водойм. Усі частини парку пов'язують між собою ще графських часів алеї каштанів та лип, а також сучасна алея туї, що забезпечує її цілісність та сприйняття як єдиної композиції. Ще на початку закладання у графському парку було представлено 80 видів листяних і шпилькових порід. Нині їх 73.

Представлений найчастіше розрідженими одно- і багатостовбурними деревами та біогрупами, які досягають різної висоти 25-30 м і діаметра 27-52 см. Серед них: софора японська, каштан їстівний, дуб болотяний і пірамідальний, бундук канадський, бук європейський. Вічнозелені види доповнює сосна чорна і австрійська, модрина європейська і сибірська, ялина звичайна, ялиця біла (смерека), ялівець звичайний. Ліани, жимолость-каліфоль, кизил лук'янівський і елегантний. Деревостан, крім інтродукованих порід, значною мірою формують місцеві види широколистяних порід: дуб черешчатий і червоний, липа (європейська, широко- і вузьколиста), ясен звичайний і плакучий, клен (гостролистий, польовий, ясенолистий), горіх чорний.

Чагарникові породи представлені глодом махровим та чотирикісточковим, калиною бульденеж, сніжною ягодою, жасмином.

На очі трапляються дятел, синиця, сойка, зозуля, дрозди, вівчарик зелений, малинівка, соловейко (до 20 птахів), коноплянка, шпак звичайний, горлиця, голуб, грак, галка, жайворонок лісовий, шуліка чорний та ін. З боку села часто прилітають горобці (хатній та польовий), ластівка сільська

ЇЇ.

Є три ставки із системою гребель. Їх наповнюють ґрунтові води балки і джерела, що виходять на поверхню у пониззі верхів'я балки. Одне з них живить криницю, інші — струмок Парковий, який наповнює котловини ставків. Колодязь оздоблений кам'яною кладкою з цямриною і покритий верхом. Поблизу джерел росте Вікова верба. Її стовбур сягає 10 м в обхваті. Вона, за переказами, свого часу була одним з межових знаків між суміжними угіддями колишніх тутешніх власників.

Кожна з паркових водойм складається з двох частин — домінуючої чистої водної поверхні та ярусами заростаючої ділянки. Прибережний ярус — з таких рослин, як: катаброза водяна, китник рівний (лисохвіст), лепешняк (плакучий і великий), осока (дерниста, шершава та ін.), плакун верболистий, ситник членистий, стрілолист стрілолистий, сусак зонтичний, частуха подорожникова. За ними — стіна до 3-4 м із комишу лісового, очерету звичайного, рогозу (вузьколистого і широколистого). Подекуди кущі верболозу. Глибше за ними на вільних ділянках поверхні — гірчак земноводний, жабурник звичайний, рдесник плаваючий, глечики жовті. Поруч у зануреному у воду вигляді — елодея канадська, кушнір занурений, ряска.

На мулистому дні — прісноводні молюски: кулька рогова та жабурниця (беззубка звичайна). На мілководді — гіллястовусі ракоподібні: дафнії, циклопи, а серед водних заростів — павук-сріблянка. У заростях рогозу селяться бабки (стрілки, красуня тощо), комари-піскуни, жуки-плавунці.

Штучно зроблені домівки-годівниці для лебедів, гусей та качок. Узбережжя вподобали вуж звичайний, ящірка прудка. Із земноводних — жаба (ставкова та озерна), ропуха очеретяна. Представники лісової фауни — їжак звичайний, борсук, куниця лісова, тхір лісовий, дикі свині (кабани). З фауни водно-болотного комплексу — очеретянка, куріпка. Часом спостерігаються дикі качки (крижні, чирки).