Пам'ятні, ювілейні і інвестиційні монети СРСР

Серія мідно-нікелевих монет в 1 карбованець, присвячених Олімпіаді-80 в футлярі з сертифікатом

У 1965 році було покладено початок нової традиції — випуску ювілейних радянських монет. Першою в обіг була випущена мідно-нікелева монета номіналом 1 карбованець, присвячена 20-річчю Перемоги над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років. Перші роки випуск пам'ятних і ювілейних монет мав епізодичний характер. За період 1965—1977 років було випущено вісім монет, з них п'ять 1967 року — в ознаменування 50-річчя радянської влади. З 1977 року пам'ятні ювілейні монети випускалися щорічно. При цьому збільшувалася кількість видів монет: 1987 року було випущено шість монет, 1988 року — п'ять, 1989 року — дев'ять. Перший час монети з мідно-нікелевого сплаву випускалися тільки номіналом 1 карбованець. З 1987 року вперше в практиці радянської монетної справи стали карбувати ювілейні монети номіналом три і п'ять карбованців. Разом з тим 1967 році в ознаменування 50-річчя радянської влади, крім монети номіналом 1 карбованець, було випущено ювілейні монети номіналом 10, 15, 20 і 50 копійок. Але надалі випуск монет таких дрібних номіналів поширення не отримав через труднощі розміщення малюнка на полі монети.

Одним з основних тематичних напрямів у випусках пам'ятних і ювілейних мідно-нікелевих монет був випуск монет, присвячених видатним людям. Цей напрямок бере початок з 1970 року, коли була випущена монета в ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Надалі випускалися монети на честь видатних особистостей пов'язаних з громадською і політичною діяльністю, наукою, культурою і мистецтвом, наприклад: Івана Федорова, С. С. Прокоф'єва, Д. І. Менделєєва, О. С. Попова, О. С. Пушкіна, М. В. Ломоносова, Л. М. Толстого, А. П. Чехова, П. І. Чайковського, Хамзи Хакім-заде Ніязі, Міхая Емінеску, Франциска Скорини, Яніса Райніса, Алішера Навої, Нізамі Гянджеві, Махтумкулі і інші. Випуском пам'ятних карбованців були відзначені ювілеї космічних польотів Юрія Гагаріна і Валентини Терешкової, кілька ювілеїв Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років, 175-річчя Бородінської битви, кілька ювілеїв Жовтневої революції, радянсько-болгарській дружбі, 60-річчя утворення СРСР, XII Міжнародний фестиваль молоді і студентів у Москві та Міжнародний рік світу й інші події.

З 1988 року було розпочато карбування монет у 5 карбованців, присвячених видатним пам'яткам архітектури, історії та культури СРСР. Також цього року було здійснено повторне карбування невеликим тиражем 19 видів пам'ятних і ювілейних монет (поліпшеної якості) за зразками монет, випущених в обіг до 1987 року. На гурті цих монет було вказано рік карбування «1988» і буква «Н» (рос. «Новодел»). У 1977—1980 роках було випущено найбільшу серію пам'ятних монет СРСР, присвячених XXII Олімпіаді в Москві, до цієї серії також увійшли шість мідно-нікелевих монет в 1 карбованець. На зворотному боці монет зображалася олімпійська символіка, пам'ятки і панорама Москви. Ще однією монетою, яка була викарбувана з нагоди поточних подій стали 3 карбованці, випущені 7 грудня 1989 року в день річниці катастрофічного землетрусу у Вірменії, присвячені всенародній допомозі вірменському народу.

Наприкінці 1991 року вийшла серія з 6 монет, присвячених XXV Літнім Олімпійським іграм в Барселоні, Іспанія. На монетах представлені олімпійські види спорту — «Велоспорт», «Метання списа», «Боротьба», «Стрибки в довжину», «Важка атлетика» і «Легка атлетика». У 1991 році вийшли перші колекційні монети з серії «Червона книга СРСР» із зображенням занесених до цієї книги тварин: гвинторогого козла (мархур) і рибного пугача. Відмінність їх від інших мідно-нікелевих монет полягає в тому, що вони карбовані з біметалу: зовнішня частина монети з мідно-нікелевого сплаву білого кольору, а внутрішня — з мідно-цинкового сплаву жовтого кольору. Випуск таких монет переслідував мету привернути увагу до проблеми захисту тварин.[1]

Монети з недорогоцінних металів звичайної якості карбування надходили в обіг, а екземпляри високої якості (пруф і анциркулейтед) можна було купити в сувенірних магазинах, заходах й іншому.[2]

У 1975—1982 роках в СРСР на Московському і Ленінградському монетних дворах щорічно випускалися інвестиційні золоті монети — «червінці», з якістю анциркулейтед. Ці монети були копіями (рос. «Новодел») червінця «Сіяч» 1923 року, мали ідентичну масу і пробу, але із зазначенням нової дати та з позначенням монетного двору на гурті (замість ініціалів мінцмейстера).[3] У 1980 році ці монети карбувалися додатковим тиражем з покращеною якістю «пруф». Карбування цих монет передбачалося як одне з джерел доходу літньої Олімпіади-80. Золоті червінці нового випуску продавали в основному іноземним туристам і використовували у зовнішньоторговельних операціях. Але того ефекту, на який розраховував Держбанк СРСР, досягнуто не було (ціна монет трохи перевищувала вартість їхнього золотого вмісту).[4][5]

У 1977—1980 роках на честь Олімпіади-80, було викарбувано перші монети з дорогоцінних металів. В обіг була випущена серія з 39 пам'ятних монет зі срібла, золота й платини, які мали попит на міжнародному нумізматичному ринку. Випуск цих монет привернув увагу широкого кола нумізматів у всьому світі. Монети зі срібла (28 монет) номіналом 5 і 10 карбованців були об'єднані в шість серій: «Географічна серія», «Швидше», «Вище», «Сильніше», «Спорт і грація», «Народні види спорту». На монетах із золота номіналом 100 карбованців (6 монет) зображено різні спортивні споруди в Москві і олімпійський вогонь, а також алегорія «Спорт і мир». На монетах з платини номіналом 150 карбованців (5 монет) — Емблема Олімпійських Ігор 1980 року на тлі лаврового вінка і фрагменти Олімпійських Ігор давнини. Олімпійська серія мала занадто великі як для монет з дорогоцінних металів наклади (від 40 тисяч штук платинових монет до 450 тисяч срібних), що було враховано при відновленні практики виготовлення монет з дорогоцінних металів 1988 року.

13 вересня 1988 в обіг була випущена серія з 6 монет, яка присвячувалася історичним сюжетам — «1000-річчя давньоруського карбування, літератури, архітектури та хрещення Русі». Тиражі монет серії склали від 7 до 40 тисяч штук. У цю серію увійшли 2 срібні монети номіналом 3 карбованці, 2 золоті монети номіналом 50 карбованців і 100 карбованців, 1 платинова монета номіналом 150 карбованців, паладієва монета номіналом 25 карбованців. Особливістю цієї серії монет став метал — паладій 999 проби, вперше використаний для карбування монет. Інтерес до паладію пояснюється його належністю до платинової групи, відносною стабільністю цін на міжнародному ринку і проявом уваги до нього з боку нумізматів та інвесторів. Практика використання паладію для карбування монет набула поширення в світі лише наприкінці 80-х років. Зазначена серія монет викликала справжній фурор на міжнародному нумізматичному ринку. 1988 року в Базелі на Міжнародній нумізматичній виставці серія цих монет була визнана найкращою монетною програмою року й отримала перший приз за якість виготовлення.[6]

Московський монетний двір

Ленінградський монетний двір

У 1989–1991 роках вийшло 3 випуски серії монет «500-річчя єдиної Російської держави», присвячені історії Росії від царювання Івана III до 19 століття. Всі 3 випуски складалися з 6 монет: 2 срібні монети номіналом 3 карбованці, 2 золоті монети номіналом 50 і 100 карбованців, 1 платинова монета номіналом 150 карбованців та 1 паладієва монета номіналом 25 карбованців. 1989 року на Міжнародній конференції з технічного розвитку монетних дворів у Гамбурзі було відзначено високу якість виробництва цієї серій пам'ятних монет радянськими монетними дворами. На Нумізматичній конвенції у Брауншвейгу (Німеччина) монета 25 карбованців «Петро І» отримала приз в номінації «Найкраща паладієва монета року». Також на Міжнародному нумізматичному з'їзді в Базелі в січні 1991 року за результатами аналізу наявних за звітний період маркетингових програм та опитування передплатників швейцарського журналу «Мюнц Ревю» радянська золота монета з цієї серії «Пам'ятник Петру I в Ленінграді» (1990) була оголошена «Монетою року».[7]

У 1989—1990 роках було розпочато випуск ще однієї серії монет «Російський балет», присвяченій балету. Були викарбувані монети з паладію номіналом 25, 10 і 5 карбованців. На цих монетах зображено балерину в образі Одетти з всесвітньо відомого балету П. І. Чайковського «Лебедине озеро». Серію, присвячену балету, продовжили випущені в обіг 1 жовтня 1991 року золоті монети номіналом 100, 50, 25 і 10 карбованців. На лицьовій стороні монет зображено Большой театр у Москві.

У 1990—1991 роках було випущено два цикли географічної серії монет «250-річчя відкриття Російської Америки». Два цикли монет включали по 4 монети: 1 платинову монету номіналом 150 карбованців, 2 паладієві монети номіналом 25 карбованців та 1 срібну монету номіналом 3 карбованці. Монети першого циклу були присвячені відкриттю берегів Північно-Західної Америки російськими мореплавцями. Другий цикл було присвячено господарському й культурному освоєнню Російської Америки.

Окремо випущеними срібними монетами були відзначені події: зустріч у верхах в інтересах дітей (1990) і 30-річчя першого польоту в космос громадянина СРСР Ю. А. Гагаріна (1991) — монета отримала приз американського журналу «Ворлд коін ньюз» в номінації «Найкраща монета року на історичну тему».[7]

Монети з дорогоцінних металів в обіг не надходили і йшли в основному на експорт. Ювілейні та пам'ятні монети приймалися в будь-якому магазині за номінальною вартістю.[8]

Пам'ятні і ювілейні монети карбувалися на обох монетних дворах СРСР: Ленінградському (позначка «ЛМД») і Московському (позначка «ММД»).[1]