Сафоновський район

Рельєф району піднятий. Західну частину займає Сафонівсько-Холм-Жирковська височина з абсолютними висотами 210–220 м, що являє собою пологохвилясту моренну рівнину, місцями заболочену. На сході в межі району заходить своїм західним схилом Вяземська височина, представлена плоскою і слабохвилястою зандровою рівниною з висотами до 240 м. У північно-східній частині району (в долині річки Вязьма) виділяються окремі великі пагорби і ланцюжки гряд.

Між височинами з півночі на південь тече річка Дніпро, зі схилів в нього впадають дрібніші притоки (Вопець, Осьма, Вязьма та інші).

Потужність четвертинних відкладень від кількох до 100 м. Вони представлені різними моренами, піщано-гравійним матеріалом, глинами, торфом, а на високих ділянках поверхні поширені лесовидні суглинки. Підстіляються кам'яновугільними відкладеннями: вапняками, глинами, пісками, що містять прошарок бурого вугілля.

Корисні копалини: тугоплавкі, легкоплавкі та вогнетривкі глини (Сафонівське родовище), вапняки (Іздешківське родовище), буре вугілля (Сафонівського родовище Підмосковного буровугільного басейну, в наш час^[коли?] видобуток припинено), торф. Найбільший торфовище — Голубєв Мох в заплаві річки Диму).

Переважають ґрунти дерново-середньопідзолисті в поєднанні зі слабо-і сильнопідзолистими на лесовидних суглинках.

Лісистість району — 41,7%, запаси деревини — 14,85 млн м³ (1998 р.). Корінні широколистяні ліси (дуб, ясен, клен) майже повністю зведені. На вододілах в північній частині району ростуть ялинові і березово-осикові ліси. На піщаних терасах Дніпра поширена сосна, по долинах річок — лучні трави, чагарники, місцями болотна рослинність. Зустрічаються лось, кабан, бобер, лисиця, заєць білий, з птахів — перепел, кречет та інші. У межах району 16 охоронюваних пам'яток природи (з них 5 — гідрологічні, 6 — ботанічні, 5 — комплексні).

На район припадає 4,2% промислового виробництва Смоленської області (1997 р.). Переважна більшість промислових підприємств розміщується у місті Сафоново. За межами міста знаходяться льонозаводи в селі Вишегор і смт Іздешково. У Іздешкові також є вапняний завод, хлібозавод та інші.

Структура промисловості району характеризується наявністю таких галузей, як машинобудування і металообробка, хімічна, харчова промисловості, виробництво будівельних матеріалів і будівельних конструкцій, легка промисловість. Провідною галуззю є машинобудування, приладобудування і металообробка, основні види продукції — великі електромашини, генератори змінного струму, кранові електродвигуни, прилади засобів автоматизації та геофізичні прилади. Найважливіші промислові об'єкти: ФГУП ВО «Авангард», ВАТ «Теплоконтроль», ВАТ «Сафонівський електромашинобудівний завод», ФГУП Сафонівський завод «Гідрометприлад», СП «Компітал», ВАТ «Поліпласт».

На Сафоновський район припадає 5,4% сільськогосподарського виробництва Смоленської області (1997). Галузі аграрної спеціалізації району — молочно-м'ясне тваринництво, зернове господарство, льонарство і картоплярство. Середньорічна площа посівів (тис. га; 1993–1997): зернові — 25,10, картопля — 2,80, овочі — 0,41, льон — 1,05. Середньорічний збір (тис. т; 1993–1997 рр..): Зерно — 31,92, картопля — 40,92, овочі — 8,62, льоноволокно — 0,38. Поголів'я (тис., 1998): велика рогата худоба — 21,3 (в т ч корови — 10,1 ..), свині — 8,4, вівці і кози — 3,8. Виробництво (тис. т, 1997.): м'ясо — 3,9, молоко — 25,9, яйця — 6,4 млн шт.

Найбільш насичена транспортними шляхами південна частина району, по території якого зі сходу на захід проходить залізниця Москва-Мінськ і паралельно їй автомагістраль. Крім того, з півдня на північ району — залізнична гілка станція Дурово — Володимирський глухий кут, а на південь — залізнична гілка Сафоново — Дорогобуж. Важливе значення для місцевого сполучення мають автомобільні дороги: Сафоново — Дорогобуж, Єльня — Рославль і місцеве шосе на смт Холм-Жирковський. Показники розвитку транспорту і зв'язку району (на кінець 1997): протяжність автомобільних доріг з твердим покриттям (без федеральних доріг) — 386 км; автомобільний парк — 6,8 тис. Число домашніх телефонних апаратів (в тис. шт.) — 12,4, в тому числі у сільській місцевості — 1,1.