Список судинних рослин Гібралтару

Макі — це щільні, майже непроникні зарості дрібних дерев і чагарників висотою від 3 до 5 метрів разом з повзучими і виткими рослинами. Основна частина Верхньої Скелі включає цей тип рослинності. Основні дерева й чагарники, знайдені тут: Rhamnus alaternus, Osyris quadripartita, маслина європейська, Pistacia lentiscus, Pistacia terebinthus, Bupleurum fruticosum, Smilax aspera, Clematis cirrhosa, Aristolochia baetica, Asparagus album, Lonicera implexa, Ruscus hypophyllum, Coronilla valentina subsp. glauca, Calicotome villosa, Teucrium fruticans, лавр благородний, Celtis australis, Ceratonia siliqua, Chamaerops humilis, Ephedra fragilis, жасмін кущовий, Prasium majus.

Гарига складається з досить розрідженої рослинності, утвореної низькими чагарниками (від колін по пояс). Цей біоценоз не надто поширений і зазвичай зустрічається в південних частинах Скелі. Більш відкрита природа цього типу рослинності врізноманітнює флористичний склад порівняно з макі. Багато з чагарників, знайдених у макі, зростають також в гаригах. Серед них багато запашних: Teucrium lusitanicum, розмарин, Ruta angustifolia, Sideritis arborescens, Lavandula dentata, Lavandula multifida. Тут також ростуть Euphorbia squamigera, Stipa tenacissima, Teline linifolia, Chamaerops humilis. На невеликій території вздовж Середземного шляху зростають Cistus albidus, Cistus salvifolius. Це досить дивно, бо це рослини кислих ґрунтів. Це має означати, що ця зона є більш кислою, ніж її оточення. Серед цибулинних рослин буяють Scilla peruviana, Urginea maritima, Allium ampeloprasum, Gladiolus communis, Asphodelus aestivus, Asphodelus albus. Поширені також інші трав'янисті рослини, які створюють різноманітні аспекти у весняні місяці (березень — травень).

Вапнякові скелі на півночі і заході Гібралтару, скелястий верхній виступ і оголення, також узбіччя в межах макі забезпечують середовища проживання, в яких можна знайти велику кількість цікавих й унікальних видів. Тут зростає Silene tomentosa — дуже рідкісна рослина, якої немає більш ніде у світі. Ця рослина вважалася вимерлою, поки її заново не відкрили в 1994 році. Іншими рослинами є Iberis gibraltarica — рослина з Північної Африки, яка ніде в Європі, крім Гібралтару не росте, Cerastium gibraltaricum також унікальна в Гібралтарі, Saxifraga globulifera var. gibraltarica — унікальний гібралтарський різновид, Thymus willdenowii — поширений дуже локально і дуже рідкісний загалом вид. Крім цих унікальних рослин, тут також ростуть Iris filifolia, гвоздика садова, Scilla peruviana, Narcissus papyraceus, які вегетують у величезних кількостях між листопадом і січнем, Colchicum lusitanum, Lobularia maritima, ротики садові, які також можна знайти на стінах і дахах будинків у цих районах Гібралтару, Gladiolus communis, Euphorbia characias, Aeonium arboreum і багато інших. Саме в цьому середовищі проживання можна знайти 10 видів диких орхідей, притаманних Гібралтару. Вони дуже рідкісні і їх важко виявити: офрис бджолоносна, Ophrys fusca, Ophrys lutea, Ophrys tenthredinifera, Ophrys bombyliflora, Ophrys speculum, Gennaria diphylla, Serapias parviflora, скрученик спіральний, плодоріжка пірамідальна.

Це, здавалося б, негостинне навколишнє середовище, бите східними і південно-західними вітрами і морськими бризами, забезпечує ідеальне місце існування для деяких рослин, які зустрічаються тільки поблизу моря. До них належить Limonium emarginatum — рослина, яка, як вважають, є видом з Північної Африки і дуже рідко зустрічаються в інших країнах Європи. Інші види, знайдені тут — Crithmum maritimum, Suaeda vera, Limonium sinuatum, Pallenis maritima, Frankenia laevis; Jacobaea maritima. Тут також зростають дуже рідкісні Senecio leucanthemifolius і Mesembrianthemum crystallinum.

Ці доісторичні консолідовані піщані дюни, створені вітром у той час, коли рівень моря був значно нижчим, ніж тепер, і піщані рівнини простягалися на схід від Гібралтару. Цей піщаний ґрунт дає унікальне середовище проживання не тільки для рослин піщаних пляжів, а й для багатьох інших. Рослини, які можуть вижити в цьому середовищі пристосовані витримувати насичені сіллю вітри, високі температури без укриття від сонця і брак води. Тут зростає Ononis natrix ramosissima var. gibraltarica унікальний для Гібралтару. Також ростуть миколайчики приморські, Linaria pedunculata, морква дика, Cyperus capitatus, Silene nicaeensis, Silene littorea, люцерна приморська, Pancratium maritimum, Dipcadi serotinum, Euphorbia boetica, Cachrys libanotis, Cakile maritima, цибуля круглоголова, Crucianella maritima, Delphinium nanum, Dianthus broteri, мачок жовтий, Lotus creticus, Malcolmia littorea, Verbascum giganteum. Деякі з цих видів зустрічаються також на кладовищі Норт Фронт — залишку піщаного перешийка, який відділяв Скелю від материкової частини Іспанії.

На Млиновому пагорбі знаходиться плоска, віяна вітрами місцевість, з тонким, бідним кам'янистим ґрунтом. Попри все це, Млиновий пагорб — скарбниця видів рослин. Навесні він буяє кольорами, хоча і не тривалий період. Тут є ряд видів, які не зустрічаються в інших місцях на Скелі, в тому числі Crocus serotinus salzmannii, Salvia verbenaca, Echium parviflorum, Plantago serraria, Hedysarum coronarium, Mantisalca salmantica, Minuartia geniculata, Lotus tetragonolobus, Lathyrus annuus. Інші важливі рослини, які ростуть тут краще, ніж у будь-якому іншому місці це — Ornithogalum orthophyllum, Romulea clusiana, Moraea sisyrinchium, огірочник лікарський, Ecballium elaterium, Echium plantagineum.