Стрілківська сільська громада

Громада складається із 21 села (всі мають статус гірських):

Центр ОТГ

1. Стрілки (2 333)

Староста Грицак Василь Михайлович:

1. Бабино (377)
2. Виців (77)
3. Галівка (97)
4. Гвоздець (94)
5. Головецько (1 058)
6. Грозьово (609)
7. Дністрик (310)
8. Мшанець (296)
9. Плоске (149)
10. Ріп'яна (630)
11. Смеречка (267)

Староста Чуплак Володимир Романович:

1. Бусовисько (949)
2. Верхній Лужок (1 167)

Староста Дем'ян Тетяна Іванівна:

1. Велика Волосянка (329)
2. Лопушанка-Хомина (495)
3. Тисовиця (592)
4. Ясениця-Замкова (1 270)

Староста Наливайко Леся Ярославівна

1. Недільна (197)
2. Топільниця (1 473)
3. Тур'є (1 225)
   

   Чисельність населення Стрілківської громади з розподілом на вікові групи і стать, 2021 р.

Перспективний план Стрілківської ОТГ (2020 рік)

Стрілківська територіальна громада знаходиться у басейні річки Дністер, а точніше у його витоку, розташована у південно-західній частині Львівської області, на заході межі збігаються з державним кордоном України з Республікою Польща. Межує на півночі з Старосамбірською громадою, на півдні — з Турківською громадою, на сході — з Підбузькою громадою Дрогобицького району.

Громада повністю розміщена у масиві Верхньодністровські Бескиди (Карпати).

На території громади розміщені два природні парки Регіональний ландшафтний парк «Верхньодністровські Бескиди» та Національний природний парк «Королівські Бескиди» (частково також розміщений на території Старосамбірської територіальної громади).

Територія охоплює низькогір'я Зовнішніх Карпат і Сансько-Дністровське водорозділове підвищення та знаходиться в басейнах Чорного і Балтійського морів.

Вона розташована в межах двох фізико-географічних зон: Прикарпаття і Українських Карпат, які в цій частині мають назву Бескиди. Вони сформовані з флішу, пісковиків, сланців, різних гірських порід. Тверді породи, які менше піддаються руйнуванню, утворюють тут підвищені гострі форми рельєфу, а менш стійкі породи, що швидко руйнуються, утворюють м'які, округлі форми рельєфу, внаслідок чого в горах району є багато вершин і западин.

Гірський рельєф характеризується круглими формами Карпатських хребтів, вершини яких досягають 800 і більше метрів над рівнем моря. Найвища вершина — гора Маґура-Лімнянська, що знаходиться поблизу села Грозьово, і здіймається на 1022 м над рівнем моря.

Стрілківська громада розташована у смузі атлантико-континентальним кліматом, для якого характерні низький тиск, велика вологість повітря та прохолодне літо. Така «перехідна» характеристика клімату зумовлена географічним розташуванням території в на «перехресті» шляхів міграції повітряних мас, а також специфічними рисами її поверхні (наявність заболочених рівнин, піщаних територій, височин та гір).

Географічна широта району забезпечує можливість падіння сонячних променів на горизонтальну поверхню, в середньому, під кутом 41°, що можна спостерігати в обідню пору під час весняного та осіннього рівнодення. Максимальний кут падіння сонячних променів досягається в час літнього сонцестояння (62°), а мінімальний — в час зимового сонцестояння (17°).

Територія громади належить до областей із значною хмарністю протягом усього року. Хмарність в межах області нерівномірна. Тривалість захмареного неба може досягати до 80 % днів у грудні. Ймовірність ясного і малохмарного неба найвищі у серпні та вересні. У період з малою хмарністю сонячне тепло є основним джерелом прогріву території, а тепло, що приходить з прогрітим повітрям — менш впливове.

Періодично зимою приходить морське повітря з заходу та південного заходу — сире і тепле, що приносить снігопади і обумовлює відлиги. Повітря, що сформувалось над Атлантичним океаном в південних широтах є настільки впливовим, що серед зими може забезпечити підняття температури до 5-15°С тепла. Літом можливі швидкі зміни теплої погоди на холодну, антициклональної на циклональну.

Отже, для території у всі сезони року характерними є швидкі зміни погоди, а разом з тим і різкі зміни метеорологічних показників — температури і вологості повітря, температури ґрунту, напряму і швидкості вітру, кількості опадів, атмосферного тиску.

Додаткові впливи на формування кліматичних показників: височини і гори створюють бар'єрний ефект проходженню повітряних мас. У межах району найдієвішим бар'єром для проходження повітряних мас є Карпати. Вони майже не пропускають вітрів з півночі і північного заходу, спрямовуючи їх вздовж Карпат — до південного сходу, а вітри з південного сходу — до північного заходу. На територію області часто прориваються вітри з Закарпаття — з південного заходу.

При проходженні через Карпати вітри прориваються перш за все по низькогірних територіях, а також по глибоких поперечних долинах, які утворюють так звані «вітрові коридори». Швидкості вітрів у Карпатах бувають дуже великі (до 30 і більше м/с), що спричиняє вітровали та буреломи у лісах.

Середньорічна температура становить +6,1° С. Найбільш холодними є січень, лютий і перша половина березня, найбільш теплими — липень і серпень місяці, пізні весняні заморозки бувають у червні, ранньоосінні — в серпні. Характерна наявність туманів. Середньорічна кількість опадів 790—800 мм, найбільша їх кількість випадає влітку у вигляді сильних злив. Сніг лежить 128 діб, в тому числі суцільний покров 61 добу. Найбільша висота снігового покрову має місце в січні — 50-60 см.

Екосистема краю сприяє таким екологічним напрямкам господарювання як вирощування ВРХ, кіз, овець, лікарських рослин та туризму зокрема.

Ресурсно-сировинний потенціал

Земельний фонд:

Назва показника	Площа, га	%
Сільськогосподарські землі, у т.ч.:	11242,2681	35,4
рілля	5303,4625	16,7
багаторічні насадження	228,44	0,91
сіножаті	886,68	2,79
пасовища	4554,7324	14,34
Пайові угіддя, у т.ч.:	2758,9	8,69
рілля	1619,9	5,1
багаторічні насадження	17	0,05
сіножаті	375,7	1,18
пасовища	746,3	2,35
Землі лісогосподарського призначення, в т.ч.	19564,9108	61,61
лісові землі	16083,6	50,65
чагарники	2832,2108	8,81
Забудовані землі, у т.ч.:	607,2478	1,91
землі житлової та громадської забудови	94,4432	0,3
землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та ін. призначення	9,1635	0,03
Заповідні землі	4256,05	13,4
Землі водного фонду	340	1,07
Всього землі	31754,43	100
Інші (відкриті землі без рослинного покриву, болота)	388,0733
Всього дані ДГК	32142,5

Земельний фонд Стрілківської громади Самбірського р-ну Львівської обл. 2021

Водні ресурси:

Територія громади вкрита густою сіткою річок, що належать до басейнів Чорного та Балтійського морів.

На всіх річках спостерігається три підняття рівнів води: весняна повінь, внаслідок танення снігу (березень-квітень); літні паводки від випадання тривалих і сильних дощів (червень-серпень); зимові підняття рівня води внаслідок тривалих і інтенсивних відлиг (грудень-лютий).

Льодовий покрив річок області нестійкий, а в окремі роки вони зовсім не замерзають, що зумовлено нестійким термічним режимом у зимовий період.

Лісові масиви:

У далекому минулому на території, що тепер займає район, більшість площі була зайнята лісом. Проте в XIV—XVIII ст. багато лісів було вирубано в процесі освоєння території під посівні площі та випас худоби.

Головні лісоутворюючі породи: сосна смерека, ялиця, дуб, бук, модрина, решта припадає на граб, клен-явір, вільху, липу та інші породи.

Найпоширеніші типи лісу: грабово-буковий ялинник, вологий буково-смерековий суялинник, волога грабово-ялицева бучина.

У зоні Українських Карпат найпоширенішими є ялицеві насадження.

Фауну території району представляють ссавці, птиці, риби та комахи.

З копитних тварин зустрічаються дикі свині, козуля, олень, а з хижих — куниця, видра, борсук, вовк, лисиця, тхір. Водиться також бобер, куниця, тхір лісовий, ондатра, качка, лебідь — шипун, голуби, білка, олень, тритон і саламандра, чорний журавель і підорлик, рись і борсук, видра і горностай.

Корисні копалини:

Особливим багатством району є великі запаси лікувальних мінеральних вод, які зовсім не використовуються, зокрема мінеральні води поблизу с. Смеречка.

Вздовж дороги державного значення Н-13 Львів-Самбір-Ужгород розміщені села: Стрілки, Бусовисько, Велика Волосянка (за 4 км), Верхній Лужок, Лопушанка-Хомина, Ясениця-Замкова. Стан дороги - добрий, покриття - тверде.

Вздовж дороги місцевого значення загального користування С141704 Мшанець-Стрілки розташовані села: Бабино, Виців (за 4 км), Галівка (за 5 км), Гвоздець, Головецько, Грозьово (за 2 км), Дністрик (за 4 км), Мшанець (за 3 км до твердого покриття), Плоске (за 2 км), Ріп’яна (за 7 км), Смеречка (за 9 км), Тисовиця (за 5 км). Стан дороги: проводиться капітальний ремонт.

Вздовж дороги місцевого значення загального користування С141713 Стрілки-Новий Кропивник розташовані села: Недільна (за 6 км), Топільниця, Тур’є. Стан дороги: проводиться капітальний ремонт.

Протяжність доріг місцевого значення - 80 км, державного значення - 20 км.

На території громади функціонує 40 підприємств, серед них 15 приватних підприємств, 15 товариств з обмеженою відповідальністю, 3 фермерські господарства, 1 комунальне господарство, 4 сільськогосподарські кооперативи, 1 споживче товариство та 1 адвокатське бюро.

Найпоширеніші види діяльності — оптова та роздільна торгівля, лісозаготівлі та оброблення деревини.

Також є підприємства, що займаються:

• електромонтажні роботи;
• виробництво електроенергії;
• діяльність у сфері проводового електрозв'язку;
• ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення;
• будівництво житлових і нежитлових будівель;
• надання в оренду будівельних машин і устатковання;
• виробництво спіднього одягу;
• виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення;
• перероблення молока та вироблення сиру;
• виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;
• виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння;
• послуги з організації подорожувань.

Через специфіку гірських ґрунтів, звичайне сільське господарство у громаді не є настільки ефективним, як в інших регіонах України. Однак в нас дуже сприятливі умови для промислового вирощування чорниці, лохини, ліщини, суниці, терену, шипшини, лаванди та ін.

Завдяки природному розташуванню у нашої громади є великий туристичний потенціал. Розробляючи стратегію соціально-економічного розвитку, ми робимо ставку на зелений та агротуризм (а разом з тим і на культурний, історичний, спортивний туризм тощо). Перші успішні кроки у цьому напрямку вже зроблені.

Парафіяльний еко-табір "Мшанецькі колиби" та Каплиця св. Миколая. С. Мшанець.

У с. Мшанець місцева релігійна спільнота будує і розвиває літній парафіяльний еко-табір “Мшанецькі колиби”, де можна проводити літні молодіжні табори, християнські сарепти, військово-патріотичні вишколи, освітні та культурно-мистецькі заходи (відкриті лекції, виїзні тренінги/семінари на природі), а також просто відпочити у бойківському карпатському краї чи відсвяткувати якусь подію.

Цей табір уже перетворився на своєрідний “гірський хаб” — місце для перетину міського й сільського світогляду, місце зародження й втілення оригінальних соціальних ініціатив, зокрема:

• створення соціального кінотеатру, який згодом буде реорганізований в авто-кінотеатр під відкритим небом;
• просвітницький та культурно-мистецький фестиваль “В гості до бойків та о. Михайла Зубрицького” (головний фестиваль Бойківського краю);
• благодійний онлайн-ярмарок “Різдвяні смаколики із Мшанця” (набір місцевих екологічно чистих продуктів до Святої Вечері у крафтовому мішечку можна замовити поштою в будь-який куточок України; виручені кошти спрямовуються на розвиток табору та потреби села);
• навчальний проєкт для сімей у складних життєвих обставинах “Власна справа у власному селі” - комплекс тренінгів, консультацій, навчальних поїздок та екскурсій, формаційних вечірок і т.п., що допоможуть кільком сім'ям запустити власний локальний бізнес у Мшанці (кількаденні кінні прогулянки лісами та горами, сон на вулику в апі-колибі, туристичні екскурсії, перетворення автентичний старих хат на агро-оселі тощо);
• прокладання туристичного маршруту по селах “Франкомадри+” та багато іншого.

Мшанецькі стави, викопані селянами у 1950-70-х рр.

Складається з дерев'яних лісових будинків (“колиб”), каплиці, літнього кінотеатру, кухні-колиби, павільйону-їдальні, літнього душу з панорамним краєвидом, футбольного та пляжного волейбольного майданчиків, місця для купання. Неподалік є джерело мінеральної води “Нафтуся-Мшанецька”.

Також у с. Мшанець ще у 1950-70-х рр. селяни викопали 3 великі стави (так звані "Мшанецькі стави"), які використовували в якості холодильників: взимку рубали лід, зберігали його у великій пивниці, де літом зберігали молоко. Лід слугував природним холодильником. Сьогодні тут можна порибалити та відпочити на природі.

Єпархіальний реколекційний центр "Емаус", с. Стрілки, Самбірський р-н

Єпархіальний реколекційний центр "Емаус", с. Стрілки, Самбірський р-н

Через Мшанець, Ясеницю-Замкову, Грозьову та ін. села пролягає вітка "На Пікуй!" мережі історико-туристичних маршрутів "ФранкоМандри+".[5][6]

У с. Грьозова діє туристичний маршрут «Грозова брама», який починається у селі від однойменної зони відпочинку у підніжжі гори Магура-Лімнянська в урочищі Бабинець, та пролягає на її вершину (це найвища точка Старосамбірщини - 1022 м).

Також на території громади діють

• 

  Ресторанно-відпочинковий комплекс "Стрілецький замок". С. Стрілки
  

  Ресторанно-відпочинковий комплекс “Стрілецький замок”. С. Стрілки, Львівська обл.
  

  Ресторанно-відпочинковий комплекс “Стрілецький замок”. Альтанки. С. Стрілки, Львівська обл.
  Ресторанно-відпочинковий комплекс “Стрілецький замок” (с. Стрілки, вул. Дністрова)[7][8]. В інфраструктуру комплексу входять ресторан з трьома залами, терасою та більярдною кімнатою, “Мисливський будиночок”, альтанки, дитячий майданчик, ставки, де можна порибалити (водяться форель, короп та ін.), а також готель[9]. Чудово підходить для відзначення урочистих подій, сімейного відпочинку, ділових зустрічей.
• Реколекційний центр Самбірсько-Дрогобицької єпархії “Емаус”. Триповерховий відпочинковий комплекс Самбірсько-дрогобицької єпархії УГКЦ з усіма зручностями у номерах на 65 посадкових місць, конференц-залом, кухнею та їдальнею всередині приміщення, сауною та огороженим басейном на дворі.
  

  Туристичний кемпінг “Бойківський Двір”. С. Ясениця-Замкова
  

  Бойківський Двір. Ресторан. С. Ясениця-Замкова, Стрілківська ТГ, Львівська обл.
• Туристичний кемпінг “Бойківський Двір” (с. Ясениця-Замкова, вул. Центральна, 3; 82097)[10]. На території знаходяться два басейний, дорослий критий і дитячий на відкритому повітрі, Тюбінг - літня саночна дорога довжиною 50 метрів, а також у Корчмі - національні смачні страви, приготовлені за бойківськими рецептами цієї місцевості.
• Еко-садиба “Каскад” (с. Велика Волосянка, вул. Центральна, 23)[11][12]. Окрім комфортних євро-номерів з панорамними вікнами та терасами, є сауна, альтанки з мангалами, водоспад і каскад озер, клумба з суницею, невелика еко-ферма. Неподалік джерела з мінеральними водами «Нафтуся», «Содова», «Срібно-Кремнієва».
• 

  Ясна садиба. Ясениця-Замкова. Стрілківська ТГ
  

  Ясна садиба всередині. Ясениця-Замкова. Стрілківська ТГ
  Етно-садиба “Ясна садиба” (с. Ясениця-Замкова). Двоповерховий дерев’яний будинок та котедж. Похід на витік Дністра, велосипедні та кінні прогулянки, чайна церемонія “Містерія трав”, ароматерапія на сіновалі, ландшафтотерапія, майстер-класи з вишивки стрічками та хрестиком, розпису акриловими фарбами, виготовлення ляльки-мотанки.
• 

  Еко-садиба Бескиди. С. Велика Волосянка, Львівська обл.
  Еко-садиба "Бескиди" (с. Велика Волосянка, вул. Центральна, 132)[13]. Триповерховий дерев’яний будиночок зі ставком, альтанками, мангалом, дитячим майданчиком, батутом, сауною на території.
• 

  Агрооселя Ростоки. С. Недільна, Львівська обл.
  

  Агрооселя Ростоки. Бесідка. С. Недільна, Львівська обл.
  Агрооселя “Ростоки” (село Недільна). Затишна батьківська хата для молодіжних компаній та сімейного відпочинку. До послуг туристів сауна і чани. Довкола велика територія, де можна пограти в теніс, покататися на качелях, пострибати на батутах. Неподалік річка. Облаштовується волейбольне поле.
• Приватна садиба Вілла “Марія” с. Тур’є. Розташована за 3 км від центру села, 12 км від траси Львів-Ужгород.

Відпочинкові осередки

С. Головецько, Львівська обл.

• Відпочинковий осередок “Під кичерою” для рекреації та риболовлі на Дністрі. Знаходиться у с. Головецько, у підніжжі гори Погар, за координатами N 49°17'59.060" E 22°51'39.749".
• 

  Грозьова брама. Гірський притулок. С. Грозьова. Львівська обл.
  Гірський притулок “Грозова брама” для рекреації та ночівлі. Знаходиться у с. Грозьово, за координатами 49°18'16.2"N 22°48'31.9"E. Від гірського притулку стартує кільцевий пішохідний туристичний маршрут “Грозьова брама” (3 км) на г. Маґура-Лімнянська — найвищу вершину Старосамбірщини.
• 

  Туристичні шляхи до Вежі пам'яті
  Відпочинковий осередок на р. Мшанка для рекреації та риболовлі. Знаходиться біля с. Грозьово, за координатами 49°19'45.2"N 22°48'58.9"E.

Музеї

В Музеї о. Михайла Зубрицького. С. Мшанець

Музей о. Михайла Зубрицького, с. Мшанець, Львівська обл

Краєзнавчий музей о. Михайла Зубрицького у с. Мшанець (діє на волонтерських засадах). Адреса: Львівська обл., Самбірський р-н, с. Мшанець, вул. Центральна.

Розташований в історичній будівлі читальні “Просвіти” (відкрита у 1892 р. - перший подібний заклад в цілому повіті). У цьому ж приміщенні функціонувала перша Руська спілкова крамниця у Старосамбірському повіті. Наріжний камінь, за спогадами старожилів, закладали о. Михайло Зубрицький разом з Іваном Франком. Більшість експонатів висвітлюють життєвий та творчий шлях отця Михайла Зубрицького (фотографії, копії свідоцтв та деяких праць). Також є частинні експозиції, де представлено одяг з домотканого полотна, вишивки, знаряддя хліборобства, речі домашнього вжитку. Фонди музею використовуються для вивчення побуту мешканців Бойківщини.

О. Михайло Зубрицький (1856-1919) - священик УГКЦ, етнограф, історик (засновник таких течій історичної науки, як усна історія і, частково, мікроісторія), фольклорист, дійсний член Наукового Товариства ім. Т.Г. Шевченка (єдиний сільський священик, що мав такий статус), громадський діяч, новатор (перший ввів на селі безліч інноваційних форм господарювання, створив сільський кооператив і спілкову крамницю задовго до того, як це стало “мейнстрімом” і багато подібного), а також публіцист, який послідовно відстоював права українських селян, формував громадську думку та повістку дня.

Шкільний Музей о. Михайла Вербицького. С. Стрілки

Музей у Дзвіниці церкви Св. Архистратига Михаїла (1730) с. Ясениця-Замкова. Сама дзвіниця - пам'ятка архітектури.

Колекція, зібрана місцевим священником, складається з селянського реманенту, посуду, ткацьких станків, одягу, меблів.

На другому поверсі — виставка ікон та вишитих хоругв[14].

Історико-меморіальний музей Кирила Осьмака, голови УГВР в с. Недільна. Музей розміщено у приміщенні Народного дому села Недільна. Над розробкою і побудовою експозиції працювала група науковців та музейних фахівців. Основу експозиції складають архівні документи, фото та інші матеріали, а також спогади сучасників та рідних Кирила Осьмака, зібраних Любою Коваль.

На відкритті музею була присутня донька Кирила Осьмака Наталія Осьмак.

Довідка: 11-15 липня 1944 року на узбіччі гори Видоділ, що знаходиться у лісі між селом Сприня Самбірського району та селом Недільна Стрілківського (тепер Старосамбірського) району відбувся Великий збір УГВР. На ньому обрали Президію та Генеральний секретаріат – підпільний парламент та підпільний уряд воюючої України. Головою президії та президентом УГВР обрали Кирила Осьмака (псевдонім – Марко Горянський).[15]

Фонди музею налічують 74 одиниці збереження. Експозиційні розділи розміщені у 2 залах.

Шкільний краєзнавчий музей з постійно діючою експозицією про життя і діяльність о. Михайла Вербицького в с. Стрілки (діє на волонтерських засадах). Адреса: Львівська обл., Самбірський р-н, с. Стрілки, вул. о. М. Вербицького, 10 (приміщення опорного закладу загальної середньої освіти I-III ст. ім. о. Михайла Вербицького). Також в музеї є якому експозиції про видатних людей краю та колекція предметів бойківського побуту і одягу.

О. Михайло Вербицький (1815-1870) - священик УГКЦ, композитор, хоровий диригент, громадський діяч, автор музики державного гімну України. З 1853 по 1856 рік він був адміністратором каплиці на горі в селі Стрілки.

Шкільний Музей визвольної боротьби ОУН-УПА. С. Стрілки

Шкільний Музей визвольної боротьби ОУН-УПА (у приміщенні школи-ліцею)[16]. Адреса: вул. Сагайдачного, 21, с. Стрілки, Самбірський район, Львівська область, Україна, 82092.

Шкільний Музей визвольної боротьби ОУН-УПА. С. Стрілки. Частина рушниці та гільзи, знайдені на місці боїв воїнів УПА з німцями (гора Діл, с. Недільна).

Містить експонати часів національно-визвольних змагань другої половини XX століття. Експозиція музею складається з 9 розділів:

• «Криниця ідей українського націоналізму»;
• «УВО-ОУН: історія формування та політична діяльність»;
• «УПА: територіальна і функціональна структура»;
• «Боротьба УПА»;
• «Однострій. Нагороди. Озброєння»;
• «Нескорені в таборах»;
• «Дивізія «Галичина»;
• «Наші земляки – герої УПА»;
• «Нам пора для України жить!».[17]

Міні-музей у Дзвіниці "Вежа пам'яті" в с. Недільна.

Історико-меморіальний музей голови УГВР Кирила Осьмака в с. Недільна. Розміщений у приміщенні Народного дому села Недільна (колишня будівля “Просвіти”). Основу експозиції складають архівні документи, фото та інші матеріали, а також спогади сучасників та рідних Кирила Осьмака — голову президії та президента УГВР (псевдонім Марко Горянський).

Пам’ятки архітектури

С. Ясениця-Замкова. Дзвіниця церкви Св. Михаїла

Церква Св. Архистр. Михаїла та Дзвіниця в с. Ясениця-Замкова

Дерев'яна триярусна дзвіниця Церкви святого Архистратига Михаїла с. Ясениця-Замкова (1767-1779 рр.). пам’ятка архітектури, представниця галицької архітектурної шоли. Славиться надзвичайною гармонійністю своїх пропорцій. Дерев’яний шедевр, на фоні якого будь-яка карпатська церква буде лише додатком до неї. Повністю дерев’яних (без бляхи) церков на Бойківщині взагалі не лишилося, а от дзвіниця – чудом вижила. За переказами, її перенесли до Ясениці з села Ісаї, де теж збереглася оригінальна дерев’яна церква.

Дзвіниця здається масивною і високою, хоча висота її всього 14 метрів. В плані вона являє собою квадрат розмірами 6 х 6 метрів. Має три яруси, де кожний вищій менший за попередній. Перші два яруси виконані в зрубі оточені аркадами-галереями. На першому була комора, де зберігалося церковне начиння, старі ікони і мед з церковної пасіки. На другому розташовувалася каплиця Покрову Пресвятої Богородиці. На третьому ярусі невеликі арочні отвори нагадують бійниці замкових башт. Тут, власне, і була дзвіниця. Вкритий верхній ярус низьким восьмибічним наметом. Завершується восьмигранним шатровим верхом. По периметру першого та другого ярусів проходять аркади-галереї.

У 1970 році дзвіницю було відреставровано стараннями архітекторів Ігоря Старосольського та Іван Могитича.

"Дзвіниця, що стояла на горбочку обабіч церкви, була дерев’яна, трирівнева. Перший рівень, під сходами, належав Смерті. Тут стояло усе причандалля для похорону – мари, коса (хоча якраз вона призначалася для звиклого кошення трави на подвір’ї церкви), чорні хоругви. Поверхом вище була маленька замкнена капличка. Якщо зазирнути у щілину між старими дошками дверей, то можна було побачити престол, дві корони на ньому – меншу і більшу, підсвічник зі смішними білими квітками і маленьке розп’яття. Це була середина дзвіниці (зрештою, і життя), тут брали шлюби. Найвище було просторе піддашшя з двома дзвонами – знову меншим і більшим. Вони були поєднані одним механізмом, що урухомлювався шнуром, який розлогою петлею звисав аж до дерев’яної підлоги. Пахло старим здоровим деревом і живицею. Поза тим тут було просторо, порожньо і чисто". Анна Ясенська "Ангели вправлялися у тризвуках".

Музей у Дзвіниці в Ясениці-Замковій. Стрілківська ТГ, Львівська обл.

У дзвіниці працює місцевий Міні-музей народного побуту, який представлений колекцією вишитих ікон і хоругв та етноекспозиціями селянського реманенту, ткацьких станків, одягу, посуду та меблів.[18]

Поруч з храмовим комплексом знаходиться залізнична станція з вокзалом австрійських часів.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці. С. Мшанець, Самбірський р-н, Львівська обл

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Мшанець (1924). Перша письмова згадка датується 1507 р. Стара церква мала унікальну архітектуру, нетипову для бойківського стилю, і була реліктовим представником сакрального будівництва ще княжих часів. Виконувала сигнальну та оборонну функції.

Пам'ятка архітектури. Двоярусна дерев'яна дзвіниця XVIII ст. церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Мшанець.

Дерев'яна двоярусна дзвіниця XVIII ст. Церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Мшанець. Перенесена від старої церкви, що стояла на східній околиці села. На сволоку в проході дзвіниці зберігся різьблений напис (в перекладі з церковно-слов'янської): "Року Божого 1768 майстер Василь Шевак".[19]

На подвір’ї знаходиться унікальна скульптура Скорботної Матері Божої під Хрестом (1996), встановлена з нагоди 500-ліття села та в пам’ять про борців за волю України на місці розритої в радянський період 4-метрової земляної могили на честь Українських січових стрільців.

Пам’ятка сакральної архітектури дерев’яна церква Св. Миколая (1690) у с. Тур’є. Перша згадка про церкву походить з податкового реєстру 1507 р.

"Вежа пам'яті" (с. Недільна) - унікальна 43-метрова дерев'яна дзвіниця, яку вінчає найвисотніший у Європі Хрест.

Вежа Пам'яті. Недільна. Зима. Стрілківська ТГ

Унікальна 43-метрова дерев’яна дзвіниця “Вежа пам’яті” (с. Недільна), встановлена в пам’ять про 43 повстанців УПА, що загинули в бою з німцями на цьому місці у 1943 р.

Довідка: В часи німецької окупації в селі діяла підпільна підстаршинська школа УПА. У 1943 році на горі Діл відбувся запеклий бій між 105-ма бійцями ОУН-УПА та 3000 німецьких загарбників, в якому загинули 43 повстанці. Втрати окупантів були значно більшими – 256 чоловік. Воїнам УПА на місці битви насипали братську могилу.

У 2009-17 рр. в пам’ять про повстанців збудували дерев’яну дзвіницю, аналогів якої нема в Україні та поза її межами. Її вінчає хрест, який на сьогодні є найвисотнішим у Європі, - розташований на висоті 907 метрів над рівнем моря, що зафіксували у Книзі рекордів України. На Вежі встановлено 2 оглядові майданчики.

Пантеон Слава УПА. С. Стрілки, Самбірський р-н, Львівська обл.

Пантеон “Слава УПА” на привокзальній залізничній станції с. Стрілки. Меморіальний комплекс споруджено на честь 232 вояків УПА, чий прах покоїться у братській могилі. Освячено 6 травня 2010 р. вл. Ярославом Прирізом, єпископом-помічником Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ на свято великомученика Юрія Побідоносця[20].

На території громади діє 4 школи I-III ст. (11 класів), 7 шкіл І-ІІ ст. (9 класів), 3 початкові школи та 2 дошкільні заклади.

Кількість учнів невелика — 1516 школярів (11,5 % від чисельності населення громади, ще 6,5 % - діти дошкільного віку). Однак учні опорних шкіл та Стрілківського ліцею показують добрі результати на олімпіадах, а також спортивних змаганнях.

Школи у віддалених гірських селах потребують допомоги для покращення інфраструктури, матеріально-технічного забезпечення та модернізації навчального процесу.

Опорні школи:

• 

  Опорна школа ім. о. Михайла Вербицького у с. Стрілки
  Опорний заклад загальної середньої освіти I-III ступенів ім. о. Михайла Вербицького с. Стрілки[35].
• Опорний заклад загальної середньої освіти I-III ступенів с. Головецько.

Заклади загальної середньої освіти I-III ступенів:

• Заклад загальної середньої освіти І –III ст. — ліцей с. Стрілки. Адреса: вул. Сагайдачного, 21, с. Стрілки, Самбірський район, Львівська область, Україна, 82092.
• Заклад загальної середньої освіти I-III ступенів с. Тур'є.

Заклади загальної середньої освіти І-ІІ ступенів:

• Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Бусовисько Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
• Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Верхній Лужок Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
• Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів ім. Івана Копача с. Грозьово Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
• Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Ріп'яно Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
• Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Тисовиця Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
• Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Ясениця-Замкова Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
• Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Топільниця Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
• Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Лопушанка-Хомина Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області (понижений до І ст. з 2021 н.р.).

Заклади загальної середньої освіти І ступеня:

• Заклад загальної середньої освіти І ступеня с. Тур'є Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
• Філія опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів ім. о. Михайла Вербицького с. Стрілки Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області — «Пицаревський ЗЗСО І — ст.».

Заклади загальної середньої освіти І ступеня (закриті з 2021 н.р.):

• Філія опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів с. Головецько Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області — «Смеречанський ЗЗСО І ст.» (закритий з 2021 н.р.).
• Філія опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів с. Головецько Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області — «Головецько-Золотнівський ЗЗСО І ст.» (закритий з 2021 н.р.).
• Філія опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів с. Головецько Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області — «Дністрицький ЗЗСО І ст.» (закритий з 2021 н.р.).
• Філія опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів ім. о. Михайла Вербицького с. Стрілки Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області — «Великоволосянський ЗЗСО І — ст.» (закритий з 2021 н.р.).

Дошкільні навчальні заклади:

• Заклад дошкільної освіти «Сонечко» с. Стрілки Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області[36].
• Заклад дошкільної освіти «Ромашка» с. Верхній Лужок Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області[37].

Діють 14 Народних Домів та 11 філій бібліотек. Щорічно проводяться різноманітні фестивалі як локальні, так і обласні.

Народний дім с. Грозьово

Народні доми та бібліотеки

На території сільської ради функціонують:

• 11 бібліотек-філій (Стрілки, Верхній Лужок, Ясениця Замкова, Топільниця, Бусовисько, Лопушанка-Хомина, Головецько, Грозьово, Ріп'яна, Тур'є, Тисовиця),
• 7 бібліотечних пунктів (Велика Волосянка, Мшанець, Ясениця-Замкова, Бабино, Смеречка, Плоске, Недільна),
• 14 народних домів (Стрілки, Бусовисько, Лопушанка-Хомина, Головецько, Ріп'яна, Бабино, Мшанець, Грозьово, Ясениця Замкова, Тур'є, Топільниця, Тисовиця, Дністрик, Верхній Лужок).

Народний Дім с. Стрілки

Адреса: с. Стрілки, вул. М. Вербицького, 10. Діяльність: танцювальний гурток, репетиції 2 народних колективів.

Фестивалі: міжрайонний фестиваль «Мелодії бойківського двору», районний дитячий фестиваль «Бойки по-легойки», міжрайонний фестиваль духовної пісні ім. о. Михайла Вербицького, виїзні фестивалі «Зелені лози».

Народний Дім с. Тур'є

Адреса: с. Тур'є, вул. Центральна, 86а. Діяльність: гуртки художнього слова, вокально-інструментального ансамблю, драматичний, хоровий.

Локальні фестивалі: «Гостинна хата» та «Родина-FEST».

Разом з місцевою школою проводяться різні екологічні ініціативи («Посади дерево», «Перетворимо сміття в мистецтво» та інші).

Народний Дім с. Мшанець

Адреса: С. Мшанець, вул. Центральна. Діяльність: показ фільмів у соціальному кінотеатрі, благодійний онлайн-ярмарок "Різдвяні смаколики із Мшанця"[38][39], практикум-презентація автентичних мшанецьких страв для рестораторів і кухарів[40].

Фестивалі: "В гості до бойків та о. Михайла Зубрицького"[41].

Музеї (див. вище).

Пам'ятки і пам'ятники (див. вище).

Спортивний майданчик у с. Стрілки

Фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП) — 16 (Топільниця, Бусовисько, Ріп'яно, Грозьово, Ясениця-Замкова, Лопушанка-Хомина, Тисовиця, Бабино, Дністрик, Смеречка, Галівка, Плоске, Виців, Ясениця-Замкова (Піцарева), Велика Волосянка, Недільна).

Амбулаторій (АЗПСМ) — 5 (КНП СМР «Старосамбірський ЦПМД» АЗПСМ с. Стрілки, Верхній Лужок, Головецько, Мшанець, Тур'є).

У сфері охорони здоров'я пріоритетами Стрілківської територіальної громади є:

• розвиток первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) — ключовий елемент досягнення прийнятного рівня здоров‘я для всіх людей;
• профілактика на рівні всього населення, що є найбільш стійкою стратегією збереження здоров'я, а також засобом вирішення проблем, пов'язаних із цілою низкою соціально значущих та соціально небезпечних хвороб та з їх загальними чинниками ризику;
• розвиток у напрямку діагностики захворювань, що включає наявність технічного оснащення амбулаторій загальної практики — сімейної медицини (АЗПСМ) потрібною медичною апаратурою.

Для покращення якості надання медичних послуг громада поставила за мету забезпечити:

• фахову і комплексну оцінку ситуації в громаді та, при потребі, коригування пріоритетів у сфері громадського здоров'я на основі нових даних;
• навчання та професійне зростання для медичного персоналу (тренінги, конференції, вебінари, спеціалізовані курси);
• оцінку потреб закладів ПМСД та розробку плану їхнього вдосконалення;
• створення мобільних бригад в центрах первинної медичної допомоги (ЦПМД), які б мали можливість вчасно надавати медичні послуги на дому;
• розробку і впровадження ефективної системи управління та індикаторів з профілактики й ведення захворювань різних видів закладами ПМД;
• розробку та впровадження систем моніторингу якості наданих послуг.

Виклики і проблеми:

Економічні виклики: малий перелік безкоштовних послуг, які передбачені МОЗ для пацієнта, дефіцит сучасного медичного обладнання для діагностики.

Кадрові виклики: дефіцит медичних кадрів, відсутність легкого доступу медичних працівників до якісних програм навчання та вдосконалення.

Проблема доступності медичних послуг, в тому числі й дорожнього сполучення (уже завершується капітальний ремонт двох найважливіших доріг, які з'єднують села з центром ОТГ, однак залишається питання незручного та непостійного графіку маршруток).

Проблема недовіри і небажання людей старшого віку звертатися за медичною допомогою при легких випадках.

Недоступність для громадян профілактичних діагностичних досліджень.

Відсутність знань щодо здорового харчування й необхідних для цього компонентів щоденного раціону (найближчим часом організуємо інформаційні просвітницькі кампанії).

Дитячий мистецько-спортивний клуб «Пектораль»[43]. Голова: Мицак Ярослав Васильович. Адреса: Україна, 82092, Львівська обл., Старосамбірський р-н, село Стрілки, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 5

ГО "Футбольний Клуб «Стрілець 2019» (с. Стрілки)[44]

ГО «Витанія» (с. Стрілки)[45]

ГО «Меморіал героїв УПА» (с. Стрілки)

ГО "Спілка учасників АТО «Арнік» (с. Стрілки)[46]

ГО «Дністер» (с. Бусовисько)[47]

ГО "Товариство мисливців «І пуху, і пера» (с. Велика Волосянка)[48]

ГО «Люди Країни» (с. Лопушанка-Хомина)[49]

ГО «Магура» (с. Мшанець)[50]

ГО "Мисливське товариство «Екобескид» (с. Топільниця)[51]

ГО "Товариство мисливців «Є-тур» (с. Тур'є)[52]

ГО «Три тури» (с. Тур'є)[53]

Старосамбірська районна ГО "Мисливсько-рибальський клуб «Старосамбірський» (с. Стрілки)[54]

БФ «Християнське милосердя» (с. Стрілки)[55]

ОСН «Перспектива» в с. Бусовисько[56]

Парафіяльний еко-табір "Мшанецькі колиби". С. Мшанець

1) "Мшанецькі колиби" - туристичний табір для дикого відпочинку, збудований за ініціативи жителів села Мшанець, мета якого - не тільки розвивати зелений, культурний, історичний та інші види туризму в наших селах, але й стати своєрідним "гірським хабом", місцем, де перетинаються міський і сільський світогляд, зароджуються й реалізуються соціальні ініціативи (зокрема, освітньо-практичний проєкт "Власна справа у власному селі", науково-мистецький фестиваль "В гості до Бойків", благодійний ярмарок "Різдвяні смаколики із Мшанця", соціальний кінотеатр, локальний музей о. М. Зубрицького тощо).

Фестиваль "В гості до Бойків 2021". С. Мшанець

2) Фестиваль "В гості до Бойків та о. Михайла Зубрицького" - етно-фестиваль, присвячений пам'яті видатного священика УГКЦ о. Михайла Зубрицького, який душпастирював у с. Мшанець в 1883-1914 рр. та поєднав служіння сільського священика і громадського діяча з великою науковою працею над історією, культурою та побутом села і Бойківського регіону. Також метою фестивалю є популяризація й розвиток культурного туризму в далеких гірських селах та створення оригінального бренду нашої громади[61][62][63].

У 2021 р. цей захід був проведений у формі повноцінного фестивалю, на який з'їхалися 3 тис. людей. Виступали відомі традиційні бойківські та сучасні гурти “Мері”, “Navigator”, “No Limits”, “Modern Folk”, “Моцні Бойки”, “На Драбині”, Ірина Савула, Сестри Ігнатишин та Дримбарі з Бітлі. Дизайнерки Тетяна Знак, Ірина Демків та Оксана Сокол презентували колекції сучасного бойківського одягу (“Показ мод”), а також було чимало інших майстер-класів: хусткування, трембітання, гра на сопілці та дримбі, ткацький верстат, лялька-мотанка, вироби з соломи, банси, аква грим, солодка вата, батут для дітей, “жива” фотозона з вівцями, безліч тематичних сільських фотозон, лавка Франка тощо. Родзинкою стала дегустація автентичної бойківської кухні (страви готували та продавали господині сіл Мшанець, Галівка та Плоске)[64].

3) "Порядок ведення лісового господарства" - рішення сільської ради (перше таке рішення в Україні), відповідно до якого лісогосподарські підприємства зобов’язані суворо дотримуватись законів України, розпоряджень та рішень місцевих рад, зокрема обов'язкового проведення громадських слухань перед рубкою, а також зобов’язуються залишити за собою чистоту, посадити нові насадження та підремонтувати дорогу[65][66].

4) "Чиста громада у чистих Карпатах" - організація централізованого вивезення сміття із сіл, де його десятки років не вивозили: підписання договорів із жителями (зміна ментальності), встановлення баків для роздільного сортування, облаштування майданчиків під баки, закупівля комунального транспорту, інформаційна кампанія тощо[67][68][69].

5) Пілотний україно-швейцарський проєкт "Діємо для здоров'я" (повна назва - "Скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань (НІЗ) в Україні"), що має на меті зменшити тягар хвороб та запобігти передчасній смертності від НІЗ, а також підвищити тривалість життя чоловіків та жінок шляхом запровадження інтегрованого підходу до профілактики, лікування та контролю неінфекційних захворювань[70][71][72][73].

6) Менторська програма «Громадське здоров’я для територіальних громад» від U-LEAD з Європою та School of Public Health of Kyiv-Mohyla Academy для посилення сектору громадського здоров’я в територіальних громадах. В рамках проєкту буде розроблено програми та політики з громадського здоров’я для Стрілківської територіальної громади.[74][75][76]

7) Розроблення детального плану території курортної зони «Смеречка» на території Стрілківської сільської ради за межами населених пунктів Самбірського району Львівської області та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з топографо-геодезичною зйомкою.[77][78]

Відповідно до планування курортної зони, у Смеречці мають бути:

– Курортні готелі

– Літній театр

– Басейн

– Ресторан з адміністративними приміщеннями загальнокурортного призначення

– Курортний зал

– Спортивний зал

– Бювет

– Спортивні майданчики

– Автостоянка

– Стоянка туристичних автобусів

– Декоративне озеро

– Свердловини мінеральних вод

Гідрогеологічний висновок на ділянку розташування курортної зони «Смеречка» уже є, там виявлено мінеральні води «Нафтуся» і "Боржомі".

8) Інфраструктурні проєкти, реалізовані за перший рік діяльності громади:

а) Капітальний ремонт приміщення їдальні опорного закладу загальної середньої освіти I-III ст. с. Головецько Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області[79].

б) Придбання звукового обладнання для Народного дому с. Тур’є Самбірського району Львівської області.

в) Капітальний ремонт приміщення санвузлів Народного дому по вул. Вербицького в с. Стрілки Самбірського району Львівської області[80][81].

г) Благоустрій (капітальний ремонт) прилеглої території і під’їзних шляхів та влаштування елементів безпеки на "Вежі пам’яті" в с. Недільна Самбірського району Львівської області[82].

ґ) Придбання намету-зірки для проведення майстер-класів та інших заходів на природі в рамках конкурсу міні-грантів "Активуйся" від ЛОДА.

9) Інші проекти:

а) Організація діяльності Громадського кінотеатру у с. Мшанець та Молодіжного кінотеатру у с. Стрілки.

б) Виїзди "Мобільної бригади" від БО "Львівська освітня фундація" ("Українська освітня платформа") до с. Верхній Лужок[83] та Стрілки[84].

• Тарас Бабенчук. Рекорд України "Наймасовіше виконання колядки на сопілках". #ВеликийРепортаж Живого ТБ. 2022-01-26[23]
• Тетяна Шатілова. Сопілкарі України ставлять рекорд. Ютуб-канал "Сопілка". 2022-01-31.
• Наталія Гром. Як бойківська громада, якій пророкували занепад, показала успішний результат. Львівська мануфактура новин. 2021-12-25
• Революційне рішення: Стрілківська громада знайшла шлях протидії незаконним вирубкам. Львівська Мануфактура Новин. 2020-12-30.
• Тарас Бабенчук. Фестиваль "В гості до Бойків та о. Михайла Зубрицького" | #ВеликийРепортаж Живого ТБ. 2021-09-27
• Андрій Соджак. Курортний зал, свердловини мінеральних вод, літній театр – усе це може бути у Смерічці Стрілківської громади. Ваш Голос Прикарпаття. 2021-11-23
• Наталія Гром. Чи бути Стрілківській "Швейцарії"? Ваш Голос Прикарпаття. 2021-11-15.
• Наталія Гром. “Діємо для здоров’я”: визначаємо пріоритети Стрілківської громади в боротьбі з поширенням неінфекційних захворювань. Стрілківська сільська рада. 2021-11-12.
• Сопілкарі та карпатські краєвиди: Стрілківська громада вразила виконанням пісні про Бандеру (відео). Львівська мануфактура новин. 2021-11-26
• Марія Кузьмин. «Батько наш Бандера»: Стрілківська громада виконала на Мшанецьких колибах. Естафету передали Старому Самбору. Ваш Голос Прикарпаття. 2021-11-26
• Вікторыя Пяткевіч. Адзіны спосаб выжыць. Як карпацкая вёска ператвараецца ў агратурыстычны курорт. Зялёны Партал Таварыства «Зялёная Сетка». 2021-05-31.
• Коли Миколай справжній: до стрілківських дітей прийде справжній Миколай. Львівська Мануфактура Новин. 2021-12-15.