Дільник
У математиці поняття дільни́к (англ. divisor) вживається у двох значеннях:
- другий операнд операції ділення. Число, на яке ділять, щоб отримати частку;
- в дослідженні подільності — ціле число, яке ділить інше ціле число без остачі.
| Результати обчислення | |
|---|---|
| Додавання (+) | |
| 1-й доданок + 2-й доданок = | сума |
| Віднімання (−) | |
| зменшуване − від'ємник = | різниця |
| Множення (×) | |
| 1-й множник × 2-й множник = | добуток |
| Ділення (÷) | |
| ділене ÷ дільник = | частка |
| Ділення з остачею (mod) | |
| ділене mod дільник = | остача |
| Піднесення до степеня | |
| основа степеняпоказник степеня = | степінь |
| Обчислення кореня (√) | |
| показник кореня √підкореневий вираз = | корінь |
| Логарифм (log) | |
| logоснова(число) = | логарифм |
Операція ділення
число 2 — дільник, число 17 — ділене, число 8,5 — частка.
Якщо операцію ділення записують дробом, то ділене є чисельником, дільник є знаменником.
Наприклад, у виразі
Подільність
Ціле число є дільником цілого числа якщо частка — ціле число. Наприклад, оскільки
то 2 є дільником 18, але
- або
- (остача 1), тому 2 не є дільником 17.
Джерела
- Дрозд Ю. А. (1997). Теорія алгебричних чисел. Київ: РВЦ “Київський університет„. с. 82. ISBN 966-594-019-8. (укр.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.