Томаш Скугравий

Народився 7 вересня 1965 року в місті Пршеров-над-Лабем. Вихованець футбольної школи клубу «Сокол» з рідного міста. Свою професійну кар'єру Томаш розпочав, коли йому було всього 17 років, дебютувавши в сезоні 1982/83 у складі празької «Спарти». У своєму другому сезоні Скугравий зіграв 21 матч в чемпіонаті і забив 3 голи, що допомогло його команді вперше за 17 років стати чемпіоном Чехословаччини[1], так само в тому сезоні командою був завойований Кубок Чехословаччини.

28 вересня 1983 року Скугравий дебютував у Кубку УЄФА, його дебют припав на виїзний матч першого раунду з мадридським «Реалом». «Спарта» виграла перший матч 3:2, але вже на 22-й хвилині матчу-відповіді іспанці повели в рахунку. Скугравий випустили на поле лише на 59-й хвилині матчу і вже на 73-й хвилині йому вдалося зрівняти рахунок. Матч так і закінчився нічиєю 1:1 і «Спарта» вибила «Реал» з розіграшу Кубка[2]. У другому раунді «Спарта» пройшла польський «Відзев», програвши на виїзді 0:1 (Скугравий вийшов на поле у другому таймі), вдома «Спарта» виграла 3:0, причому третій гол команди забив саме Томаш[3]. Після цього в третьому раунді «Спарта» вибила англійський «Вотфорд», обігравши їх за сумою двох матчів з рахунком 7:2, але у чвертьфіналі «Спарта» програла югославському «Хайдуку» зі Спліта.

Наступні два сезони Скугравий відіграв у клубі «Руда Гвєзда». За цей час він зіграв 58 матчів у чемпіонаті і забив в них 17 голів, після чого знову повернувся в «Спарту».

У своєму першому сезоні після повернення Скугравий зіграв у чемпіонаті 29 матчів, в яких забив 18 м'ячів, вдруге в своєму житті став чемпіоном Чехословаччини і дійшов до фіналу Кубка Чехословаччини, в якому, однак, «Спарта» поступилася по пенальті клубу «ДАК 1904»[4]. Але в Кубку УЄФА команда виступила вкрай невдало вилетівши вже в першому раунді, поступившись португальській «Віторії» з Гімарайнша. У наступному сезоні Скугравий, який зіграв у 28 матчах і забив 11 голів, зробив з командного так званий «золотий дубль», вигравши чемпіонат і кубок країни. У тому ж сезоні Томаш дебютував у Кубку європейських чемпіонів. «Спарта» в першому раунді впевнено пройшла ісландський клуб «Фрам», однак у другому поступилася бельгійському «Андерлехту». У наступному сезоні клуб знову зробив «золотий дубль», а Скугравий зіграв у всіх 30 іграх сезону та забив 13 голів. Але в Кубку європейських чемпіонів команду, вже з першого раунду, вибила румунська «Стяуа». У своєму останньому сезоні за пражан Скугравий провів 26 матчів у чемпіонаті забивши 13 голів і ще раз став чемпіоном Чехословаччини, однак у Кубку європейських чемпіонів команді знову не пощастило. Пройшовши в першому раунді турецький «Фенербахче», у другому раунді Скугравий зі своєю командою програв софійському ЦСКА.

Відразу після успішного чемпіонату світу 1990 року, Скугравий перейшов в клуб італійської Серії A «Дженоа». В італійському клубі Скугравий утворив зв'язку нападників разом із уругвайцем Карлосом Агілерою. У своєму першому сезоні Скугравий і Агілера забили 15 голів, чим допомогли завоювати своєму клубу четверте місце і путівку в Кубок УЄФА[5]. Завдяки своїм успішним виступам у першому італійському сезоні Томаша визнали найкращим футболістом Чехословаччини 1991 року[6]. У наступному сезоні Скугравий зіграв в 32 матчах чемпіонату і забив 11 голів, але «Дженоа» розділила лише 13-е місце разом з «Кальярі», однак, в Кубку УЄФА клубу вдалася вражаюча серія. У першому раунді був обіграний іспанський клуб «Реал Ов'єдо» (Скугравий забив два голи головою у поєдинку в Генуї), у другому і третьому раунді були пройдені румунські «Динамо» (Бухарест) та «Стяуа» відповідно. У чвертьфіналі команду чекав «Ліверпуль». Перший матч на стадіоні «Луїджі Ферраріс» закінчився перемогою генуезців з рахунком 2:0, і матч-відповідь на «Енфілді» закінчився також перемогою італійців з рахунком 2:1, завдяки цьому «Дженоа» стала першою італійською командою, яка обіграла «Ліверпуль» на його полі. Тим самим «Дженоа» вийшла в півфінал Кубка УЄФА, де її очікував майбутній переможець турніру амстердамський «Аякс». Домашній матч італійці програли з рахунком 2:3, а на виїзді зуміли домогтися лише нічиї 1:1, Скугравий відіграв в обох півфінальних матчах всі 90 хвилин[7][8]. Всього у тому розіграші Кубка УЄФА Скугравий зіграв у всіх 10 матчах[9] і забив 4 голи[10]. Причому ці 10 матчів роблять його рекордсменом «Дженоа» за кількістю проведених матчів у єврокубках, поряд з Маріо Бортолацці і Дженнаро Руотоло[9]. Після цього сезону Скугравий відіграв в Генуї ще три з половиною сезони, ставши справжнім лідером команди. За його гру йому прощалися навіть часті порушення спортивного режиму[11]. Однак навіть гра Томаша не допомогла команді уникнути вильоту в Серію B у сезоні 1994/95. Відігравши за половину сезону 8 матчів і забивши 1 гол в Серії B Томаш Скугравий прийняв рішення змінити Італію на Португалію, перейшовши в лісабонський «Спортінг». Всього за «Дженоа» чех зіграв 164 матчі в чемпіонаті і забив в них 59 голів (1 матч і 1 гол він провів у додатковому матчі на вибування проти «Падови» в кінці сезону 1994/95). Його показник у 58 голів у Серії A є рекордом для «Дженоа». За свої виступи Томаш удостоївся того, що його включили до символічної збірної всіх часів клубу «Дженоа»[12].

У «Спортінгу» Скугравий отримав 29-й номер і дебютував 16 грудня 1995 року, замінивши на 71-й хвилині капітана команди Осеану у домашньому матчі чемпіонату Португалії проти «Фелгейраша», який завершився перемогою «Спортінгу» з рахунком 4:0[13]. Після цього він зіграв ще в трьох матчах чемпіонату, лише в одному з'явившись від початку до кінця, після чого отримав травму через яку пропустив частину сезону. Незважаючи на це Скугравий став бронзовим призером чемпіонату Португалії.

По закінченні сезону Скугравий повернувся на батьківщину і перейшов в клуб «Вікторія» (Жижков), проте через травми він так і не зміг провести жодної гри за команду і наступного року прийняв остаточне рішення завершити свою кар'єру.

Всього за кар'єру Томаш Скугравий забив у чемпіонатах Чехословаччини та Італії 135 м'ячів у 368 матчах, причому за статистикою практично кожен 3-й м'яч забивав головою[14].