Нагороди чемпіонату світу з футболу

«Золотий м'яч» — приз, який вручається найкращому гравцю чемпіонату світу. Напередодні фіналу спеціальна комісія ФІФА складає список найкращих гравців, з якого представники акредитованих ЗМІ вибирають найкращого футболіста. Переможець отримує «Золотий м'яч», а футболісти, які посіли друге і третє місця отримують відповідно «Срібний» і «Бронзовий м'ячі».

Чемпіонат	Золотий м'яч	Срібний м'яч	Бронзовий м'яч
ЧС-1930	Хосе Насассі	Гільєрмо Стабіле	Хосе Андраде
ЧС-1934	Джузеппе Меацца	Маттіас Сінделар	Олдржих Неєдли
ЧС-1938	Леонідас	Сільвіо Піола	Дьйордь Шароші
ЧС-1950	Зізінью[1]	Хуан Ск'яффіно	Адемір
ЧС-1954	Ференц Пушкаш	Шандор Кочиш	Фріц Вальтер[2]
ЧС-1958	Діді[3][4][5]	Пеле	Жюст Фонтен
ЧС-1962	Гаррінча[6]	Йозеф Масопуст	Леонел Санчес
ЧС-1966	Боббі Чарльтон	Боббі Мур	Еусебіу
ЧС-1970	Пеле	Вольфганг Оверат	Карлос Алберто Торрес
ЧС-1974	Йоган Кройф	Франц Беккенбауер	Казімеж Дейна
ЧС-1978	Маріо Кемпес	Паоло Россі	Дірсеу

Вищенаведений список можливо неточний і потребує посилань. Офіційний сайт ФІФА наводить найкращих гравців лише починаючи з 1982 року, хоч у джерелах про окремих футболістів є згадки про їхні нагороди тими або іншими «м'ячами»

Чемпіонат	Золотий м'яч	Срібний м'яч	Бронзовий м'яч
ЧС-1982	Паоло Россі	Фалькао	Карл-Хайнц Румменігге
ЧС-1986	Дієго Марадона	Тоні Шумахер	Пребен Єльк'єр-Ларсен
ЧС-1990	Сальваторе Скіллачі	Лотар Маттеус	Дієго Марадона
ЧС-1994	Ромаріо	Роберто Баджо	Христо Стоїчков
ЧС-1998	Роналду	Давор Шукер	Ліліан Тюрам
ЧС-2002	Олівер Кан	Роналду	Хон Мьон Бо
ЧС-2006	Зінедін Зідан	Фабіо Каннаваро	Андреа Пірло
ЧС-2010	Дієго Форлан	Веслі Снайдер	Давід Вілья
ЧС-2014	Ліонель Мессі	Томас Мюллер	Арьєн Роббен
ЧС-2018	Лука Модрич	Еден Азар	Антуан Грізманн

«Золотий бутс» — нагорода, яка вручається найкращому бомбардирові (автору найбільшої кількості м'ячів) чемпіонату світу. При рівності показників приз вручається гравцеві, який зробив найбільшу кількість гольових пасів в порівнянні з конкурентами. Якщо і ці показники рівні, то пріоритет надається футболістові, який зіграв менше матчів від інших претендентів на приз.

Чемпіонат	Золотий бутс	Голи	Срібний бутс	Голи	Бронзовий бутс	Голи
ЧС-1930	Гільєрмо Стабіле	8	Педро Сеа	5	Берт Петноуд Гільєрмо Субіабре	4
ЧС-1934	Олдржих Неєдлий	5(1)	Едмунд Конен Анджело Ск'явіо	4	Леопольд Кільгольц Раймундо Орсі	3
ЧС-1938	Леонідас	7(2)	Дьюла Женгеллер	6	Сільвіо Піола Дьйордь Шароші	5
ЧС-1950	Адемір	9(3)	Естаніслао Басора Оскар Мігес	5	Шико Тельмо Сарра Алсідес Гіджа	4
ЧС-1954	Шандор Кочиш	11	Йозеф Гюгі Макс Морлок Еріх Пробст	6	Робер Балламан Карлос Борхес Нандор Хідегкуті Ференц Пушкаш Гельмут Ран Ганс Шефер Оттмар Вальтер	4
ЧС-1958	Жюст Фонтен	13	Пеле Гельмут Ран	6	Вава Пітер Макпарланд	5
ЧС-1962	Гаррінча Вава Леонел Санчес Дражан Єрковіч Валентин Іванов Флоріан Альберт	4	Амарілдо Адольф Шерер Лайош Тихи Мілан Галіч	3	Хайме Рамірес Еладіо Рохас Хорхе Торо Рон Флауерс Уве Зеелер Джакомо Бульгареллі Ігор Численко Віктор Понєдєльнік Хосе Сасія	2
ЧС-1966	Еусебіу	9	Гельмут Галлер	6	Франц Беккенбауер Ференц Бене Джеффрі Херст Валерій Поркуян	4
ЧС-1970	Герд Мюллер	10	Жаїрзіньйо	7	Теофіло Кубільяс	5
ЧС-1974	Гжегож Лято	7	Йоган Нескенс Анджей Шармах	5	Ральф Едстрьом Герд Мюллер Джонні Реп	4
ЧС-1978	Маріо Кемпес	6	Теофіло Кубільяс Роб Ренсенбрінк	5	Ганс Кранкль Леопольдо Луке	4

З 1982 року найкращому бомбардиру став присуджуватися приз «Золотий бутс», названий у зв'язку із співробітництвом з фірмою Adidas «Золотий бутс adidas».

Чемпіонат	Золотий бутс	Голи	Срібний бутс	Голи	Бронзовий бутс	Голи
ЧС-1982	Паоло Россі	6	Карл-Хайнц Румменігге	5	Зіку Збігнев Бонек	4
ЧС-1986	Гарі Лінекер	6	Дієго Марадона Карека Еміліо Бутрагеньйо	5	Хорхе Вальдано Пребен Елькер-Ларсен Алессандро Альтобеллі Ігор Бєланов	4
ЧС-1990	Сальваторе Скіллачі	6	Томаш Скугравий	5	Роже Мілла Гарі Лінекер Лотар Маттеус Мічел	4
ЧС-1994	Христо Стоїчков Олег Саленко(4)	6	Ромаріо Юрген Клінсманн Роберто Баджо Кеннет Андерссон	5	Габріель Батистута Флорін Редучою Мартін Далін	4
ЧС-1998	Давор Шукер	6	Габріель Батистута Крістіан Вієрі	5	Роналду Марсело Салас Луїс Ернандес	4
ЧС-2002	Роналду	8(5)	Рівалду Мирослав Клозе	5	Йон-Даль Томассон Крістіан Вієрі	4
ЧС-2006	Мірослав Клозе	5	Ернан Креспо	3	Роналду	3
ЧС-2010	Томас Мюллер	5(6)	Давід Вілья	5	Веслі Снейдер	5
ЧС-2014	Хамес Родрігес	6	Томас Мюллер	5	Неймар	4(7)
ЧС-2018	Гаррі Кейн	6	Антуан Грізманн	4	Ромелу Лукаку	4

¹ Спочатку ФІФА приписувала Неєдли лише 4 голи, однак у листопаді 2006 року переглянула цей показник в сторону 5 голів[7]

² Спочатку ФІФА приписувала Леонідасу 8 голів, однак у листопаді 2006 року переглянула його статистику, відмінивши 1 гол в 1/4 фіналу з Чехословаччиною

³ Спочатку Адеміру приписували 6 голів. Однак це число було збільшено на 2 голи: Адеміру зарахували м'ячі, забиті в матчі зі збірною Іспанії, які спочатку були записані як автогол захисника іспанців Парри і м'яч, забитий Жаїром

⁴ Саленко став єдиним найкращим бомбардиром, який грав за команду, яка вибула після першого раунду турніру. При цьому всі 6 м'ячів були єдиними його голами, забитими на міжнародномі рівні

⁵ Після матчу з Туреччиною Роналду подав протест з приводу авторства м'яча. Протест був задоволений і м'яч в цій грі зараховано на рахунок бразильця

⁶ Мюллер, Вілья, Снейдер і Форлан забили однакову кількість м'ячів. Але «Золотий бутс» був відданий Мюллеру, який зробив 3 гольові передачі[8]

⁷ Неймар та Мессі забили по 4 м'ячі, але Неймар провів меншу кількість матчів.

Приз «Золоті рукавички» — нагорода, яка вручається найкращому воротареві турніру. До 2010 року приз носив ім'я радянського воротаря Льва Яшина. Лауреат нагороди вибирається спеціальною комісією ФІФА за підсумками їх воротарської «роботи» на турнірі. Попри те, що воротарі мають власну нагороду, вони також залишаються претендентами на «Золотий м'яч». Єдиним володарем двох цих призів став Олівер Кан у 2002 році.

Турнір	Воротар
ЧС-1930	Енріке Балльєстерос
ЧС-1934	Рікардо Самора
ЧС-1938	Франтішек Планічка
ЧС-1950	Роке Гастон Масполі
ЧС-1954	Дьюла Грошич
ЧС-1958	Гаррі Грегг
ЧС-1962	Вільям Шройф
ЧС-1966	Гордон Бенкс
ЧС-1970	Ладислао Мазуркевич
ЧС-1974	Ян Томашевський
ЧС-1978	Убальдо Фільйоль
ЧС-1982	Діно Дзофф
ЧС-1986	Гаральд Шумахер
ЧС-1990	Луїс Габело Конехо Серхіо Гойкочеа

Приз Льва Яшина почали вручати з 1994 року.

Турнір	Воротар
ЧС-1994	Мішель Прюдомм
ЧС-1998	Фаб'єн Бартез
ЧС-2002	Олівер Кан
ЧС-2006	Джанлуїджі Буффон

У 2010 році нагорода була перейменована в «Золоту рукавичку».

Турнір	Воротар
ЧС-2010	Ікер Касільяс
ЧС-2014	Мануель Ноєр
ЧС-2018	Тібо Куртуа

Нагорода «найкращому молодому гравцю» вперше з'явилася у 2006 році. Першим лауреатом став Лукас Подольскі.[9] Нагорода присуджується найкращому гравцю у віці до 21 року включно. Вибір гравця здійснюється спеціальною комісією ФІФА.

ФІФА організувала голосування на офіційному сайті, в якому вибирали найкращого гравця чемпіонатів з 1958 по 2002 роки[10]. Переможцем став Пеле, який випередив Теофіло Кубільяса і Майкла Овена[11].

Чемпіонат	Гравець	Вік
ЧС-1958	Пеле	17
ЧС-1962	Флоріан Альберт	20
ЧС-1966	Франц Беккенбауер	20
ЧС-1970	Теофіло Кубільяс	21
ЧС-1974	Владислав Жмуда	20
ЧС-1978	Антоніо Кабріні	20
ЧС-1982	Мануель Аморос	21
ЧС-1986	Енцо Шифо	20
ЧС-1990	Роберт Просінечкі	21
ЧС-1994	Марк Овермарс	21
ЧС-1998	Майкл Овен	18
ЧС-2002	Лендон Донован	20

Володарі нагороди найкращому молодому гравцеві.

Чемпіонат	Гравець	Вік
ЧС-2006	Лукас Подольскі	21
ЧС-2010	Томас Мюллер[12]	20
ЧС-2014	Поль Погба	21
ЧС-2018	Кіліан Мбаппе	19

Премія чесної гри — нагорода команді, яка продемонструвала на світовій першості найкраща зразки Fair Play. Кандидатами розглядають команди, які пройшли другий етап фінальної частини чемпіонату світу. Всім членам делегації команди-переможця вручається медаль чесної гри, почесна грамота і футбольний інвентар на 50 тисяч доларів[13].

Спочатку нагорода являла собою пам'ятне свідоцтво. Але, починаючи з 1982 року переможцю вручався спеціальний позолочений трофей, створений компанією «Спорт Біллі». З 1998 року трофей став представляти собою просто статуетку із зображенням футболіста. Першою командою-переможцем стала збірна Перу у 1970 році.

Чемпіонат	Переможець
ЧС-1970	Перу
ЧС-1978	Аргентина
ЧС-1982	Бразилія
ЧС-1986	Бразилія
ЧС-1990	Англія
ЧС-1994	Бразилія
ЧС-1998	Англія  Франція
ЧС-2002	Бельгія
ЧС-2006	Бразилія  Іспанія
ЧС-2010	Іспанія
ЧС-2018	Іспанія

Приз «найцікавішій команді» вручається збірній, яка викликала найбільшу цікавість у глядачів своєю грою. [14].

Чемпіонат	Переможець
ЧС-1994	Бразилія
ЧС-1998	Франція
ЧС-2002	Південна Корея
ЧС-2006	Португалія
ЧС-2010	Не вручалася
ЧС-2014	Колумбія

Найкращого гравця матчу почали обирати починаючи з 2002 року. В 2014 році найбільшу кількість перемог в номінації "Гравець матчу" здобув Ліонель Мессі - 4 рази. [15]

Чемпіонат	Найбільша кількість перемог	Перемоги
ЧС-2002	Рівалду	3
ЧС-2006	Андреа Пірло	3
ЧС-2010	Веслі Снайдер	4
ЧС-2014	Ліонель Мессі	4
ЧС-2018	Гаррі Кейн Еден Азар Антуан Грізманн Лука Модрич	3

Збірна «всіх зірок» — символічна команда, складена з найкращих гравців чемпіонату світу. До 2006 року носила назву з додаванням спонсора MasterCard. У 2010 році спонсором став Yingli. Спочатку збірна складалася з 11 футболістів, у 1998 році її розширили до 16 гравців, у 2006 — до 23 гравців. У 2010 році знову склад скоротився до 11 гравців і збірна визначилася шляхом голосування вболівальників на офіційному сайті ФІФА. Крім гравців було обрано і головного тренера «всіх зірок». Ним став тренер переможців турніру Вісенте дель Боске.

• Лише два гравці були обрані у збірну всіх зірок на 3 чемпіонатах — це Франц Беккенбауер з ФРН (1966, 1970 і 1974) і бразилець Джалма Сантос (1954, 1958 і 1962 роках).
• Пеле став гравцем, який був обраний у збірну всіх зірок з найбільшою перервою — у 12 років (1958 і 1970 роки).
• Уругвай в 1930, 1950 рр., Італія в 2006 році, Німеччина в 2006, 2014 рр. та Іспанія у 2010 році мали гравця в збірній всіх зірок на кожній позиції.
• Збірна Уругваю в 1930 році та збірна Італії в 2006 році делегували у збірну всіх зірок найбільшу кількість футболістів — по 7 гравців.
• Збірною, з якої була обрана найбільша кількість «зірок» стала Бразилія (39 різних футболістів, що зайняли 47 позицій).
• Єдиними братами, які разом потрапили у список стали Брайан Лаудруп і Мікаель Лаудруп із Данії у 1998 році.