Фіброаденома

Фіброаденоми — це доброякісні пухлини молочної залози, що найчастіше присутні у жінок 20-ти та 30-ти років. Вони бувають як безсимптомними, так і хворобливими та швидко зростаючими пухлинами, які можуть призводити до деформації грудей. Але, як правило, фіброаденома представляє собою безболісну, гладку, рухливу, гумоподібну грудку з чіткими межами, що розміщена найчастіше на верхньому зовнішньому квадранті грудей. Їх розмір зазвичай коливається від одного до трьох сантиметрів. Однак, вони можуть бути настільки малими, що їх можна побачити лише при мікроскопічному дослідженні, а можуть сягати більше 10 см в діаметрі. Крім того, їх розміри можуть спонтанно зменшуватися або збільшуватися, а також можуть змінюватись, залежно від менструального циклу. В цілому більшість фіброаденом зменшуються в розмірі, оскільки внаслідок кальцифікації та гіалінізації, вони не отримують достатньо кисню. У підлітків 10% — 40% фіброаденом мимовільно регресують.

Наявність складної фіброаденоми підвищує ризик розвитку раку молочної залози, але ризик малігнізації у фіброаденомах становить менше 0,3%, і це надзвичайно рідкісне явище у жінок віком до 40 років. Будь-яке втручання, навіть таке як біопсія, може спричинити ятрогенне пошкодження грудної залози, що розвивається, і призвести до естетичної деформації молочної залози

У грудях чоловіків фіброепітеліальні пухлини зустрічаються дуже рідко, і переважно це філоїдні пухлини. Фіброаденоми в грудях чоловіків зустрічаються у винятково рідкісних випадках, і ці випадки здебільшого пов'язані з лікуванням антиандрогенами. [3][7][8]

Причина виникнення фіброаденом невідома (ідіопатична). Припускається існування зв'язку між фіброаденомами та репродуктивними гормонами; це може пояснити, чому фіброаденоми виявляються протягом репродуктивних років, збільшуються в розмірах під час вагітності та регресують після менопаузи. Фіброаденома виникає із стромальних та епітеліальних клітин сполучної тканини, які функціонально та механічно важливі у грудях. Ці тканини містять рецептори як до естрогену, так і до прогестерону. Гормональна чутливість викликає надмірне розмноження сполучних тканин молочної залози. Ген (MED12) також має важливе значення в патофізіології фіброаденоми. До 66% фіброаденом містять мутації в екзоні 2 гена медіаторного комплексу 12 (MED12). Ці мутації обмежуються стромальним компонентом. [1][9][10]

У дослідженні 1717 пацієнтів захворюваність на фіброаденому досягла максимуму в групі з індексом маси тіла 25–29,9 кг/м². Фіброаденоми також можуть бути пов’язані з такими синдромами, як синдром Беквіта-Відемана, синдром Маффючі та синдром Коудена. [11]

Споживання більшої кількості фруктів та овочів, збільшення кількості народжень, а також, зменшення вживання оральних контрацептивів і помірне фізичне навантаження пов'язані зі зменшенням частоти виявлення фіброаденом. [12][13]

Макроскопічний вигляд фіброаденоми молочної залози

Крупним планом фіброаденома грудей

Фіброаденома молочної залози — доброякісна пухлина, що складається з двох компонентів (біпластична пухлина): стромального і епітеліального. Ця біплазія може бути організована в двох моделях росту: периканалікулярна (стромальна проліферація навколо епітеліальних структур) і внутрішньоканальна (стромальна проліферація, що стискає епітеліальні структури в щілини).

Листки рівномірно розподілених епітеліальних клітин в фіброаденомі, як правило, розташовані у вигляді сот або мурашника. Епітеліальні клітини мають типовий метахроматичний синій колір при забарвленні Diff-Quik. Відзначається наявність пінистих і апокринових клітин та відсутність надмірної мітотичної активності або анаплазії. Може бути присутньою кальцифікація. Ювенільна фіброаденома має більше стромальних клітин. Строма гіповаскулярна порівняно зі злоякісними новоутвореннями. Базальна мембрана також залишається неушкодженою. [14] [15] [16][17][18][19]

Унікальні гістологічні особливості різних фіброаденом:

• Складна фіброаденома: склерозуючий аденоз, кальцифікація, апокринна метаплазія;
• Ювенільна фіброаденома: гіперплазія епітелію та строми, відсутність мітозів, тонкі мікропапіли. [1]

Приблизно 90% фіброаденом мають менше трьох сантиметрів в діаметрі. Однак ці пухлини можуть зростати, досягаючи значних розмірів, особливо у молодих людей. Пухлина кругла або яйцеподібна, еластична і вузлувата, має гладеньку поверхню. На зрізі зазвичай виглядає однорідною і твердою, має сіро-білий або засмаглий колір. Периканалікулярний тип (твердий) має вивернутий вигляд з повною капсулою, тоді як внутрішньоканальний тип (м'який) має неповну капсулу. [20]

Фіброаденома зазвичай діагностується за допомогою клінічного обстеження УЗД або мамографії, та, інколи, біопсії (аспірація тонкою голкою, біопсія з серцевинною голкою та хірургічна біопсія). Метод біопсії залежить від зовнішнього вигляду, розміру та розташування грудної маси. [21]

Фіброаденому можна сплутати з:

• Кістою молочної залози.
• Карциномою молочної залози.
• Філоїдною пухлиною.
• Лімфомою грудей.
• Метастазами в груди з іншого первинного місця. [1]

При отриманні історії хвороби вік є найважливішим фактором, який слід враховувати. Сімейний анамнез раку молочної залози також вагомий. Пацієнтки жінки, які мають родичів першого ступеня з раком молочної залози, повинні контролюватися та спостерігатись більш ретельно щодо злоякісних ознак, ніж пацієнти без цього сімейного анамнезу. ^{[джерело?]}

Фіброаденоми можуть зменшуватися природнім шляхом, тому більшість з них просто контролюються лікарем. [22] Моніторинг фіброаденоми включає регулярні огляди, щоб переконатися, що маса грудей не зростає і не є потенційно раковою. Передбачаються фізичні обстеження, що проводяться кожні 3-6 місяців, та необов'язкові діагностичні знімки, що проводяться кожні 6 —12 місяців протягом 1 — 2 років. Як правило, хірургічне втручання рекомендується лише в тому випадку, якщо фіброаденома збільшується або викликає посилення симптомів. [23] Фіброаденоми видаляють з невеликим запасом нормальної тканини молочної залози, якщо передопераційні клінічні дослідження свідчать про необхідність цієї процедури. Невелику кількість нормальної тканини необхідно видалити, якщо ураження виявилося філоїдною пухлиною при мікроскопічному дослідженні. [24] Темпи росту менше 16% на місяць у жінок до 50 років та менше 30% на місяць у жінок старше 50 років були визначені як безпечні темпи зростання для подальшого неоперативного лікування та клінічного спостереження. [25]

Деякі фіброаденоми відповідають на лікування ормелоксифеном[26].

Не було виявлено, щоб фіброаденоми знову з’являлися після повного їх висічення або перетворювалися в філоїдні пухлини після часткового або неповного висічення.

З усіх взятих зразків тканин молочної залози фіброаденоми складають близько 50%, і цей показник збільшується до 75% для зразків тканин у жінок віком до 20 років. У літературі повідомляється, що частота виникнення фіброаденоми у жінок становить від 7% до 13%. [32]

• Груди
• Гінекомастія
• Кісти молочної залози
• Мастит
• Мастопатія
• Галактоцеле
• Інтрадуктальна папілома
• Рак молочної залози
• Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія
• Мамографія
• Медична акустика