Черниця (Золочівський район)
Черни́ця — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Черницька сільська рада[4]. Населення становить 741 особу.
| село Черниця | |
|---|---|
 Церква Святої Параскеви | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська |
| Район/міськрада | Бродівський |
| Рада | Черницька сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA46040110290081692 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1515 |
| Населення | 741 |
| Площа | 4,083 км² |
| Густота населення | 181,48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80653[1] |
| Телефонний код | +380 3266 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°57′58″ пн. ш. 25°14′48″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
314 м[2] |
| Водойми | р. Іква |
| Відстань до обласного центру |
120 км[3] |
| Відстань до районного центру |
20 км[3] |
| Найближча залізнична станція | Броди |
| Відстань до залізничної станції |
20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80653, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Черниця[4] |
| Сільський голова | Гладюк Богдан Степанович[4] |
| Карта | |
  Черниця | |
 Черниця | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Розташування
Населений пункт розташований обабіч траси Броди — Підкамінь, на відстані 20 км від районного центру та відстані 120 км від обласного центру.
Історія
Перша згадка про село датується 1515 роком.[5]
У 1552 році власниками села були Фредруш Гербурт та подільський воєвода Марцін Кам'янецький. У 1661 році село перебувало у власності Александра Конецпольського, сандомирського воєводи[6].
За часів Другої Речі Посполитої в Черниці було відкрито рільничий ліцей — єдину фахову школу на українських землях на той час[7].
У 1931 році в селі було 421 двір, мешкало 2324 особи.
Упродовж тривалого часу населення Черниці відзначалося надзвичайно високою національною активністю. На початку 1943 року у довколишніх лісах формувались відділи Української Національної Самооборони. На Бродівщині у 1940-х—1950-х роках побутував афоризм: «Боратин-Черниця — бандерівська столиця». Понад 50 місцевих мешканців загинули в лавах УПА.
1946 року в Черниці був утворений колгосп. Наприкінці 1946 року винищувальний підрозділ НКВС з Бродів, чисельністю 12 осіб, влаштував облаву на повстанців поблизу хутора Москалі. Під час облави виявили криївку, у якій було двоє повстанців. Попередньо замінована криївка була підірвана повстанцями. Обидва повстанці отримали легкі поранення, але врятувалися втечею. Серед «стрибків» був один вбитий та один поранений. Через ці події НКВС заарештували на хуторі дев'ятьох місцевих мешканців та звинуватили їх у тому, що вони знали про існування повстанських криївок, але не донесли цієї інформації у район.[8]
3 січня 1947 року в селі відбувся передвиборчий мітинг, на якому большевики агітували за кандидатуру Мирона Олексюка, уродженця Поникви, котрий на той час був головою виконавчого комітету Бродівської районної ради депутатів трудящих[8].
18—19 січня 1950 року в Черниці на хуторі Вихристи, ввечері оперативник оперативна група РО МДБ чисельністю 18 осіб на чолі з капітаном МДБ Іваницею зробили засідку, на яку натрапило троє повстанців — Зозуля, Ромко і Заяць. Коли повстанці переходили через подвір'я Серватнюк Юлії, то натрапили на капітана Іваницю, що виходив з хати. В тому часі Ромко пустив автоматну чергу, якою вбив Іваницю. Повстанець Зозуля важко поранив сержанта. Тим часом стрибки оточили повстанців і у нерівному бою всі троє загинули.
10 березня 1950 року по селах цілого терену були розквартировані агітаційні групи МДБ чисельністю до 6 осіб на село, які готували населення до виборів. Вибори, які відбулися 12 березня 1950 року, проходили в такий спосіб: розпочавши з ночі, учасники агітаційних груп вже почали стукати у вікна, аби селяни йшли голосувати, однак селяни не квапились, а коли почали йти голосувати, то, наприклад, одна людина з хати могла голосувати за всю родину. Всіх, хто мав право голосу повинні були голосувати в с. Черниці Підкамінського району, налічувалось 956, проголосувало 350 осіб і на 10 годину ранку вибори закінчилися, а урна з бюлетнями відвезена у район.
Визначні місця
- Церква святої Параскеви, споруджена у 1830 році. Кам'яна псевдоготична церква розташована в центрі села на бічній вулиці[9].
- Пам'ятник генералу-четарю УГА Мирону Тарнавському, урочисто відкритий у вересні 2007 року.
- Кімната-музей Мирона Тарнавського в приміщені сільської ради.
- Триніг (Скеля Кам'яний Триніг) — комплексна пам'ятка природи і геологічна пам'ятка місцевого значення.
Пам'ятник Мирону Тарнавському
Руїни костелу
Відомі люди
- тут провів останніх 17 років свого життя (1921—1938) та помер генерал Української Галицької Армії Мирон Тарнавський.
- тут у 1913 році народився відомий громадський діяч, пластун Андрій Турчин.
Примітки
- Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: ВПЗ с. Черниця. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 20 грудня 2020.
- Прогноз погоди в с. Черниця. weather.in.ua. Процитовано 20 грудня 2020.
- Відстані від села Черниця. della.com.ua. Процитовано 20 грудня 2020.
- Черницька сільська рада. rada.info. Процитовано 20 грудня 2020.
- ІМСУ, 1968, с. 170.
- Смерека Б. В. Описово-статистичні джерела про заселення та адміністративно-територіальний устрій Львівської землі Руського воєводства у XVI-XVIII ст.: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Київ : Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, 2016. — С. 343.
- Залевський О. Наше шкільництво, від сивої давнини по 1939 рік // Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 824.
- Золочівська округа ОУН, 2013, с. 1024.
- М. І. Жарких (17 серпня 1988). Церква св. Параскеви. pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 20 грудня 2020.
Джерела
- Черниця // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / В. Ю. Маланчук (голова редколегії), М. Я. Гнидюк, Б. К. Дудикевич, М. К. Івасюта, I. П. Крип'якевич, В. П. Огоновський, М. М. Олексюк, П. I. Пастер (відповідальний секретар редколегії), А. Г. Сісецький, М. Ю. Смішко, П. П. Челак, В. П. Чугайов. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 170.
- Золочівська округа ОУН: Документи і матеріали референтури СБ 1944-1951. Книга 1 / П. Й. Потічний (головний редактор), М. Романюк (редактор), Г. Папакін, П. Й. Потічний, Г. Боряк, В. Лозицький, Р. Пиріг, Ю. Шаповал, О. Удод, С. Кокін, М. Посівнич (редколегія). — Київ — Торонто : Літопис УПА, 2013. — Т. 23. — 1320 с. — ISBN 978-966-2105-52-0.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (Иллюстрированный справочник-каталог) / Жариков Н., Артеменко И. и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 339 с. (рос.)
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник // АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры / Тронько П. Т.(голова) та ін. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 323. (рос.)