Ян Фурток

	Ян Фурток
Особисті дані
Повне ім'я	Ян Фурток
Народження	9 березня 1962 (59 років)
	Катовиці, Польща
Зріст	174 см
Громадянство	Польща; Німеччина
Позиція	нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1976—1977; 1977—1978	«Гурник» (Катовіце); ГКС (Катовиці)
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Ян Фурток (пол. Jan Furtok; нар. 9 березня 1962, Катовиці, Польща) — польський футболіст і тренер, виступав на позиції нападника.

Клубна кар'єра

Футбольну кар'єру Ян розпочав у 1976 році в складі молодіжної команди «Гурника» (Катовіце), наступного року перейшов до іншого клубу з Катовіце — ГКС, у складі якої у 1979 році й розпочав професіональну кар'єру. З 1982 року став основним гравцем команди. У складі клубу з Катовіце тричі поспіль (з 1985 по 1987 рік) виходив до фіналу кубку Польщі. У 1985 та в 1987 роках ГКС поступався своїм суперникам (спочатку у Варшаві — з рахунком 1:3 «Відзеву», а потім — в Ополе з рахунком 3:4 «Шльонську»). А в 1986 році команда з Катовіце з рахунком 4:1 перемогла «Гурнік» (Забже).

У 1988 році Ян переїздить до Німеччини, підписуючи контракт з клубом Бундесліги «Гамбурга», якому віддав 5 років своєї кар'єри. Фінансову компенсацію за перехід поляка розділили між собою ГКС (Катовіце) та Польський футбольний союз[1]. У «Гамбурзі» Фурток замінив свого співвітчизника, Мирослава Оконського, й в своєму дебютном поєдинку за «городян» відзначився голом. Тим часом польська вдада, підозрюючи, що перехід Яна є частиною втечі Анджея Рудого, відмовилася відпускати до Гамбурга дружину Фуртока, а також його двох дітей, яким на той час було 4 та 2 роки відповідно[1]. Через два місяці сім'я все ж переїхала до Гамбурга, цьому посприяла допомога у вирішенні конфлікту з боку Німецького футбольного союзу. Згодом Фурток отримав німецьке громадянство, оскільки його предки проживали у Верхній Сілезії та були імперськими підданими[1].

У сезоні 1990/91 років з 20-а забитими м'ячами Фурток став другим найкращим бомбардиром чемпіонату, після Роланда Вольфарта, й встановив рекорд серед польських футболістів у Бундеслізі, який лише у 2012 році зумів перевершити Роберт Левандовський. Зокрема влітку 1991 року римське «Лаціо» придбало Томаса Долля як плеймейкера, який разом з Фуртоком та Нанду, які утворювали грізний атакувальний «кулак». У сезоні 1991/92 років отримав розрив хрестоподібної зв'язки, через що не міг грати близько півроку. Ян був нападником-дриблером, мав гольове чуття, але в той же час міг діяти «підступно», йти на стик з гравцем команди-суперника в його штрафному майданчику, вимагаючи пенальті. Проте серед уболівальників «Гамбурга» й надалі мав славу «живої легенди», не в останню чергу завдяки своїм переможним м'ячам у ворота «Вальдгофа» наприкінці сезону 1989/90 років.

Разом з «Гамбургом» дійшов до 1/4 фіналу Кубку УЄФА 1990 року (в якому за поступився з рахунком 0:2 та 2:1 туринському «Ювентусу»). Також у чвертьфіналі Кубка УЄФА Ян виступав через чотири роки поєдинку проти «Аустрії» (Зальцбург), але вже в футболці франкфуртського «Айнтрахту», за який він виступав у 1993-1995 роках. У 1995 році після 188 матчів у Бундеслізі[2], але не маючи жодного чемпіонського титулу, залишає Німеччину та повертається до ГКС (Катовіце)

Кар'єра в збірній

З 1984 року викликався до складу збірної Польщі. У 1986 році разом з «кадрою» був учасником чемпіонату світу в Мексиці. У футболці національної команди зіграв 36 матчів та відзначився 10-а голами. Його м'яч, забитий рукою, врятував польську команду від принизливої нічиєї з Сан-Марино у поєдинку кваліфікації до чемпіонату світу 1994 року.

Кар'єра тренера

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 2005 році був призначений головним тренером, проте під його керівництвом команда вилетіла з Екстракляси. Після цього деякий час тренував другу та юнацьку команду ГКС, а згодом був обраний президентом клубу. На цій посаді пробув до 2009 року.

5 січня 2010 року призначений спортивним директором національної збірної[3].

У 2017 році він отримав нагороду «Супер Бука» — спеціальний приз від ГКС (Катовіце)[4].

Статистика виступів

У збірній

Виступи в збірній Польщі
№	Дата	Місце	Суперник	Результат	Змагання	Грав	Примітки
1.	23 травня 1984	Дублін	Ірландія	0-0	товариський	до 67'
2.	4 вересня 1985	Брно	Чехословаччина	1-3	товариський	до 46'
3.	8 грудня 1985	Туніс	Туніс	0-1	товариський	з 46'
4.	11 грудня 1985	Адана	Туреччина	1-1	товариський	до 45'
5.	16 червня 1986	Гвадалахара	Бразилія	0-4	ЧС 1986	з 60'
6.	7 жовтня 1986	Бидгощ	Північна Корея	2-2	товариський	з 46'
7.	12 листопада 1986	Варшава	Ірландія	1-0	товариський	до 45'
8.	18 березня 1987	Рибник	Фінляндія	3-1	товариський	90'
9.	24 березня 1987	Вроцлав	Норвегія	4-1	товариський	90'
10.	12 квітня 1987	Гданськ	Кіпр	0-0	квал. Євро 1988	до 45'
11.	29 квітня 1987	Афіни	Греція	0-1	квал. Євро 1988	до 66'
12.	1 червня 1988	Москва	СРСР	1-2	товариський	до 64'
13.	13 липня 1988	Нью-Бритен	США	2-0	товариський	до 68'
14.	15 липня 1988	Торонто	Канада	2-1	товариський	90'
15.	24 серпня 1988	Білосток	Болгарія	3-2	товариський	90'
16.	21 вересня 1988	Котбус	НДР	2-1	товариський	90'
17.	19 жовтня 1988	Хожув	Албанія	1-0	квал. ЧС 1990	до 71'
18.	12 квітня 1989	Варшава	Румунія	2-1	товариський	90'
19.	2 травня 1989	Осло	Норвегія	3-0	товариський	90'
20.	7 травня 1989	Сульна	Швеція	1-2	квал. ЧС 1990	90'
21.	3 червня 1989	Лондон	Англія	0-3	квал. ЧС 1990	90'
22.	11 жовтня 1989	Хожув	Англія	0-0	квал. ЧС 1990	з 58'
23.	15 серпня 1990	Париж	Франція	0-0	товариський	90'
24.	26 вересня 1990	Бухарест	Румунія	1-2	товариський	до 83'
25.	17 жовтня 1990	Лондон	Англія	0-2	квал. Євро 1992	до 75'
26.	27 березня 1991	Оломоуць	Чехословаччина	0-4	товариський	90'
27.	1 травня 1991	Дублін	Ірландія	0-0	квал. Євро 1992	до 88'
28.	29 травня 1991	Радом	Уельс	0-0	товариський	90'
29.	11 вересня 1991	Ейндговен	Нідерланди	1-1	товариський	до 71'
30.	16 жовтня 1991	Познань	Ірландія	3-3	квал. Євро 1992	90'
31.	13 листопада 1991	Познань	Англія	1-1	квал. Євро 1992	90'
32.	31 березня 1993	Бжеще	Литва	1-1	товариський	90'
33.	28 квітня 1993	Лодзь	Сан-Марино	1-0	квал. ЧС 1994	90'
34.	19 травня 1993	Серравалле	Сан-Марино	3-0	>квал. ЧС 1994	до 81'
35.	29 травня 1993	Хожув	Англія	1-1	квал. ЧС 1994	90'
36.	8 вересня 1993	Лондон	Англія	0-3	квал. ЧС 1994	до 45'

Досягнення

Як гравця

ГКС (Катовиці)

Кубок Польщі
- Володар (1): 1986
- Фіналіст (2): 1985, 1987

Література

Thomas Urban: Schwarzer Adler, weißer Adler. Deutsche und polnische Fußballer im Räderwerk der Politik. Göttingen 2011, S. 152–154. ISBN 978-3-89533-775-8

Примітки

Thomas Urban. Schwarze Adler, Weiße Adler. Deutsche und polnische Fußballer im Räderwerk der Politik. — Göttingen : Die Werkstatt, 2011. — С. 152–153. — ISBN 978-3-89533-775-8.
Matthias Arnhold (25 серпня 2016). Jan Furtok – Matches and Goals in Bundesliga. RSSSF. Процитовано 8 вересня 2016.
"życie Warszawy", informacja dot. nominacji na dyrektora kadry (пол.)
Jubileuszowa edycja zakończona. „Złote buki” rozdane. sportowasilesia.pl. 12 грудня 2017. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018.

Посилання

Ян Фурток на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
Ян Фурток на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
Ян Фурток на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
Ян Фурток на сайті 90minut.pl (пол.)
Профіль гравця на сайті soccerpunter.com
Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu
Профіль гравця на сайті worldfootball.net
Профіль гравця на сайті fussballdaten.de
Профіль тренера на сайті transfermarkt.com

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[furtok-1] Thomas Urban. Schwarze Adler, Weiße Adler. Deutsche und polnische Fußballer im Räderwerk der Politik. — Göttingen : Die Werkstatt, 2011. — С. 152–153. — ISBN 978-3-89533-775-8.

[2] Matthias Arnhold (25 серпня 2016). Jan Furtok – Matches and Goals in Bundesliga. RSSSF. Процитовано 8 вересня 2016.

[3] "życie Warszawy", informacja dot. nominacji na dyrektora kadry (пол.)

[4] Jubileuszowa edycja zakończona. „Złote buki” rozdane. sportowasilesia.pl. 12 грудня 2017. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018.