Sturzkampfgeschwader 1

1-ша ескадра пікіруючих бомбардувальників сформована 18 листопада 1939 року на базі LG2. Штабна ескадрилья (нім. Stabsstaffel/StG1) сформована у червні 1941, у серпні 1943 перетворена на 3./ZG76. Використовувала переважно літаки Do-17P, Bf-110D та Ju-87B/D.

Льотчики 1-ї ескадри[1] стали першими бойовими пілотами Люфтваффе, хто розпочав Другу світову війну.

О 04.26 1 вересня 1939 року, тобто ще за 20 хвилин до офіційного початку бойових дій, з аеродрому біля німецько-польського кордону в Східній Пруссії піднялася ланка Ju-87B. Її очолював командир 3./StG1 обер-лейтенант Бруно Діллей (нім. Bruno Dilley), два інших Ju-87B пілотували лейтенант Горст Шиллер (нім. Horst Schiller) і унтер-офіцер Герхард Гренцель (нім. Gerhard Grenzel). Літаки несли по одній 250-кг бомбі під фюзеляжем і по дві 50-кг бомби під кожною площиною. Через 8 хвилин бомбардувальники вийшли на ціль біля Тчева — стратегічно важливий міст через Віслу, по якому мали увірватися до Польщі танкові формування Вермахту. Пройшовши над Віслою на висоті 10 метрів, Ju-87B потім, набравши висоту, скинули бомби на свої цілі; польські бункери управління вибухом було знищено, а електричні кабелі, які ведуть до мосту, перерізані.

Зовнішні зображення
	Результати бомбардування польського мосту біля Тчева. Вересень 1939

У подальшому німецькі льотчики надавали безпосередню підтримку сухопутним військам в ході вересневої кампанії, зокрема у боях за Хельську косу, морський порт Гдині.

У квітні — травні 1940 року пілоти 1-ї ескадрильї StG1 у складі невеликого змішаного компоненту від X-го повітряного корпусу брали участь в операції «Везерюбунг». 9 квітня 1940 року бомбардувальники Ju 87B/R завдали бомбового удару по норвезькій фортеці Оскарборг, після того, як підрозділи берегової артилерії потопили німецький важкий крейсер «Блюхер». Того ж дня пілоти групи торпедували норвезький есмінець «Агер». 19 квітня 1940 року ескадра пікіруючих бомбардувальників вперше зазнала бойових втрат — під час штурмовки британського крейсера «Каїр» був збитий Ju 87; пілоти потрапили в полон біля Намсусу. Того ж дня літаки B-24 «Скуа» та «Сордфіш» з авіаносців «Арк Роял» і «Глоріос» збили 6 німецьких пікірувальників Ju 87B/R біля Тронгейма.

Загалом за час Норвезької кампанії бомбардувальниками ескадри потоплено біля узбережжя Норвегії кораблів союзників загальною водотоннажністю понад 60 тисяч тонн, зокрема британські есмінець «Афріді», шлюп «Біттерн»[2], французький есмінець «Бізон».

У травні 1940 року з початком вторгнення до Франції ескадра не залучалася до безпосередньої підтримки сухопутних військ, що билися в Нідерландах, Бельгії та на півночі Франції. Натомість, Stab./StG 1, I./StG 1 та III./StG 1 внесли вагомий внесок в успіх операції «Адлертаг». Угруповання нараховувало 80 літаків Ju 87, серед яких 55 були в бойовому стані, й виконувало важливі завдання з протидії британській авіації. Німецькі формування, що діяли під загальним керівництвом генерала авіації В. фон Ріхтгофена, завдавали ударів по аеродромах у південній Англії, атакували конвої та бойові кораблі Британії та її союзників у Ла-Манші, у Північному морі тощо. Повітряні бої та штурмовки тривали до лютого 1941 року, однак у ході битви за Англію пікіруючі бомбардувальники StG1 зазнали великих втрат через протидію винищувачів Королівських ВПС.

У квітні 1941 року I група StG 1 взяла активну участь у Балканській кампанії. Перекинуті на Середземноморський театр воєнних дій пілоти ескадри відзначилися під час боїв в Югославії, Греції, десантній операції на грецький острів Крит, операцій проти кораблів британського Середземноморського флоту і підтримки дій Німецького Африканського корпусу генерала Е. Роммеля у Північно-Африканській кампанії.

З підготовкою до вторгнення до Радянського Союзу, основні підрозділи ескадри були передислоковані з Балкан до східної Польщі. На світанку 22 червня 1941 року німецькі війська розпочали агресію проти СРСР, їх головні ударні угруповання прикривали з повітря повітряні сили Г. Герінга. У ході операції «Барбаросса» 1-ша ескадра пікіруючих бомбардувальників билася на центральній ділянці німецько-радянського фронту. За час операції StG 1 втратила 60 літаків Ju 87 у повітряних боях та ще один був знищений на землі. Потім її підрозділи билися на різних напрямках: від Ленінграда до півдня України. Бомбардувальники ескадри брали участь у битві німецьких військ на Москву, у другій битві за Харків. З літа 1942 року StG 1 змагалися у наступі на Кавказ та в Сталінградській битві.

У першій половині 1943 року StG1 також брали участь в операціях під Ленінградом і Новгородом. З літа 1943 ескадра на центральному напрямку війни. 18 жовтня 1943 переформована на 1-шу штурмову ескадру.

• штаб (Stab/StG1)[5]
• 1-ша група (I./StG1)[6]
• 2-га група (II./StG1)[7]
• 3-тя група (III./StG1)[7]
• Запасна група StG1 (Erg.Staffel/StG1, згодом Erg./St.G.1)[8]
• Протитанкова ескадрилья (10.(Pz)/StG1)[9]
• Буксирувальна ескадрилья (LS-Ausb.Kdo./StG1)[10][11]

Відмічені знаком «*», нагороджені посмертно

• Німецька окупація Білорусі під час Другої світової війни
• Операція «Тангстен»
• Breda Ba.64
• Навчальний центр Мюнстер

• Sturzkampfgeschwader 1. на lexikon-der-wehrmacht.de.(нім.)
• Sturzkampfgeschwader 1. на ww2.dk.(англ.)
• Sturzkampfgeschwader 1. на axishistory.com.(англ.)
• Sturzkampfgeschwader 1
• Эскадра пикирующих бомбардировщиков StG1 (Sturzkampfgeschwader 1). на allaces.ru.(рос.)

• Зефиров М. В. Штурмовая авиация люфтваффе. — Москва: АСТ, 2001. — 480 с. — 10 000 экз. — ISBN 5-17-004116-0
• Бишоп Крис Эскадрильи люфтваффе. 1939—1945. — Москва: ЭКСМО, 2007. — 192 с. — 3000 экз. — ISBN 5-699-18456-2