M109 (САУ)

M109 (англ. M109 howitzer) — американська самохідна гаубиця, що перебуває на озброєнні артилерії армії США та деяких інших країн світу.

M109

M109A6 «Паладин» 3-ї піхотної дивізії веде вогонь поблизу Мосула, Ірак. 23 листопада 2007
Тип Самохідна гаубиця
Схема: класична
Історія використання
Оператори  США
Війни Війна у В'єтнамі, Війна Судного дня, Ірано-іракська війна, Ліванська війна (1982), Війна в Перській затоці, Війна в Іраку, Лівансько-ізраїльський конфлікт 2006
Історія виробництва
Виробник  США, Ground System Division of United Defense LP
Виготовлення з 1963
Характеристики
Вага 27,5
Довжина 9100
Ширина 3150
Висота 3250
Обслуга 6 чол. (командир гармати + водій + навідник + 2 заряджаючі + помічник навідника)
Калібр 155
Траверс 360
Темп вогню 3-6
Дальність вогню
Ефективна 18 — 22 (19,3 — 30 активно-реактивним снарядом)
Приціл телескопічний M118C, перископічний M42, панорамний перископічний M117
Броня алюмінієва катана
Лоб: верх: 32 / 75°, середина: 32 / 19°, низ: 32 / 60°
Борт: 32 / 0°
Корма: 32 / 0°
Дах: 32
Днище: 32
Башта: лоб: 32 / 22°, борт: 32 / 22°, корма: 32 / 0°, дах: 32
Активний захист: немає
Динамічний захист: немає
Головне
озброєння
 155-мм M126
Другорядне
озброєння
 12,7-мм кулемет M2 Browning
Двигун
Питома потужність 15,5
Підвіска індивідуальна торсіонна
тиск на ґрунт: 0,78
Дорожній просвіт 450
Швидкість шосе: 56
Прохідність нахил: 30°
підйом: 60
стінка: 0,55
рів: 1,85
брід: 1,05 (плаває з додатковим обладнанням)
M109 (САУ) у Вікісховищі

Розроблена на початку 1960-х років самохідна артилерійська система призначалася для заміни невдалої самохідної гармати M44, що створювалася на базі легкого танка M41 «Вокер Бульдог», паралельно з 105-мм САУ M108. Перебувала в серійному виробництві ВПК США, неодноразово модернізуючись, з 1962 по 2003 рік, також випускалася за ліцензією в 1990-х роках у Південній Кореї. Остання версія самохідної гаубиці M109A7.

Вперше M109 використовувалася в реальних бойових умовах під час В'єтнамської війні, згодом застосовувалася майже в усіх військових конфліктах, в яких брали участь США. Зі скасуванням програм розробки новітніх XM2001 Crusader та XM1203, M109A6 «Паладин» залишається основною самохідною артилерійською системою збройних сил країни у найближчому майбутньому. Крім США, є стандартною САУ країн НАТО, в значних кількостях поставлялася також у низку інших країн і використовувалася в багатьох регіональних конфліктах.

Опис

Самохідна артилерійська установка M109 базувалася на гусеничному шасі оригінальної конструкції з баштою, що обертається на 360°. Корпус артилерійської системи та башта суцільнозварні виконані з катаної алюмінієвої броні, яка забезпечує захист від вогню стрілецької зброї та уламків снарядів польової артилерії. У передній частині знаходиться місце водія, моторне відділення праворуч від нього, а гарматна башта ззаду. Підвіска стрижнева, 7 котків з кожного боку, що транспортує зубчастий барабан в передній частині і напрямний — у задній. Валків зворотного ходу немає. Стандартне оснащення включає інфрачервоні відучі вогні і спеціальне обладнання, що дозволяє машині самостійно пересуватися через поточні річки, що течуть повільно.

Основне озброєння САУ: 155-мм гаубиця M126 (довжина ствола 23 клб) на M109, M126A1 — на M109A1, M185 — на M109A2/A3/A4, M284 — на M109A5/A6.

Країни-оператори M109.
     Самохідні гаубиці M109 перебувають на озброєнні
     Самохідні гаубиці M109 зняті з озброєння

Допоміжне озброєння: 12,7-мм кулемет M2HB та Mk 19 або кулемети M60 і M240 або британський кулемет Enfield L4. Гаубиця встановлена на станку M127, оснащеному ежектором і дульним гальмом. Противідкатні пристрої — гідропневматичні. Приводи наведення — гідравлічний (основний) і ручний (допоміжний). Звичайна швидкострільність — 3 постр/хв, максимальна — 6 постр/хв.

Система керування вогнем: оптичний приціл (збільшення 4×, поле зору 10°), панорамний приціл (4× і 10°), квадрант і квадрант навідника.

Боєприпаси для артилерійської системи: керований снаряд M712 «Копперхед», осколково-фугасні снаряди M107 і M795, касетні снаряди M449A1, M483A1, M692 і M718/M741, активно-реактивний осколково-фугасний снаряд M549, освітлювальні снаряди M485 і M818, димовий снаряд M825, практичний снаряд M804.

Двигун дизельний — Detroit Diesel 8V71T.

Екіпаж складається з шести осіб: командира гармати, навідника, помічника навідника, механіка-водія і двох номерів обслуги (заряджаючих). Навідник розміщувався в лівій частині башти, а механік-водій — в передній частині корпусу зліва від двигуна і перед башти. Спереду розташовуються три перископічних прилади спостереження М45, які могли закриватися металевими щитками. Місце командира, що знаходився у башті праворуч, обладнувалося перископічним приладом спостереження М27, турельною установкою великокаліберного кулемета, що обертається і люком.

Модифікації

Самохідна гаубиця М109 має низку модифікацій:

  • М109 — базова модель, поступала на озброєння з 1963 року. Оснащувалася 155-мм гарматою M126 на станку M127 Howitzer Mount, боєукладка 28 снарядів різного типу. Допоміжне озброєння — великокаліберний кулемет M2HB з 500 набоями.
  • M109A1 та M109A1B — надійшла на озброєння в 1973 році. Відрізнялася від базової моделі збільшеною довжиною ствола гармати M126A1, вдосконаленими приводами наведення і посиленою підвіскою. Мала можливості застосування касетних снарядів з донним газогенератором M864.
  • M109A2 — надійшла на озброєння в 1979 році. Змінена конструкція досильника і противідкатних пристроїв. Боєкомплект збільшений на 22 постріли.
  • M109A3 та M109A3B — модернізований варіант M109A1 та M109A2 відповідно. Замінений гарматний станок. Обладнана системою відведення повітря з паливної системи, удосконаленою панеллю приладів механіка-водія, системами контролю стану боеукладки, торсіонних валів, гальма відкоту й накатника. Максимальна дальність стрільби звичайним осколково-фугасним снарядом збільшена до 18 км, активно-реактивним — до 24 км.
  • M109A4 — встановлена система захисту від зброї масового ураження. Удосконалено механізми горизонтального наведення гармати, внесено зміни в силову установку.
  • M109A5 — встановлена нова гармата M284 (довжина ствола 39 клб) на гарматному станку M182. Максимальна дальність стрільби збільшена до 30 км. На вимогу замовника можуть встановлюватися система GPS і автоматизована система управління вогнем.
  • M109A5+ — удосконалена версія M109A5 з поліпшеною системою керування вогнем. Поставлялася на озброєння чилійської армії.
  • M109A6 «Паладин» — глибока модернізація самохідної гаубиці, що надійшла на озброєння армії США в 1992 році. Встановлена нову башта з поліпшеним броньовим захистом і внутрішньою обшивкою з кевлара. Озброєна новітньою гарматою — M284 на станку M182A1. Обладнана новою радіостанцією, автоматизованою системою управління вогнем, бортовим балістичним обчислювачем і навігаційною системою, що забезпечують автоматичне наведення гармати, приймачем космічної радіонавігаційної системою NAVSTAR.
  • M109A3G — модернізований варіант, розроблений у ФРН в 1983 році. Відрізняється новою гарматою зі стволом від гаубиці FH70 «Rheinmetall», що буксується, досконалішими пристроями противідкотів, новим клиновим затвором і введеним у боєкомплект посиленим бойовим зарядом (що дозволило збільшити дальність стрільби з 14,6 до 18 км і швидкострільність — з 4 до 6 пострілів на хвилину). Кількість пострілів було збільшено з 28 до 34. Також на бойовій машині встановлені нові, західнонімецькі приціли і прилади спостереження, засоби зв'язку, гусениці, 7,62-мм зенітний кулемет MG-3 і димові гранатомети.
  • M109A3GNM — модернізований варіант, розроблений в 1988 році для армії Норвегії. Оснащений новим стволом виробництва компанії «Рейнметалл», що дозволило збільшити дальність стрільби.
  • M109L — модернізований варіант, що вироблявся за ліцензією в Італії.
  • M109 «KAWEST» — швейцарська модифікація M109A1 з встановленою 155-мм гарматою L47 власного виробництва, що стріляє на 36 км. Глибока модернізація систем керування вогнем, електричних приладів, навігаційних та позиціювання, а також вдосконалення багатьох приладів та агрегатів.
  • K55/K55A1 — південно-корейська версія самохідної гармати M109.

M109A6 «Paladin»

Має автоматичну систему управління вогнем, систему навігації, фільтровентиляційну установку для захисту від зброї масового ураження, клімат-контроль. Машина обладнана радіостанцією для захищеного зв'язку[1].

Модернізація корпусу, башти, підвіски, та моторно-трансмісійного відділення збільшують середній час між поломками майже на 60 %, що збільшує готовність машини на 40 %. Середня тривалість ремонту зменшена майже на 50 %. Бортовий комп'ютер здатен визначати поломки[1].

M109A7
Артилерійська система Paladin M109A7 під час вогневої підготовки в Польщі, операція «Атлантична рішучість», березень 2019 року

M109A7 — модернізований варіант M109A6 «Паладин» 2012 року випуску.

Метою модернізації є продовження терміну експлуатації гаубиць M109A6 на 30-40 років і підвищення їх бойових характеристик.

Модернізована САУ успадкувала гармату та головні елементи башти від попередньої версії — А6[2], але оснащена цифровою системою управління вогнем і вдосконаленою напівавтоматичною системою заряджання. Також гідравлічні системи управління гармати були замінені на електричний привод.

Заради підвищення мобільності та зменшення експлуатаційних витрат базове шасі було замінено на удосконалене з елементами підвіски і трансмісією БМП М2 «Бредлі»[2].

Замість дизельного двигуна «Детройт Дизель» потужністю 440 к.с. на САУ встановлений двигун БМП М2 «Бредлі» («Каммінс» V903 потужністю 600 к.с.). Збройні сили США планують модернізувати 580 з 975 до рівня M109A7.

Протягом 2020 року було виготовлено понад 250 САУ цієї модифікації[2].

ERCA/XM1299
Дослідний зразок ERCA, червень 2019 року

Програма англ. Extended Range Cannon Artillery (ERCA, укр. ствольна артилерія збільшеної дальності вогню) має на меті кардинально оновити можливості ствольної 155-мм артилерії американської армії. Очікується, що завдяки використанню нових стволів та нових снарядів та зарядів буде можливість забезпечити високоточну стрільбу на відстань понад 70 км, а то і на понад 100 км — в залежності від типу снаряду. Темп стрільби зросте з 3 пострілів на хвилину до 10[3][4].

19 грудня 2020 року на полігоні Юма відбувся черговий етап випробувань в рамках цієї програми. Як шасі у дослідній модифікації САУ використано M109A7 Paladin Integrated Management (PIM), а замість ствола 39 калібрів завдовжки встановлено ствол завдовжки 58 калібрів[5]. Під час випробувань здійснено постріли снарядами великої дальності Excalibur. Із трьох випущених снарядів (дещо відмінних між собою) одному вдалось вразити ціль на відстані 70 км[3].

Таким чином, серед іншого, було доведено, що наявні снаряди Excalibur можливо використовувати з посиленим зарядом[5].

Остаточна конструкція снаряду має бути визначена у 2021 році. Терміном готовності перших восьми прототипів ERCA до випробувань визначено 2023 р. — відповідно до поточних планів формування першого дивізіону з гарматами ERCA (поки без апарату заряджання). Другого дивізіону — на 2024 р[3].

Станом на березень 2021 рік наближався до завершення вибір батальйону, який першим отримає нові системи ERCA для випробувань тривалістю близько року. Також тривала робота над створенням автомату заряджання[6] — на Пікатіні Арсенал розпочались випробування нового автомата заряджання.

Прототип автомата заряджання вже був встановлений на дослідні зразки системи під час випробувальних стрільб червні 2019 року, однак він мав обмежені можливості. Готовий автомат заряджання буде здатен забезпечити значно швидший темп вогню за ручне заряджання. Також в майбутньому він буде важливий для створення безекіпажних артилерійських систем[7].

На початку квітня 2021 року Anniston Army Depot повідомила, що нещодавно було проведено модернізацію двох башт від M109A7 Paladin для використання в системі ERCA. Основною зміною біло збільшення та підсилення монтажних кріплень під нову, потужнішу гармату[8].

Оператори

Самохідна гаубиця M109 перебуває на озброєнні багатьох країн світу. У США налічується 1 569 M109A1/M109A2/M109A6, з них близько 500 на зберіганні, в Китаї — 225 M109A2/M109A5, у Пакистані — 200 M109A2 і близько 115 M109A5, в Ізраїлі — 250 M109A5 (додатково 30 M109A1 на зберіганні).

  •  Латвія:47 одиниць, станом на 2018 рік.

Латвія

В квітні 2017 року була підписана угода на придбання в Австрії 47 САУ M109A5Oe ціною 60-140 тисяч € за одиницю. В жовтні 2018 року було завершено отримання техніки за цим контрактом[9]. Спочатку ці САУ були у використанні у Великій Британії, але з отриманням AS-90 їх було продано Австрії, де вони пройшли процес модернізації з версії M109A2/A3 до поточної версії M109A5Oe. В грудні 2020 року стало відомо, що Латвія має намір придбати в Австрії додаткову кількість САУ (однак подробиці не розголошувались)[10].

В травні 2021 року міністерство оборони Латвійської Республіки уклало другий контракт на постачання 18 самохідних гаубиць М109А5ОЕ з запасів австрійської армії. Вартість угоди понад 2 млн євро. З урахуванням нової партії у латвійській армії буде вже 53 САУ M109A5OE[11].

Сполучені Штати

Національна Гвардія штату Північна Кароліна першою серед підрозділів Національної Гвардії в США отримала M109A7 Paladin. 17 березня 2021 року розпочалось навчання особового складу з новою технікою у Форт Брегг[12].

Див. також

Примітки
  1. Colton Jones (10 січня 2021). U.S. Army evaluates upgraded version of Paladin howitzers. Defence Blog.
  2. Dylan Malyasov (21 грудня 2020). U.S. Army ramps up M109A7 Paladin production. Defence Blog.
  3. Тарас Хортиця (22 грудня 2020). Неймовірне з сюрпризами: нова далекобійна гармата армії США таки влучила у ціль на відстані у 70 км. Defence Express.
  4. Американська САУ влучила у ціль за 70 кілометрів (ВІДЕО). Ukrainian Military Pages. 23 грудня 2020.
  5. Jen Judson (22 грудня 2020). Army long-range cannon gets direct hit on target 43 miles away. Defense News.
  6. Jen Judson (18 березня 2021). US Army nears choosing first battalion for extended range cannon. Defense News.
  7. Colton Jones (19 березня 2021). U.S. Army begins testing key component of its newest self-propelled howitzer. Defence Blog.
  8. Colton Jones (3 квітня 2021). Anniston Army Depot upgrades Paladin cabs for new extended-range cannon. Defence Blog.
  9. Dylan Malyasov (18 жовтня 2018). Latvia receives final self-propelled howitzer from Austria. Defence Blog.
  10. Jakub Palowski (24 грудня 2020). Łotwa kupi haubice samobieżne. DEFENCE 24 - Siły zbrojne.
  11. Латвія придбала ще 18 самохідних гаубиць M109. Ukrainian Military Pages. 19 травня 2021.
  12. Colton Jones (29 березня 2021). North Carolina National Guard fields newest Paladin howitzer. Defence Blog.

Література
  • BAE Systems Land & Armaments. 1-14 Equipment data // M109A6 155mm self-propelled howitzer. Operator's Manual. — NSN 2350-01-305-0028 (EIC:3FC). — Headquarters, Department of the Army, 1997. — P. 1-25, 1-26. — 2252 p.
  • R. P. Hunnicutt. A History of American Light Tank Volume 2. — Novato, CA: Presidio Press, 1995. — 340 p. — ISBN 0-89141-570-X.
  • S. J. Zaloga. M109 Self-Propelled Howitzer 1960–2005. — London: Osprey Publishing, 2005. — 48 p. — (New Vanguard № 86). — ISBN 1-84176-631-3.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.