Вакцинація проти COVID-19 в Україні

Україні пропонували вакцину Sputnik, вироблену в Росії, але в лютому 2021 року Україна відмовилася її купувати або реєструвати, а відтак від осіб вакцинованих Sputnik, при в'їзді в країну вимагалося проходження тесту на COVID.[7]

За шість місяців 2021 року в Україну було доставлено 5,1 мільйона доз вакцин проти COVID-19, це 1,9 мільйона доз CoronaVac, 1,6 мільйона доз вакцини Oxford–AstraZeneca та 1,6 мільйона доз вакцини Pfizer–BioNTech .[22] До кінця червня 2021 року було укладено контракти на постачання 37,3 мільйона доз вакцин, у тому числі 20 мільйонів доз вакцини Pfizer–BioNTech, десяти мільйонів доз вакцини Novavax, 5,3 мільйона доз CoronaVac та двох мільйонів доз вакцини. вакцина Оксфорд-АстраЗенека.[22] 5 липня 2021 року в Україні затвердили вакцину Janssen COVID-19 .[23] У липні 2021 року в Україні почали вакцинувати вакциною від COVID-19 Moderna .

12 липня канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що Україна отримає від Німеччини 1,5 мільйона доз вакцини від коронавірусу.

На середину вересня 2021 року в Україні було 10 мільйонів вакцин від чотирьох різних виробників.

На початку 2021 року Росія знову запропонувала поставити Україні вакцину Sputnik, але Україна знову відмовилася купувати або реєструвати цю вакцину.[7]

Черга на вакцинацію в МВЦ у Києві, листопад 2021

Черга на вакцинацію в МВЦ у Києві, листопад 2021

У середині серпня 2021 року українців вакцинували 804 мобільні бригади та 2755 стаціонарних вакцинаційних пунктів та 324 вакцинаційні центри. Станом на 3 листопада 2021 діяли 1 082 мобільні бригадами з імунізації, 3 254 пункти щеплення та 421 центр вакцинації населення[24].

Біля пунктів вакцинації спостерігаються великі черги[25][26][27]. В окремих випадках ситуація погіршувалась через збій електронних черг[28]. Напередодні оголошення карантину у листопаді 2021 черги збільшились[29][30].

Обов'язкове носіння масок в громадських місцях в Одесі (квітень 2020 р.)

Кабінет Міністрів України встановив чотири різні рівні епідемічної небезпеки:[31]

• «зелена» зона; де є вимога про обов'язкове носіння масок у громадських будівлях та транспорті
• «жовта» зона; де (окрім маскового режиму та необхідності дотримання дистанції) заборонено проведення масових заходів за участю більше однієї особи на 4 квадратні метри площі приміщення чи території, скупчення кінотеатрів та інших закладів культури забороняється більше 50 % місць, забороняється скупчення спортивних залів і фітнес-центрів більш ніж однією особою на 10 квадратних метрів і закривається робота навчальних закладів, за винятком тих, де не менше 80 % працівників мають « жовтий» або «зелений» сертифікат COVID
• «червона» епідеміологічна зона; де забороняється робота закладів громадського харчування (крім адресних замовлень на доставку та винос) та торгово-розважальних центрів, кінотеатрів, театрів, розважальних закладів, закладів культури (крім історико-культурних заповідників), кіно- і відеозйомки, не будуть закриті продовольчі ринки та магазини, спортивні зали, басейни та фітнес-центри, навчальні заклади, масові заходи (крім офіційних спортивних заходів та матчів команд, що займаються спортом без глядачів), готелі, гуртожитки тощо;

Власники бізнесу можуть використовувати підтверджені державою «жовті» сертифікати для тих, хто отримав разову дозу вакцини від коронавірусу, і «зелені» сертифікати для тих, хто отримав усі необхідні щеплення для дотримання правил карантину.[32] Вищезгадані обмеження щодо «кольорової зони» не застосовуватимуться, якщо весь персонал та всі відвідувачі, крім тих, кому не виповнилося 18 років, повністю вакциновані проти COVID-19.[31]

9 червня 2021 року всі регіони України були введені в «зелену» зону карантину.[33] 23 вересня 2021 року вся Україна потрапила в «жовту» зону, а в період з 15 жовтня до 1 листопада більшість регіоніів України були визнані «червоною» зоною

22 вересня 2021 року міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко повідомив, що його міністерство планує затвердити перелік професій, які підлягають обов'язковій вакцинації (від коронавірусної інфекції). Реалізація цього плану відбулась 7 жовтня, проте фактично, відповідно до наказу МОЗ, список був омежений лише працівниками освіти та працівниками центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій[34]. Постанова спричинила до інтенсифікації процесу вакцинації до 300 тисяч вакцинацій на добу станом на кінець жовтня[35] Незважаючи на це станом на 19 листопада 2021 майже 3,5 тисячі невакцинованих вчителів було відсторонено від роботи[36].

МОЗ України здійснює моніторинг та реєстрацію несприятливих подій після імунізації[37]. Станом на 21 вересня 2021 в Україні було зафіксовано 95 випадків смерті після вакцинації, проте 77 з них були визнані МОЗ такими, що не мали зв'язку з вакцинацію, а решта 18 лишались нерозслідуваними[38]. Частота розвитку анафілактичних шоків до кількості введених доз вакцин проти COVID-19 становила 0,0002 %[39].Станом на 15 листопада 2021 було зафіксовано 124 смерті після вакцинації, проте жоден не був визнаний чиновниками МОЗ таким, що стався внаслідок вакцинації[40].

Протест проти вакцинації в Чернігові (вересень 2021 р.)

Скептичне ставлення до вакцин в Україні переважало і до пандемії COVID-19. Відповідаючи на опитування 2019 року, лише 29 % українців сказали, що вакцини безпечні. Скептицизм щодо вакцин також є значним серед медичних працівників в Україні: за даними ЮНІСЕФ сягав рівня 40 %.[41] У березні 2021 року близько половини населення не планували робити щеплення від COVID-19, навіть якщо вакцина була б доступна.[5][6]

Згідно з опитуванням Міжнародного республіканського інституту та соціологічної групи «РЕЙТИНГ» у травні 2021 року у містах Львів, Вінниця, Суми, Ужгород та Івано-Франківськ найвищий рівень бажаючих вакцинуватися. Найменше зацікавлених у вакцинації проживали в Маріуполі, Дніпрі, Запоріжжі, Сєвєродонецьку та Миколаєві.[42]

15 червня 2021 року Центр Разумкова оприлюднив опитування, згідно з яким 43 % українців не мають наміру робити щеплення від коронавірусу.

У серпні 2021 року 56 % українців, опитаних Фондом « Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, не планували вакцинуватися.[43] У цьому ж опитуванні 52 % висловилися проти обов'язкової вакцинації проти COVID-19. Це ж опитування також показало, що 23 % опитаних вважають вакцинацію ефективним засобом захисту від COVID-19. Найбільш обраними ефективними методами профілактики коронавірусної хвороби (за даними опитування українців у серпні 2021 року) були «миття рук після виходу з вулиці» (54 %), «тримання дистанції від інших» (42 %), «уважне ставлення до здоров'я». -бути та здоров'я оточуючих" (39 %) та " носіння маски " (36 %).[44]

Існують дані про те, що скептичні настрої населення щодо вакцинації підігріваються із Росії[45][46][47]. Зокрема, 17 вересня 2021 року Служба безпеки України заявила, що (у Дніпрі) призупинила кампанію онлайн-операцій впливу, яка оперувала 5000 ботами «на замовлення кураторів з РФ» з метою та зриву національної вакцинації в Україні[48]. Значну роль в цьому процесі грає УПЦ МП, влаштовуючи «хресні ходи» проти вакцинації[49][50].

3 листопада 2021 року в Києві декілька тисяч людей взяли участь в мітингу проти вакцинації від COVID-19 та обмежувальних заходів, запроваджених у зв'язку із пандемією. Учасники акції заблокували у кількох місцях рух транспорту в урядовому кварталі.[51]. Акція висвітлювалась українськими ЗМІ неоднозначно[52].

Вакцинація проти Covid