Вощак Ярослав Антонович
Ярослав Антонович Воща́к (нар. 19 лютого 1921, Броди — пом. 2 березня 1989, Лісний) — український і білоруський радянський диригент.
| Ярослав Антонович Вощак | |
|---|---|
 Зображення | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 19 лютого 1921 |
| Місце народження | Броди, Бродський повіт, Тарнопольське воєводство, Польська Республіка |
| Дата смерті | 2 березня 1989 (68 років) |
| Місце смерті | Lyasnyd, Мінська область, Білоруська РСР, СРСР |
| Поховання | Північний цвинтар |
| Громадянство | Польська Республіка, СРСР і Білорусь |
| Професії | диригент, музичний педагог |
| Освіта | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка |
| Жанри | класична музика |
| Нагороди |
    |
Біографія
Народився 19 лютого 1921 року в місті Бродах (тепер Львівська область). У 1938–1939 роках навчався у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка у Львові; у 1939–1941 роках — у Львівській консерваторії. Його викладачами були Микола Колесса, Станіслав Людкевич, Василь Барвінський, Анатолій Кос-Анатольський.
З 1940 року працював хормейстером, з 1944 року — диригентом, з 1953 року — головним диригентом Львівського театру опери та балету. Член ВКП(б) з 1953 року.
У 1963—1965 роках — головний диригент Одеського театру опери і балету. У 1965—1967 роках — головний диригент симфонічного оркестру Державної філармонії в Грозному. У 1967—1970 роках — головний диригент Воронезького театру опери і балету. У 1970—1972 роках — головний диригент Казанського театру опери і балету. У ці ж роки викладав в Казанської консерваторії. У 1972—1980 роках — головний диригент Білоруського театру опери і балету у Мінську. У 1973—1976 роках викладав в Білоруській консерваторії[1]. У 1982—1983 роках співпрацював з Башкирським театром опери та балету в Уфі.
Помер 2 березня 1989 року в селищі Лісному Мінської області Білоруської РСР. Похований на Північному цвинтарі Мінська[1].
Творчість
Диригував вистави:
- «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського;
- «Утоплена» Миколи Лисенка;
- «Назар Стодоля» Костянтина Данькевича;
- «Іван Сусанін» Михайла Глінки;
- «Князь Ігор» Олександра Бородіна;
- «Мазепа», «Пікова дама», «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського;
- «Фауст» Шарля Ґуно;
- «Кармен» Жоржа Бізе;
- «Аїда», «Ріголетто», «Трубадур», «Травіата», «Бал-маскарад» Джузеппе Верді;
- «Тоска», «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччині;
- «Миндія» Отара Тактакішвілі.
Перші виконання:
- «Назустріч сонцю» Анатолія Кос-Анатольського (1957; друга редакція «Заграва» — 1959);
- «Лісова пісня» Віталія Кирейка (1958);
- «Украдене щастя» Юлія Мейтуса (1960);
- «Хустка Довбуша» (1951), «Сойчине крило» (1956) Анатолія Кос-Анатольського.
Виступав також як диригент симфонічних оркестрів.
Відзнаки
- Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1960) і «Знак Пошани»;
- Народний артист УРСР з 1954 року;
- Народний артист СРСР з 3 грудня 1979 року.
Примітки
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 137. — ISBN 5-88500-042-5.
- Головащенко М. І. Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Посилання
- Вощак Ярослав Антонович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 417.