Візова політика Шенгенської зони

Візова політика ЄС — двадцять дві європейські країни-члени Союзу є частиною Шенгенської зони і мають єдину візову політику. Крім того, чотири держави знаходяться за межами Європейського Союзу — Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія і Швейцарія — прийняли таку ж форму візової політики, оскільки вони є частиною Шенгенської зони.

Візові пільги
   Шенгенська зона
   Інші члени ЄС поза Шенгенською зоною
   Члени ЄС з незалежною візовою політикою
   Безвізовий доступ до Шенгенської зони протягом 90 днів
   Віза до держав Шенгену (EC 539/2001 Annex I)
   Віза потрібна для транзиту (EC 810/2009 Annex IV)
   Статус невідомий

Особи в наступних категоріях можуть в'їжджати без візи в Шенгенську зону, Болгарію, Хорватію, Кіпр, і Румунію:

По праву

Якщо громадяни ЄС, ЄЕЗ або Швейцарії не можуть пред'явити дійсний паспорт або національне посвідчення особи на кордоні, їм повинні надати будь-яку можливість отримання необхідних документів (або ж дати можливість обов'язкового їх надання пізніше протягом розумного періоду часу), або підтвердити за допомогою інших засобів, що особа має право на вільне пересування.

Члени сімей громадян ЄС, ЄЕЗ та Швейцарії

Особа може в'їхати на територію Шенгенської зони без візи терміном до 90 днів, якщо вона:

    • має дійсний проїзний документ і
    • має право на проживання, за умови, що вона є членом сім'ї громадянина ЄС або членом сім'ї громадянина ЄЕЗ або Швейцарії і
    • подорожує разом з членом сім'ї громадянина ЄС/ЄЕЗ/Швейцарії.

Якщо члени сім'ї громадянина ЄС/ЄЕЗ/Швейцарії, задовольняють зазначені вище умови, то вони можуть перетинати кордон Болгарії, Хорватії, Кіпр і Румунію і залишатися до 90 днів у кожній країні.

Теоретично, член сім'ї громадянина ЄС/ЄЕЗ/Швейцарії, який не виконує зазначених вище умов, не повинен звертатися за візою заздалегідь, але замість цього може отримати візу після прибуття в прикордонний пункт країни Шенгену, Болгарії, Хорватії, Кіпру і Румунії, надавши докази родинних зв'язків.

Громадяни країн і територій Додатку II

Громадяни країн із Додатка II (винятком є Нова Зеландія) мають право на безвізовий виїзд до Шенгенського простору з особистими цілями або з метою бізнесу на термін не більше 90 днів протягом 180-денного періоду. Будь-який час, проведений фізичною або юридичною особою з країн Додатку II на території Шенгенської зони на правах довгострокової візи або маючи дозвіл на проживання, не зараховується до візового ліміту на 90 днів. Громадяни Нової Зеландії можуть перебувати до 90 днів у кожній з цих країн: Австрії, Бельгії, Чехії, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Ісландії, Італії, Люксембурзі, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Іспанії, Швеції та Швейцарії (а також на території Угорщини при відвідуванні її як кінцевого пункту призначення подорожі) без посилання на час, проведений в інших шенгенських державах, але при подорожі в інші країни Шенгенської зони, 90 днів входять до 180-денного терміну. Крім того, вищі рамки звільнення від шенгенської візи до 90 днів протягом 180-денного періоду, мають громадяни Аргентини, Бразилії, Чилі, Ізраїлю, Малайзії, Південної Кореї, громадяни Уругваю і Коста-Рики мають право на додаткові 3 місяці безвізового перебування в Чехії. Крім того, вищі рамки звільнення від шенгенської візи до 90 днів протягом 180-денного терміну мають громадяни Австралії, Бразилії, Канади, Чилі, Ізраїлю, Південної Кореї, Японії, Малайзії, Сінгапуру та Сполучених Штатів, вони можуть перебувати без візи на території Данії протягом 90 днів.

Вище перераховані громадяни країн Додатка II можуть в'їжджати до Болгарії, Хорватії, Кіпру і Румунії без віз і залишатися в кожній з цих країн на час не більше ніж 90 днів протягом 180-денного терміну. Безвізові обмеження за часом для кожної з цих країн розраховується окремо.

Хоча всі громадяни країн Додатку II можуть перетинати кордони країн Шенгенської угоди, Болгарії, Хорватії, Кіпру і Румунії без візи в особистих цілях або з питань бізнесу, окремі країни можуть вимагати візу для тих, хто їде з метою отримання роботи (тобто здійснювати оплачувану діяльність).

Для того, щоб увійти до Шенгенської зони/Болгарії/ Хорватії/Кіпру/ Румунії без візи, громадяни країн з Додатоку II повинні мати проїзний документ, який дійсний протягом не менше ніж 3 місяців після передбачуваної дати виїзду і який було видано в попередні 10 років, мати достатньо коштів для перебування в країні і на зворотний шлях, обґрунтувати мету та умови перебування. Громадяни не повинні бути в Шенгенській інформаційній системі, як особи, яким відмовили у в'їзді до країни, і не становити загрози для громадського порядку, внутрішньої безпеки, громадському здоров'ю або міжнародним відносин будь-якої країни Шенгенської угоди.


Майбутні зміни

ЄС має намір ввести безвізовий з наступними країнами:

Азія

Європа

Океанія

Отримання віз

Невизнані проїзні документи

Статистика

15684796 Шенгенських віз було видано і 16725908 візових заяв було подано в 2014 році[5][6].

Заява зКількість заявокВідмовЧастка багаторазових віз
 Росія57681820.9%60.0%
 Китай18003693.0%15.6%
 Україна13870862.0%52.4%
 Білорусь8814040.3%51.2%
 Туреччина8133394.4%58.1%
 Алжир59362425.5%34.0%
 Індія5682166.4%45.3%
 Марокко43465212.4%43.8%
 Саудівська Аравія3088792.5%74.9%
 ОАЕ2537657.6%58.6%
Сполучене Королівство2361813.8%35.1%
 Таїланд2190153.8%22.1%
 ПАР1722001.3%64.0%
 Кувейт1647532.9%81.4%
 Іран16014516.0%20.5%
 Єгипет15699511.7%31.8%
 Туніс15203811.8%39.6%
 Казахстан1488792.2%19.7%
 Індонезія1434101.1%42.9%
 Колумбія1332004.3%69.3%
 Ліван12808810.1%50.6%
 Філіппіни1250375.5%50.3%
Країна, яка видала візуКількість заявокКількість віз виданих(візи видані/заяви на отримання візи)
 Австрія2663562582470.970
 Бельгія2197581795220.817
 Чехія5198195065970.975
 Данія109694998520.910
 Естонія1707311681380.985
 Фінляндія120503411911100.988
 Франція289499626139950.903
 Німеччина206113719016120.923
 Греція137528713454050.978
 Угорщина3098943023550.976
 Ісландія392338860.991
 Італія216454520625010.953
 Латвія2071852047770.988
 Литва4637094582790.988
 Люксембург11567113210.979
 Мальта56886407050.716
 Нідерланди4852674495200.926
 Норвегія1795501635680.911
 Польща112552011044370.981
 Португалія1832161641030.896
 Словаччина1049881033790.985
 Словенія26492249250.941
 Іспанія192301617560320.913
 Швеція1910091580920.828
 Швейцарія4663294124380.884

Транзит у аеропортах

Загалом, пасажирам, що летять через аеропорти в Шенгенській зоні, Болгарії, Хорватії, Кіпрі і Румунії, і не виходять із транзитної зони, не потрібна віза. Проте 5 квітня 2010 року для громадян деяких країн був уведений візовий режим для транзитних паражирів[7]. Наразі громадяни наступних 12 держав мусять отримати airport transit visa (ATV) якщо вони летять через аеропорт Шенгенської зони, Болгарії, Хорватії, Кіпру або Румунії:

Примітки
  1. Provisional application as from 3 December 2015 until ratification.
  2. Provisional application as from 8 December 2015 until ratification.
  3. Provisional application as from 21 November 2015 until ratification.
  4. Громадяни Великої Британії та мешканці Гібралтару вважаються громадянами ЄС і від візи звільняються по праву. Власники Британського Національного (Заморські території) паспорти — паспорти можуть отримати особи, які мають зв'язок з колишнім Британським Гонконгом. Власники Британського національного паспорта — громадяни Додатка II, звільнені від отримання візи. Крім того, громадяни Британських заморських територій, які мають бермудський паспорт, можуть перебувати у Франції та Норвегії без візи на термін до 90 днів (але повинні отримати візу при відвідуванні інших країн Шенгенської угоди).
  5. Complete statistics on short-stay visas issued by the Schengen States
  6. Visa statistics for consulates 2014
  7. EUR-Lex - 32009R0810 - EN - EUR-Lex.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.