Військова економіка

Існує два поняття військо́ва еконо́міка:

  • це військове виробництво
  • це об'єктивна реальність, як наука

Військова економіка, як об'єктивна реальність

Військова економіка, як об'єктивна реальність — постійно діюча частка суспільного виробництва для забезпечення потреб Збройних Сил склалася в роки Першої світової війни в Німеччині. Усе те військове майно і озброєння, яке було накопичено до війни було використано і втрачено у перші два місяці війни. І вперше в історії людства економіка і політика стала перед проблемою недостачі кінцевої військової продукції і необхідністю переводу значної частки цивільного виробництва на військове виробництво. В сучасних умовах дуже посилився взаємозв'язок між війною та економікою.

Економіка здійснює вплив в цілому на хід та результат війни:

  1. по-перше економіка є об'єктивною основою виникнення соціальних конфліктів які вирішуються через війну
  2. економіка є матеріально-технічною базою збройної боротьби. Щоб вести війну потрібна зброя та багато іншого, що дає економіка.
  3. економіка за допомогою військової техніки та людських ресурсів обумовлює організацію, форми і способи озброєної боротьби, військову тактику та стратегію

Взаємозв'язок між економікою та війною має двосторонній характер:

  1. війна відволікає значні фінансові, матеріальні та людські ресурси з виробничої сфери в непродуктивну невиробничу сферу
  2. війна і військові потреби формують структуру самої економіки
  3. війна веде до прямого знищення продуктивних сил і у зв'язку з цим стає задача по збереженню виробництва, робочої сили, забезпеченню живучості економіки

Таким чином з початком першої світової війни склалися об'єктивно два сектори суспільно-го виробництва – цивільний сектор і військовий сектор і у військовій науці виник новий напрям її розвитку – військова економіка. Війна перш за все на макрорівні потребує прямих фінансових ресурсів.

Існують:

  • прямі фінансові витрати (суто військові витрати)
  • непрямі фінансові витрати (витрати на військову економіку)

Військова економіка, як наука

Військова економіка, як наука вивчає військо-економічні відносини, які складаються в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання предметів військового призначення.
Військова економіка, як об'єктивна реальність включає в себе:

  • чисто військове виробництво засобів збройної боротьби
  • цивільне виробництво засобів збройної боротьби
  • цивільне виробництво звичайної цивільної продукції
  • військове господарство

Військова економіка як наука є складна система військово-економічних знань. Основними галузями військо-економічних знань є:

  • Загальна теорія військової економіки;
  • конкретна військова економіка та військове господарство

Загальна теорія військової економіки

Загальна теорія військової економіки включає:

  • визначення предмета та основних проблем військово-економічної науки, аналіз використовуваних методів;
  • дослідження змісту військової економіки, структури військового виробництва, законів та закономірностей економічного забезпечення підготовки та ведення війни;
  • теорію військово-економічного потенціалу;
  • аналіз військово-економічної підготовки та економічної мобілізації;
  • аналіз особливостей суспільного виробництва в умовах війни;
  • вивчення проблем економічного протиборства і живучості економіки;
  • аналіз економічного забезпечення коаліційної війни;
  • розробка загальних принципів економічної роботи у військах;
  • дослідження проблем управління військовою економікою.

Конкретна військова економіка і військове господарство

Конкретна військова економіка і військове господарство включає 3 підсистеми:

  • галузеві конкретно-економічні знання;
  • спеціальні конкретно-економічні знання;
  • історичні військово-економічні знання.

Галузеві конкретні військово-економічні знання

До галузевих конкретних військово-економічних знань відносяться:

  • економіка Збройних Сил;
  • економіка галузей оборонної промисловості;
  • економіка військового будівництва;
  • економіка військового транспорту і зв'язку;
  • економіка військових науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт ;
  • економіка експлуатації та ремонту військової техніки;
  • економіка цивільної оборони.

Спеціальні конкретні військово-економічні знання

Спеціальні конкретні військово-економічні знання включають:

  • фінанси Збройних Сил;
  • військово-економічний аналіз;
  • військово-економічне планування;
  • військово-економічну географію;
  • військово-економічну статистику;
  • військово-економічну інформатику.

Історичні військово-економічні знання:

  • історію військово-економічної думки;
  • історію військового господарства.

Військова економіка, як наука, має свої закони, закономірності та категорії. У військовій економіці діють загальні економічні закони такі як, закон вартості, закон продуктивності праці, закон росту потреб, закон попиту та пропозиції.
Поряд з загальними економічними законами Військова економіка має ряд специфічних законів і закономірностей:

  • закон виробництва додаткового продукту для задоволення військових потреб;
  • закон першочергового виробництва вирішальних засобів збройної боротьби;
  • закон залежності виробництва засобів збройної боротьби від НТП;
  • закон взаємозв'язку виробничих секторів військового виробництва.

На сферу військової економіки впливають закони політики та закони війни:

  • закон залежності війни від її політичних цілей;
  • закон залежності ходу війни від співвідношення економічних потенціалів;
  • закон ходу війни залежно від співвідношення військових потенціалів воюючих країн;
  • закон залежності ходу війни від морально-політичного потенціалу.

Структура військової економіки, як об'єктивної реальності

1. Базові галузі

  • паливно-енергетичний комплекс (гідроелектроенергетика, теплова електроенергетика, атомна електроенергетика, нафтовидобування, нафтопереробка та нафтотранспортування, добування, переробка і транспортування газу, вугільна промисловість).
  • Комплекс сировинних і матеріаловиробничих галузей;
  • Інфраструктура;
  • Аграрно-промисловий комплекс;
  • Галузі, які переробляють сільськогосподарську продукцію;
  • Капітальне будівництво;
  • Комплекс військової та військово-технічної науки;
  • Кадрове військове виробництво

2. Кадрові галузі

  • атомна військова промисловість;
  • ракетобудівництво;
  • літакобудування;
  • танкобудування;
  • суднобудування;
  • виробництво артилерійських систем та систем залпового вогню;
  • виробництво стрілецької зброї;
  • виробництво боєприпасів.


У своїй переважній більшості країн такі галузі зустрічаються дуже рідко. Як правило, формуються змішані підприємства, які поряд з цивільною продукцією здійснюють виробництво кінцевої військової продукції (продукція двійного призначенння) .

Див. також

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.