Військова стратегія
Страте́гія (дав.-гр. στρατηγία — стратегіа — «мистецтво полководця») — мистецтво підготовки і ведення війни та великих військових операцій[1]. Наука про ведення війни — вища військова наука.
| Військова справа та |
| Війна |
|---|
|
|
Право та злочини |
|
Пов'язані
|
|
Переліки
|
Охоплює питання теорії і практики підготовки до війни, її планування і ведення, досліджує закономірності війни, складова частина військової справи.
Стратегія — це спосіб досягнення перемоги у війні за допомогою цілепокладання, загального плану і систематичного впровадження заходів протидії супротивникові з урахуванням постійної зміни бойового простору.
Стратегія включає мистецтво комбінувати підготовку до війни і послідовні операції військ для досягнення мети війни. Стратегія вирішує питання, пов'язані з використанням для перемоги над ворогом як озброєних сил, так і всіх ресурсів країни.
У деяких іноземних державах розділяють велику стратегію (стратегія війни в цілому) і малу стратегію (питання планування, підготовки і ведення операцій всіх видів різного масштабу). Поняття «мала стратегія» можна зіставити з «оперативним мистецтвом».
Примітки
- Великий тлумачний словник сучасної української мови[недоступне посилання з червня 2019]
Література
- Г. М. Перепелиця. Стратегія військово-політична // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.