Кібервійна

За повідомленням газети Christian Science Monitor, в 2012 році співробітники MI6 зламали сайт Аль-Каїди і замінили на ньому інструкцію з виготовлення саморобної бомби рецептом приготування кексів .

12 листопада 2013 ряд фінансових організацій у Лондоні провів військові ігри в кіберпросторі, розроблені за аналогією з грою Waking Shark 2  для відпрацювання дій у разі масової кібератаки проти банків та інших фінансових організацій. У 2013 році аналогічні «кіберманеври» були проведені на Уолл-стріт під назвою Quantum Dawn 2 .

У 2013 році Німеччина оголосила про наявність підрозділу кібероперацій чисельністю 60 осіб . Крім цього, розвідувальна служба Німеччини БНД оголосила про набір 130 співробітників для роботи в Національному центрі кібербезпеки . У березні 2013 року глава БНД Герхард Шиндлер заявив, що його відомство щодня реєструє до п'яти кібератак на комп'ютерні системи державних органів, які, ймовірно, йдуть з Китаю і висловив стурбованість тим, що викрадена інформація може бути використана для майбутніх диверсій проти виробників зброї, телекомунікаційних компаній, уряду і військового відомства  . Незабаром після публікацій викриттів колишнього співробітника АНБ Едварда Сноудена, міністр внутрішніх справ Німеччини Ханс-Петер Фрідріх заявив, що БНД буде виділено додатковий бюджет у розмірі 100 млн євро для розширення можливості стеження за кіберпростором від 5 % до 20 % від загального обсягу Інтернет-трафіку (максимальна сума, дозволена законодавством Німеччини) .

За наявними оцінками, ведення операцій в кіберпросторі в армії Ізраїлю покладено на входить в структуру військової розвідки підрозділ 8200 , яке за своїми функціями є аналогом американського АНБ і налічує кілька тисяч чоловік особового складу  . Відповідно до публікації The Telegraph 2012 , в найближчі п'ять років ізраїльські збройні сили мають намір збільшити потужність своїх кібервійськ, на що виділяється близько 500 млн доларів.

Згідно із заявою експерта з питань кібервійни Ізраїлю генерал-майора Ісаака Бен Ісраеля, готовність Ізраїлю до військових дій у кіберпросторі, включаючи і оборону, і наступ, є одним з нових стовпів в їх плані ^[14] .

У червні 2010 року Іран став жертвою кібератаки, коли в комп'ютерну мережу дослідного ядерного центру в Натанзі був занесений комп'ютерний вірус Stuxnet. Stuxnet вивів з ладу близько 1000 ядерних центрифуг, в результаті чого, згідно з оцінкою газети Business Insider, «атомна програма Тегерана була відкинута принаймні на два роки назад». Після цього комп'ютерний хробак вийшов за межі комп'ютерної мережі заводу і поза її вразив, за деякими даними, більше 60 тисяч комп'ютерів, хоча уряд Ірану оцінює цей збиток як незначний. Хоча жоден уряд не взяло на себе відповідальність за впровадження вірусу Stuxnet, по ряду оцінок, це була спільна операція Сполучених Штатів та Ізраїлю. Спеціаліст з інфобезпеки Майкл Гросс в середині 2013 року назвав цей інцидент «першою відомою кібервійною в історії».

У свою чергу, ряд західних аналітиків звинуватив іранський уряд в організації кібератак проти США, Ізраїлю та країн Перської затоки; іранське уряд відкинув ці звинувачення, включаючи звинувачення в участі у зломі американських банків у 2012 році.

Багато джерел вказують, що Китай має технічні можливості розпочати «холодну кібервійну». У структурі НВАК є спеціальний підрозділ 61398, чисельністю близько 2 тисяч осіб, призначений для проведення хакерських атак на комп'ютерні мережі противника . Крім спеціальних підрозділів НВАК, китайське керівництво використовує для проведення кібершпіонажу і кібератак також групи хакерів, найбільшою з яких є так званий « Альянс червоних хакерів» (англ.  Red Hacker Alliance), чисельність якого оцінюється приблизно в 80 тисяч чоловік . За оцінками російських експертів у сфері інфобезпеки В.Овчінского і Е.Ларіной, «Альянс червоних хакерів» є неформальною, але керованою владою КНР мережею, що включає хакерів не тільки з самого Китаю, але і з китайської діаспори в усьому світі, тісно взаємодіє з Третім і Четвертим управліннями Генштабу НВАК.

Документи, що стали доступними широкому загалу після витоку дипломатичних джерел США 2010 року, містять побоювання американських фахівців, що Китай використовує доступ до вихідного коду програмних продуктів компанії Microsoft і організовує «витік мізків з приватного сектора» з метою підвищення військового потенціалу країни.

Джейсон Фріц в статті 2008 стверджує, що китайський уряд з 1995 по 2008 роки було замішано в ряді гучних скандалів, пов'язаних зі шпигунством та використанням в цілях шпигунства «децентралізованої мережі студентів, бізнесменів, вчених, дипломатів та інженерів з китайської діаспори» . Перебіжчик з китайських спецслужб, який здався владі Бельгії, повідомив, заявив, що промислове шпигунство в країнах Європи ведуть сотні агентів КНР, а колишній китайський дипломат Чень Юнлінь сказав, що в Австралії китайських агентів близько тисячі. У 2007 році високопоставлений російський чиновник був засуджений до 11 років ув'язнення за передачу Китаю інформації про ракетно-космічній техніці. Шпигунство Китаю в США переслідує такі цілі, як «програми аерокосмічної промисловості, дизайн спейс-шаттла, дані C4ISR, високопродуктивні комп'ютери, конструкції ядерної зброї і крилатих ракет, напівпровідникові прилади та інтегральні схеми, а також деталі продажу США зброї Тайваню».

Китайський уряд заперечує свою причетність до кібершпіонажу і акціям кібервійни, заявляючи, що Китай є не агресором, а скоріше жертвою зростаючого числа кібератак; в той же час експерти з комп'ютерної безпеки покладають на Китай відповідальність за ряд кібератак на ряд державних установ і підприємств в Сполучених Штатах, Індії, Росії, Канаді та Франції.

За оцінкою Д.Фріца, Китай розширив можливості ведення кібервійни шляхом придбання іноземної військової техніки, включаючи «системи космічного моніторингу і збору розвідданих, протисупутникова зброю, антирадари, інфрачервоні приманки і генератори помилкових цілей», а також нарощує інформатизацію своїх збройних сил шляхом підготовки «бійців кібервійськ», вдосконалення військових інформаційних мереж, створення віртуальних лабораторій, електронних бібліотек та електронних комплексів. Завдяки цьому керівництво КНР розраховує підготувати сили для участі в різного роду військових дій, включаючи кібервійни.

Після виявлення випадків кібершпіонажу з боку КНР проти США, співробітник Інституту коммунітарних політичних досліджень Амітай Етционі запропонував Китаю і США виробити політику взаємного гарантованого стримування в кіберпросторі. Така політика дозволяла б обом державам вживати заходів, які вони вважатимуть необхідними для їх самозахисту, одночасно погоджуючись утримуватися від наступальних дій (кібератак) або організації кібершпіонажу один проти одного, що має бути забезпечено механізмом відповідних перевірок.

У Нідерландах заходи у сфері кібероборони на загальнонаціональному рівні координуються Національним центром комп'ютерної безпеки (NCSC) . Міністерство оборони Нідерландів виклало свою стратегію кібервійни в 2011 році, основний акцент у ній робиться на кіберзахист, покладену на Joint IT branch (JIVC). Крім цього, міністерство оборони створює підрозділ для ведення наступальних кібероперацій — Defensie Cyber ​​Command (DCC), яке повинне почати функціонувати в кінці 2014 року.

Військово-кібернетичні операції є частиною національної стратегії безпеки кіберпростору, а також платформою для кібератак. Нова військова стратегія США явно вказує, що кібератака на США є Casus belli в тій же мірі, як і акт звичайної війни.

Під час війни в Афганістані американські війська використовували кібератаки для отримання тактичної переваги.

У березні 2013 року були зламані комп'ютерні мережі низки великих банків Південної Кореї — Shinhan Bank, Woori Bank і Nonghyup Bank, а також багатьох телерадіокомпаній — KBS, YTN і MBC, в цілому було порушено роботу більше 30 тисяч комп'ютерів; це була найпотужніша кібератака в історії Південної Кореї. Організатора цієї атаки не було виявлено, але багато експертів висловили припущення, що за атакою стоїть Північна Корея, оскільки керівництво КНДР неодноразово виступало з погрозами на адресу Південної Кореї у відповідь на санкції, вжиті у зв'язку з ядерними випробуваннями КНДР, а також щорічні спільні військові навчання Південної Кореї і США. Міністерство оборони Республіки Корея заявило, що Південна Корея має намір удосконалити стратегію кібероборони країни і зміцнити відповідний підрозділ — Cyber ​​Warfare Command, щоб успішно протистояти можливим новим кібератакам хакерів. Південна Корея планує вести консультації із США по виробленню заходів у сфері кіберзахисту, а також прискореного впровадження нових балістичних ракет і розробці системи протиракетної оборони, відомої як Korean Air and Missile Defense .

Коли у 2011 році Кім Чен Ин став новим керманичем КНДР, він провів реорганізацію в Головному управлінні розвідки своєї країни, поставивши основним пріоритетом кібератаки.[12] За інформацією Національної розвідувальної служби Південної Кореї південнокорейські хакери викрали $650 млн.

Хакерів набирають із найкращих програмістів університетів країни. Їм дають можливість заробітку і в той же час їхні сім'ї переселяють до Пхеньяна. Хоч родичам на словах пропонують «розкішні умови», насправді це всього лише цілодобова електроенергія, гаряча вода і дефіцитні продукти (наприклад, банан, який не входить до солдатського раціону). На фоні жебрацтва більшості північнокорейців це виглядає розкішшю. Такі пільги для хакерів і їхніх родичів робиться з метою лояльності до режиму. Найкращі хакери мають можливість виїхати за кордон. Деякі з них працюють під виглядом трейдерів в Малайзії або Індонезії, при тому що займаються організацією кібератак на цілі по всьому світі. Вони були причетні до пограбувань криптобірж по всьому світу.[12]

За період із січня 2017 року по вересень 2018 північнокорейські хакери за допомогою кібератак вкрали із іноземних бірж криптовалюти на пів-мільярда доларів (за даними ООН).[13][14]

Під час російсько-української війни, що розпочалась з анексії Криму в 2014 році, інформаційно-обчислювальні системи України ставали об'єктами атак з боку Росії.

Під-час дочасних Президентських виборів в Україні 2014 фахівцями Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки СБУ спільно з CERT-UA було знешкоджено атаки на автоматизовану систему «Вибори»[15]. За декілька днів до проведення виборів ця система була повністю виведена з ладу. Відповідальність за це взяла на себе проросійська група хакерів Cyber-Berkut. Згодом СБУ отримала дані що до цього причетна група хакерів відома як АРТ-28, яка використовувала шкідливе програмне забезпечення SOFACY. Декілька діб із залученням фахівців приватної компанії Датагруп тривала напружена робота з відновлення повністю виведеної з ладу системи. З метою демонстрації світу причетності до цього втручання саме спецслужб Росії, фахівці СБУ залишили один з виявлених «сюрпризів», попередньо його знешкодивши. І ця пастка, але вже для російських спецслужб спрацювала. Увечері 25 травня було отримано інформацію про те, що на російських телеканалах анонсували новину про нібито виграш Дмитра Яроша на «президентських перегонах». З метою підтвердження цієї інформації на російському ТБ була продемонстровано картинку, яку в мережі вже назвали як «Картинка Яроша». 25 травня, о 20:16:56 було зафіксоване перше звернення до вебсайту ЦВК виключно за IP-адресою внутрішнього веб-сервера з вказівкою в GET-запиті повного шляху до картинки «result.jpg» з IP-адреси 195.230.85.129. Ця адреса входить до діапазону IP-адрес телеканалу ОРТ[16].

23 грудня 2015 року сталась перша у світі підтверджена атака, спрямована на виведення з ладу енергосистеми: російським зловмисникам вдалось успішно атакувати комп'ютерні системи управління в диспетчерській «Прикарпаттяобленерго», було вимкнено близько 30 підстанцій, близько 230 тисяч мешканців залишались без світла протягом однієї-шести годин. Атака відбувалась із використанням троянської програми BlackEnergy[17].

16 березня 2016 Президент України Петро Порошенко підписав указ, яким увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня «Про Стратегію кібербезпеки України». У концепції зазначається: «Економічна, науково-технічна, інформаційна сфера, сфера державного управління, оборонно-промисловий і транспортний комплекси, інфраструктура електронних комунікацій, сектор безпеки і оборони України стають все більш уразливими для розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб у кіберпросторі. Цьому сприяє широка, подекуди домінуюча, присутність в інформаційній інфраструктурі України організацій, груп, осіб, які прямо чи опосередковано пов'язані з Російською Федерацією»[18].

29 грудня 2016 року на засіданні РНБО Президент України Петро Порошенко заявив, що за останні 2 місяці в Україні було зафіксовано 2.5 тисяч кібератак.[19] У цей же день був опублікований звіт щодо кібератак Росії, в якому згадуються групи хакерів, що атакували Україну.[20]

4 листопада 2015 року диспетчери шведського центру управління польотами цивільної авіації (англ. Swedish Civil Aviation Administration) опинились перед чорними екранами своїх комп'ютерів. Офіційно тоді причиною несправності був названий потужний сонячний шторм. Проте, в квітні 2016 року ЗМІ повідомили, що насправді шведська влада направила термінові повідомлення до НАТО про потужну кібератаку на інформаційну систему управління польотами разом із застосуванням засобів радіоелектронного придушення проти радарів з боку російських військових[21]. Також з'явились повідомлення, що водночас іншою жертвою кібератаки з боку російських спецслужб була інформаційна система енергетичної компанії Vattenfall[22]. Проте, офіційного підтвердження кібератак не було.