Географія Іраку

Ірак західноазійська країна, що знаходиться південному заході континенту . Загальна площа країни 438 317 км² (59-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 437 367 км², а на поверхню внутрішніх вод — 950 км²[1]. Площа країни дорівнює ¾ площі території України .

Географія Іраку
Географічне положення Іраку
Географічне положення
Континент Азія
Регіон Західна Азія
Координати 33°00′ пн. ш. 44°00′ сх. д.
Територія
Площа 438 317 км² (59-те)
  суходіл 98,8 %
  води 1,2 %
Морське узбережжя 58 км
Державний кордон 3809 км
Рельєф
Тип рівнинний, на півночі гори
Найвища точка гора Чиха-Дар (3611 м)
Найнижча точка Перська затока (0 м)
Клімат
Тип субтропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Тигр (1418 км)
Найбільше озеро вдсх. Тартар (2500 км²)
Інше
Природні ресурси вуглеводні, вуглеводні, фосфати, сірка
Стихійні лиха пилові й піщані бурі, повіді
Екологічні проблеми осушення водно-болотних угідь, зменшення біорізноманіття, спустелювання

Назва

Офіційна назва Республіка Ірак, Ірак (араб. العراق, جمهورية العـراق — Джумухір'ят ель-Ірак; курд. عێراق, كۆماريى عێراق — Комар-і-Ерак)[2]. Назва країни походить від назви давньго шумерського міста Урук і вказує на древність історії країни. За іншою версією з давньоєврейського «урук», що означає між річками, оскільки країна лежить між ріками Тигр і Євфрат. Після арабського завоювання країни у VII-VIII століттях назва була переосмислена згідно співзвучного арабського слова «ірак» — берег[3]. Антична назва країни Месопотамія, що перекладається з давньогрецької як «месо» — між чимось, «потамос» — річка, тобто Межиріччя[3].

Історія дослідження території


Географічне положення

Ірак — західноазійська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на півночі — з Туреччиною (спільний кордон — 367 км), на сході — з Іраном (1599 км), на півдні — з Кувейтом (254 км) і Саудівською Аравією (811 км), на заході — з Йорданією (179 км) і Сирією (599 км). Загальна довжина державного кордону — 3809 км[1]. Ірак на півдні має вихід до вод Перської затоки Індійського океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 58 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Континентальний шельф — не визначений[6][1].

Крайні пункти

Час

Час у Іракі: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом)[7].

Геологія

Корисні копалини

Надра Іраку багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, фосфати, сірку[8].

Сейсмічність

Рельєф

Середні висоти — 312 м; найнижча точка — рівень вод Перської затоки (0 м); найвища точка — гора Чиха-Дар (3611 м). Більшу частину території Іраку займає Месопотамська низовина. На заході розташоване Сирійсько-Аравійське плоскогір'я висоти до 900 м, на півночі — гірські хребти Вірменського та Іранського нагір'їв звисотами 2000-3000 м.

Острови

Клімат

Територія Іраку переважно лежить у субтропічному кліматичному поясі, окрім крайнього півдня, який лежить у тропічному[9]. Влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною[10]. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу[10]. На півдні Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри[10].

Ірак є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 89,86 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 35,25 тис. км² зрошуваних земель[1].

Річки

Річки країни належать басейну Перської затоки Індійського океану. Територією Іраку протікають дві найбільші річки Азії: Тигр та Євфрат, які зливаючись в нижній течії, утворюють рукав Шатт-ель-Араб.

Озера

Болота

Ґрунти

Рослинність

Земельні ресурси Іраку (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 18,1 %,
    • орні землі — 8,4 %,
    • багаторічні насадження — 0,5 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 9,2 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 1,9 %;
  • інше — 80 %[1].

Тваринний світ

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області; гори півнчного сходу — до Середземноморської провінції цієї підобласті[10].

Охорона природи

Ірак є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD)[1].

Стихійні лиха та екологічні проблеми

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: пилові й піщані бурі; повіді[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Іраку можна розділити на 4 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

  • Гірська північ і північний схід.
  • Верхня Месопотамія. Рівнина Джазіра.
  • Нижня Месопотамія. Алювіальні рівнини межиріччя Тигру і Євфрату.
  • Пустельне плато. Сирійська пустеля південного заходу та Аравійська півдня.

Див. також

Примітки

  1. Iraq, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 22 February. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Ірак // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. ФГАМ, 1964.
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література

Українською

Англійською

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

Російською

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.