Географія Афганістану
Афганістан — центральноазійська країна, що знаходиться в глибині континенту й не має виходу до вод Світового океану .svg.png.webp){kind=small}
. Загальна площа країни 652 230 км² (41-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 652 230 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни трохи більша за площу території України.
Географія Афганістану  | |
|---|---|
 Географічне положення Афганістану | |
| Географічне положення | |
| Континент | Азія |
| Регіон | Південна Азія |
| Координати | 33°00′ пн. ш. 65°00′ сх. д. |
| Територія | |
| Площа | 652 230 км² (41-ше) |
| • суходіл | 100 % |
| • води | 0 % |
| Морське узбережжя | 0 км |
| Державний кордон | 5987 км |
| Рельєф | |
| Тип | гірський |
| Найвища точка | гора Ношак (7485 м) |
| Найнижча точка | Аму-Дар'я (258 м) |
| Клімат | |
| Тип | субтропічний |
| Внутрішні води | |
| Найдовша річка | Гільменд (1150 км) |
| Найбільше озеро | вдсх. Каджакі ( км²) |
| Інше | |
| Природні ресурси | вуглеводні, кам'яне вугілля, руди кольорових металів, тальк, барит, сірка, залізні руди, кам'яна сіль, коштовне каміння, родючі ґрунти |
| Стихійні лиха | землетруси, повіді, посухи |
| Екологічні проблеми | деградація земель, перевипасання, спустелювання |
Назва
Офіційна назва — Ісламська Республіка Афганістан, Афганістан (пушту افغانستان)[2]. Назва країни походить від етноніма афгані та перського стан — країна, як назва території, що заселена афганцями[3]. Або ж від санскритського виразу Упа Гана Стан — земля об'єднаних племен. Уперше зустрічається в XIV столітті[3].
Географічне положення
Афганістан — центральноазійська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на північному сході з Китаєм (спільний кордон — 91 км); на заході з Іраном (921 км); на півдні й сході з Пакистаном (2670 км); на півночі з Таджикистаном (1357 км), Туркменістаном (804 км), Узбекистаном (144 км). Загальна довжина державного кордону — 5987 км[1]. Афганістан не має виходу до вод Світового океану[4][5].
Крайні пункти
Геологія
Поклади мінеральної сировини (окситан.)
Корисні копалини
Надра Афганістану багаті на ряд корисних копалин: природний газ, нафту, кам'яне вугілля, мідь, хроміти, тальк, барит, сірку, свинець, цинк, залізну руду, кам'яну сіль, коштовне каміння[7].
Сейсмічність
Рельєф
Середні висоти — 1884 м; найнижча точка — уріз води Аму-Дар'ї (258 м); найвища точка — гора Ношак (7485 м). Високі гори та плоскогір'я займають майже 80 % території Афганістану. Північно-східну частину країни перетинає Гіндукуш — одна з найбільших гірських систем світу (висотою понад 7000 м). У західних районах Афганістану простягаються хребти Паропамізу (до 4231 м). Між ними і Гіндукушем — складна система Середньо-Афганських гір (до 5143 м). На сході й південному сході — Сулейманові гори. Між відрогами Гіндукушу і Сулеймановими горами розташоване широке Газні-Кандагарське плоскогір'я (понад 2000 м).
Рівнини займають головним чином південно-західні і крайні північні райони Афганістану (близько 20 % території). На південно-західних рівнинах — пустелі: піщана — Регістан, переважно глиняста — Дашті-Марго (Дашті-Маркох).
Рельєф Афганістану
Гіпсометрична карта Афганістану
Рельєф Афганістану
Супутниковий знімок поверхні країни
Карта країни (англ.)
Хребет Гіндукуш.jpg.webp)
Гора Нушак
Перевал Саланг
Долина Баміан
Долина Аргандабу
Клімат
Територія Афганістану лежить у субтропічному кліматичному поясі[8]. Влітку переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду[9]. Клімат більшості районів Афганістану різко континентальний, сухий, з великим коливанням річних і добових температур. У горах бувають суворі зими, коли сніг тримається 7—8 місяців. Літо в горах прохолодне. На рівнинах зима м'яка, літо жарке. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, пересічні температури січня 0…+5°C, липня від +25…+30 °C, можливе випадіння снігу[9]. Опадів випадає мало: в більшій частині Афганістану пересічна річна кількість — 350 мм на сході, в горах — близько 800 мм, в пустелях — менше 100 мм.
Сонячна радіація (англ.)
Кліматична карта Афганістану (за Кеппеном)
Сніг у горах провінції Пактія
Пилова буря в Дашті-Марго
Афганістан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[10].
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 65,33 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 32080 км² зрошуваних земель[1].
Гідрографічна мережа Афганістану
Водосховище Каджакі
Озера Банді-Амір у центральній частині країни
Річки
Річки країни належать безстічним областям Центральної Азії. Найважливіші річки: Амудар'я (протікає на кордоні з Таджикистаном, Пяндж, Мургаб, Геріруд, Гільменд, Кабул.
Сточище Гільменду
Річкові басейни приток Гільменду
Річка Гільменд
Річка Амудар'я на кордоні з Узбекистаном
Злиття річок Кабул і Кунар
Солончаки
Льодовики
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Афганістану (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 58,1 %,
- орні землі — 11,9 %,
- багаторічні насадження — 0,2 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 46 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 2,1 %;
- інше — 39,8 %[1].
Долини північного Афганістану
Долини центрального Афганістану
Сади мигдалю південного Афганістану
Долини західного Афганістану
Плантації опійного маку на південному-заході
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Голарктичної області, рівнинні пустельні території заходу — до Ірано-Турецької провінції Середземноморської підобласті, гори північного сходу й хребет Гіндукуш — до Нагірно-Азійської провінції Центральноазійської підобласті[9].
Охорона природи
Афганістан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Конвенції ООН з боротьби з спустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори (CITES),
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару[1].
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо:
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Конвенції з охорони морських живих ресурсів[1].
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:
- руйнівні землетруси у Гіндукуші;
- повіді;
- посухи[1].
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- обмежені ресурси природних джерел питної води;
- недостатні технологічні запаси питної води;
- деградацію земель;
- перевипасання;
- знеліснення (велика частина лісів, що залишилися вирубуються на паливо і будівельні матеріали);
- спустелювання;
- забруднення повітря і вод.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Афганістану можна розділити на 3 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:
- Гіндукуш. Крайня південна область Центральноазійської гірської країни, що займає північно-східну частина країни. Морфоструктурно представляє собою високі глибово-складчастий гірський хребет. Помірний сезонно посушливий клімат. Ландшафти субтропічних постійно вологих приокеанічних лісів і альпійських лук високогір'їв на заході; субтропічних рідколісь і степів високогір'їв у центральній частині; субтропічних пустель високогір'їв на сході.
- Центральні гори. Північні окраїнні гори східної області Іранської нагірної країни. Морфоструктурно представляє собою середньовисотні й високі глибово-складчасті гори гімалайсько-альпійської системи — Банді-Туркестан, Сафед-Кох, Кохі-Баба, Середньо-Афганські гори, Паропаміз. Субтропічний сезонно посушливий клімат. Ландшафти субтропічних рідколісь і степів високогір'їв, субтропічних степів і пустель високогір'їв.
- Південно-східні плоскогір'я. Займає південно-східну частину Афганістану. Східна область Іранської нагірної країни (Центрально-Іранське плоскогір'я). Морфоструктурно представляє собою середньовисотні складчасті плоскогір'я — Сістан, Регістан. Засолені ґрунти області внутрішнього епізодичного стоку. Субтропічний посушливий клімат. Ландшафти субтропічних лісів, степів і лук високогір'їв на заході; субтропічних пустель і напівпустель, субтропічних рідколісь і степів високогір'їв у центрі й на сході. Оази.
Див. також
Примітки
- Afghanistan, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 6 February. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Афганістан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Атлас. Географія материків і океані, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
- Афганістан // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — ISBN 978-966-439-257-7.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
Англійською
- (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
Російською
- (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна. — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
- (рос.) Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Долгушин Л. Д., Осипова Г. Б. Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00315-1.
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
- (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Афганістан // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — ISBN 5-17-016407-6.
- (рос.) Пфеффер П. Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — ISBN 5-353-02443-5.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
Посилання
Вікісховище : Атлас Афганістану.- Топографічна карта Афганістану 1:300 000.
- Карти Афганістану : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Afghanistan : [англ.] : [арх. 28 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 6 February. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Афганістан : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Афганістану.
- (англ.) Ben Geman. Afghanistan Faces Challenges in Developing 'Viable Resources'. // Greenwire. — 2006. — Березень.
- (англ.) Assessment of Undiscovered Petroleum Resources of Northern Afghanistan, 2006 // U.S. Geological Survey. — 2006.
- (англ.) Afghanistan: Natural Resources and Energy // Institute for Afghan Studies Assessment on Resources. — 2001.