Географія Киргизстану

Офіційна назва — Киргизька Республіка, Киргизстан (кон. Кыргыз Республикасы, Кыргызстан; рос. Киргизская Республика, Киргизстан)[2]. Назва країни походить від комбінації двох тюркських слів, «кирк» — 40 і «уз» — рід, плем'я племена, та іранського «стан», що означає земля, край, країна, тобто «країна 40 племен»[3]. Або тих 40 племен, що їх об'єднав легендарний національний киргизький герой Манас, або тих 40 племен, що були переселені джунгарами з їхньої історичної батьківщини в Хакасії в XVIII столітті. Існує спрощене пояснення назви країни від етноніму народу, що її населяє, тобто Киргизстан — Країна киргизів[2].

Карта Киргизстану від ООН (англ.)

Киргизстан — центральноазійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на півночі — з Казахстаном (спільний кордон — 1212 км), на сході — з Китаєм (1063 км), на півдні — з Таджикистаном (984 км), на заході — з Узбекистаном (1314 км)[1]. Загальна довжина державного кордону — 4573 км[1]. Країна не має виходу до вод Світового океану[4][5].

Киргизстан — гірська країна, розташована в межах Тянь-Шаню і Паміро-Алаю. Територія Киргизстану характеризується висотами понад 500 м, а ⅓ її площі — понад 3000 м. Середні висоти — 2988 м; найнижча точка — уріз води річки Карадар'я (132 м); найвища точка — гора Пік Перемоги, або Дженгіш-Чокусу (7439 м), розташований в Тянь-Шані на сході країни, на кордоні з Китаєм.

Гори займають ¾ площі країни. Багато хребтів Тянь-Шаню — Таласський Алатау, Киргизький Алатау, Кюнгей-Ала-Тоо, Терскей-Ала-Тоо і інші мають переважно субширотне простягання. Великий Ферганський хребет орієнтований з північного заходу на південний схід, а хребет Какшал-Тоо — з південного заходу на північний схід (вздовж кордону з Китаєм), з єдиним перевалом в межах Тянь-Шаню Торугарт (3752 м). Між хребтами Кюнгей-Ала-Тоо і Терскей-Ала-Тоо знаходиться міжгірна западина, дно якої зайнято великим озером Іссик-Куль, так званим «Киргизьким морем». На півночі від Киргизького хребта розташована передгірська Чуйська западина, найбільш освоєна і густонаселена частина республіки. Велика Ферганська западина заходиться в межах Киргизстану лише частково. У киргизькій частині Паміро-Алаю переважають субширотні елементи рельєфу — Алайський хребет, Алайська долина, Туркестанський і Заалайський хребти. У східній частині Заалайський хребет перетинається Памірським трактом через перевал Кизил-Арт.

У країні існує понад 20 морфологічних типів рельєфу екзараційного, ерозійного та акумулятивного походження, які розташовані ярусами.

Територія Киргизстану лежить на кордоні помірного і субтропічного кліматичного поясів високогірного типу[8]. На місцевості кліматичні умови здебільшого визначаютья орографією, висотою і напрямком простягання гірських хребтів. Влітку переважають тропічні повітряні маси з антициклонічною погодою, взимку — помірні з циклонічною[9]. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, значне накопичення снігу, утворюються льодовики[9].

Киргизстан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[10].

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 23,62 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 10233 км² зрошуваних земель[1].

Земельні ресурси Киргизстану (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 55,4 %,
  • орні землі — 6,7 %,
  • багаторічні насадження — 0,4 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 48,3 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 5,1 %;
• інше — 39,5 %[1].

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Нагірно-Азійської провінції Центральноазійської підобласті Голарктичної області[9].

Киргизстан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

• Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP),
• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН з боротьби з спустелюванням (UNCCD),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь[11].

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

• снігові лавини у горах;
• значні снігопади;
• раптові посухи внаслідок тривалих фенових вітрів з гір до долин;
• селі;
• землетруси[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• забруднення вод;
• водозабір питної води із забруднених джерел без очищення і підготовки;
• поширення інфекційних хвороб, пов'язаних з відкритими водоймами;
• зростаюче засолення ґрутів в місцях іригації.

У фізико-географічному відношенні територію Киргизстану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

• Центральна Азія

• Вікісховище : Атлас Киргизстану.
• Карти Киргизстану : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Kyrgyzstan : [англ.] : [арх. 28 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 4 November. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Киргизстан : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Киргизстану.