Географія Сінгапуру

Сінгапур — острівна південносхідноазійська країна, що знаходиться на південно-східному краї континенту, поблизу південного краю півострова Малакка . Загальна площа країни 697 км² (192-ге місце у світі), з яких на суходіл припадає 687 км², а на поверхню внутрішніх вод — 10 км²[1]. Площа країни трохи менша за площу території міста Києва.

Географія Сінгапуру
Географічне положення Сінгапуру
Географічне положення
Континент Азія
Регіон Південно-Східна Азія
Координати 1°22′ пн. ш. 103°48′ сх. д.
Територія
Площа 697 км² (192-ге)
 • суходіл 98 %
 • води 2 %
Морське узбережжя 193 км
Державний кордон 0 км
Рельєф
Тип низовинний
Найвища точка гора Букіт-Тімах (166 м)
Найнижча точка Сінгапурська протока (0 м)
Клімат
Тип екваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка [[_]] ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси риба
Екологічні проблеми забруднення повітря, забруднення вод, задимлення

Назва

Офіційна назва — Республіка Сінгапур, Сінгапур (англ. Republic Singapore, Singapore; малай. Singapura; малай. Temasek)[2]. Назва країни походить від назви однойменного острова. Назва острову виводиться від малайського топоніму Сінгапура, відомого з XII століття, що походить від санскритського сінха-пурам (санскр. सिंगापोर), де «сінха» — лев, а «пурам» — місто, тобто Місто Лева[3]. За легендою, засновники міста зустріли в цих містах лева (можливо тигра). Сінгапур англізована форма малайської назви, яка використовується дотепер разом із варіантами китайською і тамільською мовами. Раніше острів був відомий як Темасек (Temasek), що перекладається як морське місто, малайсько-яванський корень «тасік» означає озеро.

Географічне положення

Сінгапур — південносхідноазійська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону[4]. Сінгапур на заході омивається водами Малаккської, на півдні Сінгапурської проток Тихого океану; на півночі протокою Джохор відокремлюється від півострова Малакка[4]. Загальна довжина морського узбережжя 193 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 3 морські милі[5]. Виключна рибальська зона встановлена всередині і за межами територіального моря згідно міжнародних договорів[1].

Крайні пункти

Час

Час у Сінгапурі: UTC+8 (+6 годин різниці часу з Києвом)[6].

Геологія

Сінгапур є результатом вулканічної діяльності, чому підтвердженням є залишки вулканічних порід, з яких складаються Букіт-Тімах та острова Вудлендс і Пулау-Убін. Основну частину цих вивержених порід складає граніт. Габро також знайдено в Сінгапурі і простягається значними пластами в районі під назвою Маленький Гуйлінь (Little Guilin), що в Букіт-Гомбаку. Осадові породи складають західну частину острова й головним чином представлені пісковиками і аргілітами, незначна частина яких ще знаходиться й в південно-західному районі острова. Метаморфічні породи знаходяться в північно-східній частині Сінгапуру, а також на Пулау-Теконгу, що поблизу східного узбережжя острова, всі вони представлені кварцитами.

  • Вихід габро в Маленькому Гуйліні

Корисні копалини

Надра Сінгапуру не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні[7].

Сейсмічність

Сінгапур є відносно безпечним місцем в сейсмічно активному регіоні, незважаючи на те, що найближча лінія розлому земної кори знаходиться в кількох сотнях кілометрів — в Індонезії. Але більшість будівель піддаються тільки ледь чутним коливанням, які, в цілому, не завдають шкоди Сінгапуру та його громаді. Все це різко контрастує з багатьма негативними прикладами, зафіксованими в сейсмічно активних сусідів обабіч острова. Пояснюється це вдалим розташуванням острова, оскільки він в тектонічному плані з півночі прикривається материковим щитом, а з півдня він під захистом острова Суматра, який ще й несе на собі основний тягар різних цунамі та землетрусів в цій частині Азії.

Рельєф

Більшість території Сінгапуру не перевищує 15 м над рівнем моря. Найнижча точка — рівень вод Сінгапурської протоки (0 м); найвища точка — гора Букіт-Тімах (166 м), сформований виверженими породами та гранітом. Пагорби і долини з осадових порід також переважають північному заході острова, тоді як східна частина складається з піщаних і намивних порід.

  • Супутниковий знімок поверхні країни
  • Сінгапур вночі з космосу
  • Карта країни (англ.)
  • Карта країни (англ.)

Особливістю території країни є її «приростання», спричинене технічними здобутками його мешканців, що використовують землю його пагорбів і землю з суміжних країн та породу з морського дна й штучно прирощують територію острова. У результаті, Сінгапур зріс із 581,5 км ² 1960 року до 712,4 км ² 2010, і може вирости ще на 100 км ² до 2033 року.

  • Пам'ятний знак на найвищому місці країни
  • Джуронґ-Гілл

Найбільші пагорби Сінгапуру:

  • Енн-Сіанг-Хілл (Ann Siang Hill)
  • Бішар-Хілл (Bishan Hill)
  • Букіт-Чанду (Bukit Chandu)
  • Букіт-Мера (Bukit Merah)
  • Букіт-Панджанґ (Bukit Panjang)
  • Букіт-Тімах (Bukit Timah)
  • Дакстон Хілл (Duxton Hill)
  • Емеральд-Хілл (Сінгапур) (Emerald Hill)
  • Форт Каннінґ (Fort Canning)
  • Джуронґ Хілл (Jurong Hill)
  • Гора Фаберм (Сінгапур) (Mount Faber)
  • Гора Вернон (Сінгапур) (Mount Vernone)

Узбережжя
Сінгапурська протока

Оскільки Сінгапур є острівною державою, то звідси й витікає його морський статус, а зважаючи на історичні та територіальні особливості він став ключовою місциною Азії. Сінгапур омивається водами Південнокитайського моря, являючись крайньою його межею. Безпосередньо з самої Малаккської протоки виходить Сінгапурська протока, яка й омиває Сінгапур з південної та західної сторін. А з північної та східної сторін він відмежований від континенту численними протоками, найбільша з яких протока Джохор.

Найбільші затоки: Круїз-Бей (Cruise Bay), Марина-Бей. Найбільші природні гавані:Кеппель-Гарбор (Keppel Harbour), Шерангун-Гарбор (Serangoon Harbour). Найбільші природні лагуни: Східна Лагуна, Лагуна Східного узбержжя (East Coast Lagoon), Дофін-Лагуна (Dolphin Lagoon).

Локальні протоки, розмежовують численні острови навколо головного острова, у своїй назві вони мають місцеву родову назву «селат»:

  • Селат-Айер-Мербау (Selat Ayer Merbau)
  • Селат-Банья (Selat Banyan)
  • Селат-Беркас (Selat Berkas)
  • Селат-Біола (Selat Biola)
  • Селат-Баком (Selat Bukom)
  • Селат-Пандан (Selat Pandan)
  • Селат-Пау (Selat Pauh)
  • Селат-Павай(Selat Pawai)
  • Селат-Песек (Selat Pesek)
  • Селат-Пулау Дамар (Selat Pulau Damar)
  • Селат-Джохор (Selat Johor)
  • Селат-Джуронґ (Selat Jurong)
  • Селат-Сакра (Selat Sakra)
  • Селат-Салу (Selat Salu)
  • Селат-Самулум (Selat Samulun)
  • Селат-Сенгкір (Selat Sengkir)
  • Селат-Сінкі (Selat Sinki)
  • Селат-Судонґ (Selat Sudong)
  • Селат-Танджонґ Хакім (Selat Tanjong Hakim)

Острови

Острів Сінгапур має ромбовидну форму, поряд з яким численні дрібні острови. Окремо виділяється дальня його околиця — острова Педра-Бранка. Загалом навколо Сінгапуру розкидані ще десятки дрібних островів, найбільші з яких: Джуронг, Пулау-Теконг, Пулау-Убін і Сентоса.

Панорама на східні острови Сінгапуру

Найбільші острови:

  • Пулау-Баджау (Pulau Bajau)
  • острів Біола (Biola)
  • Пулау-Брані (Pulau Brani)
  • Пулау-Баком (Pulau Bukom)
  • Пулау-Бусінґ (Pulau Busing)
  • Пулау-Ганту (Pulau Hantu)
  • Пулау-Джонґ (Pulau Jong)
  • Острів Джуронґ (Jurong Island)
  • Острів Кусу (Kusu Island)
  • Пулау-Палаван (Pulau Palawan)
  • Пулау-Паваі (Pulau Pawai)
  • Пулау-Сатуму (Pulau Satumu)
  • Пулау-Текукор (Pulau Tekukor)
  • Маяк Раффлз (Raffles Lighthouse)
  • Острів Сент-Джонс (Saint John's Island)
  • Пулау-Сеягат (Pulau Sejahat)
  • Пулау-Секуду (Pulau Sekudu)
  • Пулау-Семакау (Pulau Semakau)
  • Пулау-Сенанґ (Pulau Senang)
  • Пулау-Серангун (Pulau Serangoon)
  • Південні острови
  • Пулау-Судонґ (Pulau Sudong)
  • Пулау-Теконґ (Pulau Tekong)
  • Пулау-Теконґ-Кечіл (Pulau Tekong Kechil)
  • Пулау-Убін (Pulau Ubin)
  • Пулау-Уджонґ (Pulau Ujong)
  • Острів Педра-Бранка (Pedra Branca)
  • Пулау-Анак-Буком (Pulau Anak Bukom)
  • Острови Сінгапуру
  • Пулау-Палаван
  • Сентоса
  • Пулау-Убін

Клімат

Територія Сінгапуру лежить у екваторіальному кліматичному поясі[8]. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси[9]. Цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові[9]. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами[9].

  • Сонячна радіація (англ.)
  • Пообідній дощ

Сінгапур розташований на 1 градус на північ від екватора. Завдяки своєму географічному положенню і впливу морів, тут характерна рівномірність температури і тиску, спостерігається висока вологість і рясні опади. Середньорічна кількість опадів становить близько 2370 мм на рік. Тоді як найбільші добові показники опадів були зафіксовані на позначці в 512 мм в 1978 році, 467 мм в 1969 році і 366 мм 19 грудня 2006 року. Температурні коливання протягом доби дуже незначні — мінімум 23 °C і максимум 31 °C. Червень найспекотніший місяць в році, не набагато йому поступаються й травневі дні, що пов'язано з слабким вітром і сильним сонячним впливом. Найвища була температура 36,0 °C зафіксована 26 березня 1998 року, а найнижча температура була +19,4 °C у 1934 році.

Відносна вологість має добовий діапазон: високі показники з раннього ранку до середини дня — 60 %, але вже потім вона опускається нижче 50 %. У травні 2009 року середня відносна вологість становила 83 %, це було ще більше, а ніж дані в 79,1 % у травні 2008 року. Взагалі то, при тривалому сильному дощі, відносна вологість повітря нерідко досягає 100 %. Як правило, набагато більше опадів спостерігається у західній частині острова, а завдяки ефекту дощової тіні на східній частині Сінгапуру вона, незначно, але менша і тому тут є набагато сухіше і трохи гарячіше, а ніж на заході Сінгапуру. Тому, незважаючи на невеликі свої розміри, в Сінгапурі може бути сонце з одного боку, у той час як з іншого йтиме дощ.

Іншою особливістю Сінгапуру є сезони мусонів, які відбуваються двічі щороку. Перший — Північно-Східний мусон, який триває у період з грудня і до початку березня. Другий — Південно-Східний мусон, який триває в період з червня по вересень. В проміжку між цими сезонами мусонів в Сінгапурі спостерігається суттєве зменшення дощових і вітряних днів. Під час Північно-Східного мусону переважають північно-східні вітри, які досягають швидкості 20 км/год. Загалом, цей сезон має також дві відмінності: хмарна погода в грудні і січні з частими дощами в другій половині дня, а то й набагато довші дощові періоди з тривалістю від 1 до 3 днів поспіль; потім цей мусон проявляється порівняно сухішою погодою, але їз значними вітровими поривами, починаючи з лютого і до початку березня, в цей час пориви вітру сягають від 30 до 40 км/год. А от Південно-Західний мусон, вважається більш помірним з південно-східними та південно-західними вітрами. Потужні і не тривалі дощі найчастіше випадають в полудень і на початку другої половини дня, також можна спостерігати дощі й вранці, їх ще називають «Суматранським шквалом», адже вони є «хвостом» потужних шквальних циклонів, які накочуються з моря на острів Суматра.

Сінгапур є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[10].

Внутрішні води

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 0,6 км³[1]. Станом на 2012 рік зрошувані землі в країні були відсутні[1].

  • Гідрографічна мережа Сінгапуру (біл.)
  • Характерний для Сінгапуру водний потік — Рохор-канал
  • Водоспад Джуронг

Річки

Річки й струмки країни належать басейну Тихого океану. Окремим явищем міста є його водні потоки, їхня довжина сягає максимум 10 км. Тим не менше, тропічний клімат в країні з проливними дощами призводить до появи широкої мережі постійних потоків, велика частина з яких стала в пригоді для наповнення системи водосховищ. Найвідоміші потоки-річки міста:

  • Канал Александри (Alexandra Canal)
  • Річка Гейланг (Geylang River)
  • Пелтон-канал (Pelton Canal)
  • Канал Рохор (Rochor Canal)
  • Річка Рохор (Rochor River)
  • Канал Сіглап (Siglap Canal)
  • Річка Сінгапур (Singapore River)
  • Стемфорд-канал (Stamford Canal)
  • Річка Бедок (Sungei Bedok)
  • Річка Китай (Sungei China)
  • Річка Кетапанґ (Sungei Ketapang)
  • Річка Ланчар (Sungei Lanchar)
  • Річка Пандан (Sungei Pandan)
  • Річка Пінанґ - Хоганґ (Sungei Pinang — Hougang)
  • Панггол (Sungei Punggol)
  • Річка Селетар Сімпанг Кірі (Sungei Seletar Simpang Kiri)
  • Річка Сембаванґ (Sungei Sembawang)
  • Річка Серангун (Sungei Serangoon)
  • Річка Сімпанг Кенен (Sungei Simpang Kanan)
  • Річка Тампінес (Sungei Tampines)
  • Річка Улу-Пандан (Sungei Ulu Pandan)
  • Річка Вомпо (Sungei Whompoe)

Водосховища

Сінгапур не має природних озер, але на невеличких річках побудовані водосховища для накопичення і зберігання прісної води задля водопостачання Сінгапуру. Головним джерелом поповнення запасів води є опади. Попит на свіжу воду набагато більший за можливості утримання води від опадів (приблизно вдвічі), тому Сінгапуру доводиться імпортувати більшу частину прісної води з Малайзії та Індонезії. Для того щоб зменшити свою залежність від імпорту, в Сінгапурі збудувана мережа водосховищ для накопичення дощової води і рециркуляції води. Крім того, в Сінгапурі збудований опріснювальний завод на західному узбережжі Туас (Tuas). Коли цей завод вийде на номінальну потужність, то очікується задовольнити ним половину потреб міста у воді. На додачу до цього заводу, адміністрація міста започаткувала програму «NeWater» — «зворотність води», тобто повернення її в обіг шляхом фільтрації стічних вод через зворотний осмос, після успішних випробувань, було досягнуто угоди щодо побудови трьох таких заводів по всьому острову, щоб допомогти задовольнити попит у воді в мешканців міста.

Загалом, в місті наявні рукотворні водойми, найбільші це водосховища, які мешканці уже звикли називати своїми озерами:

  • Еко-озеро (Eco-Lake)
  • Озеро Джуронг (Jurong Lake)
  • Лебедине озеро (Swan Lake)
  • Озеро Симфонії (Symphony Lake)
  • Парк водосховища Верхній Селетар
  • Накопичувальне водосховище — Нижній Селетар

Окрім того в численних парках та відпочинкових зонах наявні різноманітні водойми чи каскади озер, з них найбільші стали резервуарами-накопичувачами дощової води, а деякі перетворені в резервуарні парки, такі як:

  • Парк водосховища Бедок (Bedok Reservoir Park).
  • Парк водосховища Нижній Селетар (Lower Seletar Reservoir Park).
  • Парк водосховища Нижній Пірс (Lower Peirce Reservoir Park).
  • Парк водосховища Макрічі (MacRitchie Reservoir Park).
  • Парк водосховища Верхній Пірс (Upper Peirce Reservoir Park).
  • Парк водосховища Верхній Селетар (Upper Seletar Reservoir Park).

На прибережних островах Сінгапуру також наявні невеликі озера-водойми. На Сінгапурі вдалося зберегти природне болотне середовище, яке згодом було трансформовано в Водно-болотний заповідник Сангей Булог (Sungei Buloh Wetland Reserve). На початку XX століття в Сінгапурі було відкрито термальні джерела Сембаванґ-Хот-Спрінг (Sembawang Hot Spring), які згодом перетворилися в улюблене місце мешканців міста, особливо коли були виявлені лікувальні властивості мінеральних вод отриманих від цих термальних джерел. Гідро-цікавинкою став водоспад Джуронг, який є найвищим постійно діючим рукотворним водоспадом у світі, заввишки 30 м.

Болота

Ґрунти

Рослинність
  • Буйна тропічна рослинність парків

Земельні ресурси Сінгапуру (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 1 %,
    • орні землі — 0,9 %,
    • багаторічні насадження — 0,1 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 0 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 3,3 %;
  • інше — 95,7 %[1].

Тваринний світ

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Зондської провінції Малайської підобласті Індо-малайської області[9].

Охорона природи

Сінгапур є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: потенційні несприятливі метеорологічні умови[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • забруднення повітря і вод промисловими підприємствами;
  • обмежені ресурси природних джерел питної води;
  • обмеженість території, що ускладнює утилізацію твердих побутових відходів;
  • сезонне задимлення й серпанок від лісових пожеж на індонезійській території острова Калімантан, де відбувається знищення вологих тропічних лісів на потреби плантацій олійної пальми.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Сінгапуру можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також

Примітки
  1. Singapore, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 4 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Азія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  9. ФГАМ, 1964.
  10. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література

Українською

Англійською
  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.