Географія Чаду

Чад — центральноафриканська країна, що знаходиться в самому центрі континенту . Загальна площа країни 1 284 000 км² (21-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 259 200 км², а на поверхню внутрішніх вод — 24 800 км²[1]. Площа країни трохи більша ніж у 2 рази за площу території України.

Географія Чаду
Географічне положення Чаду
Географічне положення
Континент Африка
Регіон Центральна Африка
Координати 15°00′ пн. ш. 19°00′ сх. д.
Територія
Площа 1284000 км² (21-ше)
 • суходіл 98,1 %
 • води 1,9 %
Морське узбережжя 0 км
Державний кордон 6406 км
Рельєф
Тип рівнинно-гористий
Найвища точка гора Емі-Куссі (3415 м)
Найнижча точка Джураб (160 м)
Клімат
Тип тропічний,
субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка Шарі ( км)
Найбільше озеро Чад (~ км²)
Інше
Природні ресурси вуглеводні, уранові руди, кальцинована сода, каолін, риба, золото, будівельні матеріали, кам'яна сіль
Стихійні лиха суховії, посухи, нашестя сарани
Екологічні проблеми дефіцит прісної води, забруднення вод, спустелювання

Назва

Офіційна назва — Республіка Чад, Чад (фр. Republique du Tchad, Tchad; араб. تشاد‎)[2]. Назва країни походить від назви озера Чад у південно-західній частині країни. Ця назва, у свою чергу, походить від слова «цаде» на місцевому діалекті канурі, що означає велику кількість води, озеро[3].

Географічне положення
Карта Чаду від ООН (англ.)
Порівняння розмірів території Чаду та США

Чад — центральноафриканська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на півночі — з Лівією (спільний кордон — 1050 км), на південному заході — з Камеруном (1116 км) і Нігерією (85 км), на півдні — з ЦАР (1556 км), на заході — з Нігером (1196 км), на сході — з Суданом (1403 км). Загальна довжина державного кордону — 6406 км[1]. Країна не має виходу до вод Світового океану[4].

Крайні пункти

Час

Час у Чаді: UTC+1 (-1 година різниці часу з Києвом)[5].

Геологія

Територія Чаду розташована на північному сході Африканської платформи, в межах Центральноафриканського щита, тектонічної плити Сахари і синеклізи Чад[6]. Метаморфічні породи докембрійського фундаменту виходять в масивах (нагір'ях) Тібесті, Вадаї і на південному заході країни[6]. У будові платформенного чохла беруть участь різні осадові породи палеозою, крейди (масив Тібесті, плато Ерді і Еннеді) і кайнозою (синекліза Чад)[6]. У масивах Тібесті і Вадаї широко розвинені вулканічні породи кайнозою[6].

  • Вулкан Емі-Куссі з космосу

Корисні копалини

Корисні копалини вивчені слабо. Надра Чаду багаті на ряд корисних копалин: нафта в басейні річки Шарі на південному заході країни; уранові руди на плато Еннеді; натрон — на північно-східному узбережжі озера Чад; каолін; золото у Вадаї; цинк на плато Тібесті; кам'яна сіль в улоговині озера Чад; олово і вольфрам на плато Тібесті; мідь поблизу озера Лере; залізняк на стику масиву Вадаї (Хаджер-Каммаран — Хардід) і в районі Лягла; вапняк, пісок, гравій[6][1]. Є родовища руд, пов'язані з пегматитами, в яких зустрічаються і танталоніобати[6]. На південному заході країни відомі родовища бокситів, найбільші родовища Мунду (розвідані запаси — 10 млн тонн) і Гавкіт (5 млн тонн)[6].

Сейсмічність

Рельєф

Середні висоти — 543 м; найнижча точка — уріз води річки Джураб (160 м); найвища точка — сплячий вулкан Емі-Куссі (3415 м). Велику частину території займають рівнини і плато, які чергуються з плоскими западинами. На північному заході розташоване нагір'я Тібесті з найвищою точкою країни — вулканом Емі-Куссі (3415 м). Майже неживі, випалені сонцем схили нагір'я складені метаморфічними породами докембрійського фундамента, сильно розчленованими конусами вулканів, ущелинами й тимчасовими водотоками — ваді. На вершині вулкана Емі-Куссі розташований кратер діаметром 15 км і глибиною приблизно 700 м, із висохлим озером на дні. У західній частині нагір'я височить декілька діючих вулканів, найвищий з яких — Тусіде (3265 м), виверження відбувається досить регулярно. Міжгірні райони рясніють солончаками і кам'янистими пустелями — гамадами, серед яких можна знайти чимало тектонічних западин (Шиєде, Айн-Галакка, Текро, Егрі, Брульку тощо) вкритих солончаками. Найнижча точка поверхні країни — депресія Джураб (160 м). У північно-східній частині Чаду підносяться плато Ерді (1115 м) і Еннеді (1450 м), у центрі — масив Вадаї з горою Гера (1790 м), а на сході — гірська місцевість Уаддан (до 1340 м).

  • Гіпсометрична карта Чаду
  • Рельєф Чаду
  • Супутниковий знімок поверхні країни
  • Супутниковий знімок поверхні країни
  • Карта країни (англ.)

На території чаду знаходиться метеоритний кратер Гвені-Фада.

Клімат

Північ Чаду, до 16° паралелі, лежить у тропічному кліматичному поясі, південь — у субекваторіальному[7]. На півночі увесь рік панують тропічні повітряні маси[8]. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури (в середньому 20°С). Середня температура січня 15 °С (на нагір'ї Тібесті нижче 10 °С), липня 30—35 °С[8]. Переважають східні пасатні вітри[8]. У сухий період року (жовтень-липень) віє харматан — розжарений північно-східний вітер, що приносить багато пилу й різко погіршує видимість. Опадів 100—250 мм на рік (місцями менше 50 мм); випадають вони дуже рідко і нерегулярний.

У центрі й на півдні влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[8]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора[8]. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній[8]. Середня температура січня 21—24°С, квітня або травня 30—33°С. У центрі зволоження нестійке, влітку чітко простежується сухий сезон (з жовтня — листопада по квітень — травень), на півдні достатнє[8]. Річна кількість опадів зростає з півночі на південь від 250—500 мм до 1000 мм.

  • Сонячна радіація (англ.)
  • Кліматична карта Чаду (за Кеппеном)
  • Піщана буря, Абеше, 2005 рік

Чад є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[9].

Внутрішні води

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 43 км³[1].

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 300 км² зрошуваних земель[1].

  • Гідрографічна мережа Чаду (англ.)
  • Супутникові знімки озера Чад
  • Річка Шарі

Річки

Річки і тимчасові потоки (ваді) країни належать до басейнів безстічних областей. На півдні до безстічної області озера Чад. Майже всі річки, окрім басейнів Шарі й Логона (судноплавні), є сухими руслами, що наповнюються водою тільки в період дощів. Густа мережа річок характерна для південного регіону: Шарі, Логон, Батха, Майо-Кебі, Мбере. У центральній і північній частині країни пустеля Сахара.

Озера

Найбільші озера країни: Чад (колись 4-те за розмірами на континенті), Іро, Фітрі. Озеро Чад — найбільша водойма Центральної Африки і єдине постійне джерело прісної води для більшої частини країни. Колись площа водного дзеркала становила близько 25 000 км², однак у зв'язку з посухами, що регулярно вражають регіон Сахеля, а також у зв'язку з колосальним водозабором для потреб населення, його площа за 10 років скоротилася майже в 5 разів. Регулярні підйоми рівня води і майже повне висихання відбувались щонайменше 8 разів за останнє тисячоліття. Навколо озера тягнеться череда густих лісів, а на південь і південний схід — смуга заболочених прирічкових областей, які служать притулком для 120 видів риб і 200 різновидів птахів.

Болота

Ґрунти

Рослинність

Північна частина території країни вкрита кам'янистими й піщаними пустелями з нечисленними оазами. На півдні напівпустелі й савани. У південних і південно-східних районах великі площі вкривають болота.

Земельні ресурси Чаду (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 39,6 %,
    • орні землі — 3,9 %,
    • багаторічні насадження — 0 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 35,7 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 9,1 %;
  • інше — 51,3 %[1].

Тваринний світ

У зоогеографічному відношенні більша північна частина території країни відноситься до Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області, області на південь від озера Чад — до Східноафриканської підобласті Ефіопської області[8].

Охорона природи

Чад є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права,

  • Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів[1].

Стихійні лиха та екологічні проблеми

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: жаркі й посушливі вітри харматани на півночі дмуть з Сахари; періодичні посухи; періодичні нашестя сарани[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Чаду можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також

Примітки
  1. Chad, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. Поспелов Е. М., 2005.
  4. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  5. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 22 February. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  6. Чад // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
  7. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  8. ФГАМ, 1964.
  9. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  10. Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

Українською

Англійською
  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.