Договір про заборону ядерної зброї

Договір про заборону ядерної зброї (англ. Treaty on the Prohibition of Nuclear Weapons, TPNW) — це міжнародна угода, яка забороняє розробку, випробування, зберігання, придбання, транспортування та використання ядерної зброї. Договір був прийнятий 7 липня 2017 року в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку. Договір набуде чинності після того, як його ратифікують 50 держав.

Договір про заборону ядерної зброї
Місце розташування Нью-Йорк
Назва рос. Договор о запрещении ядерного оружия
фр. Traité sur l'interdiction des armes nucléaires
араб. معاهدة حظر الأسلحة النووية
ісп. Tratado sobre la prohibición de las armas nucleares
англ. Treaty on the Prohibition of Nuclear Weapons
вен. Tratà par ła proibision de łe arme nucleari
Головний предмет твору Ядерне роззброєння
Мова твору або назви Арабська літературна мова, путунхуа, британська англійська, французька, російська і іспанська
Дата публікації 7 липня 2017[1]
Повний твір доступний на treaties.un.org/doc/Treaties/2017/07/20170707%2003-42%20PM/Ch_XXVI_9.pdf(фр.)(рос.)(ісп.)
Сторона, яка підписала Алжир[2], Австрія[2], Бангладеш[2], Бразилія[2], Кабо-Верде[2], ЦАР[2], Чилі[2], Коморські Острови[2], ДР Конго[2], Республіка Конго[2], Коста-Рика[2], Кот-д'Івуар[2], Куба[2], Еквадор[2], Сальвадор[2], Фіджі[2], Франція[2], Гана[2], Гватемала[2], Гаяна[2], Святий Престол[2], Гондурас[2], Індонезія[2], Ірландія[2], Кірибаті[2], Лівія[2], Ліхтенштейн[2], Мадагаскар[2], Малаві[2], Малайзія[2], Мексика[2], Непал[2], Нова Зеландія[2], Нігерія[2], Республіка Палау[2], Палестинська держава[2], Панама[2], Парагвай[2], Перу[2], Філіппіни[2], Самоа[2], Сан-Марино[2], Сан-Томе і Принсіпі[2], ПАР[2], Таїланд[2], Того[2], Тувалу[2], Уругвай[2], Вануату[2], Венесуела[2], Лаос[2], Нікарагуа[2], В'єтнам[2], Ямайка[2], Намібія[2], Сент-Вінсент і Гренадини[2], Казахстан[2], Болівія[2], Домініканська Республіка[2], Колумбія[2], Антигуа і Барбуда[2], Бенін[2], Бруней[2], Гвінея-Бісау[2], М'янма[2], Сейшельські Острови[2], Східний Тимор[2], Ангола[2], Сент-Люсія[2], Камбоджа[2], Ботсвана[2], Домініка[2], Гренада[2], Лесото[2], Мальдіви[2], Сент-Кіттс і Невіс[2], Танзанія[2], Тринідад і Тобаго[2], Замбія[2], Науру[2], Беліз[2], Судан[3], Мозамбік[4], Мальта[5], Зімбабве[5] і Нігер[5]
Депозитарій генеральний секретар ООН
Підтримується Вікіпроєктом Вікіпедія:Проєкт:Право
Ратифіковано Гаяна[2], Святий Престол[2], Таїланд[2], Мексика[2], Куба[2], Палестинська держава[2], Венесуела[2], Республіка Палау[2], Австрія[2], В'єтнам[2], Коста-Рика[2], Нікарагуа[2], Уругвай[2], Нова Зеландія[2], Острови Кука[2], Франція[2], Самоа[2], Сан-Марино[2], Вануату[2], Сент-Люсія[2], Сальвадор[2], ПАР[2], Панама[2], Сент-Вінсент і Гренадини[2], Болівія[2], Казахстан[2], Еквадор[2], Бангладеш[2], Кірибаті[2], Лаос[2], Мальдіви[2], Тринідад і Тобаго[2], Домініка[2], Антигуа і Барбуда[2], Парагвай[2], Намібія[2], Беліз[2], Лесото[2], Фіджі[2], Ботсвана[6], Нігерія[7], Ніуе[7], Ірландія[7], Сент-Кіттс і Невіс[4], Мальта[5], Малайзія[5], Тувалу[5], Ямайка[8], Науру[8], Гондурас[9] і Бенін[9]
Забороняє ядерна зброя
Офіційний сайт
Офіційний сайт(фр.)
 Договір про заборону ядерної зброї у Вікісховищі

Генеральний секретар ООН привітав ухвалення нового договору, зазначивши, що цей документ є першим за останні 20 років юридично обов'язковим інструментом з питань ядерного роззброєння.

Кожна держава-учасник зобов'язується ніколи і за жодних обставин не розробляти, не випробовувати, не виробляти, не виготовляти, не купувати, не мати у власності та не накопичувати ядерну зброю або інші ядерні вибухові пристрої.

23 грудня 2016 року Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію з переговорним мандатом договору[10] і постановила скликати Конференцію ООН для узгодження юридично зобов'язуючого документа про заборону ядерної зброї, який би привів до повної її ліквідації. Перший раунд переговорів відбувся в Нью-Йорку з 27 по 31 березня, другий з 15 червня по 7 липня 2017[11]. На першій конференції взяли участь 132, на другий — 124 з 193 держав-членів ООН[12].

Всього було проведено 20 пленарних засідань. На останньому з них 7 липня текст розробленого юридично зобов'язуючого документа про заборону ядерної зброї був винесений на голосування. Його підтримали 122 держави, Нідерланди проголосували проти і Сінгапур утримався. Багато держав не брали ніякої участі в роботі Конференції (у тому числі всі 9 країн «Ядерного клубу»: США, Росія, КНР, Велика Британія, Франція, Індія, Пакистан, КНДР, Ізраїль).[13]

Генеральний секретар ООН призначений депозитарієм нового договору. У прикінцевих положеннях угоди йдеться, що він буде відкритий для підписання 20 вересня 2017 року. Договір вступає в силу через 90 днів після здачі на зберігання п'ятдесятої ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, затвердження або приєднання.

Галерея

Сприйняття

Критика

Договір був досить критично сприйнятий США і НАТО, а також союзниками США. Так, Міхаель Рюле, співробітник НАТО заявив, що формула безпеки НАТО більш ефективна, ніж цей договір.[14] Представники США, Франції та Великої Британії заявили, що угода "ігнорує реальність міжнародного середовища безпеки", а тому вони не будуть її підписувати.[15]

Див. також

Примітки

  1. https://treaties.un.org/Pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY&mtdsg_no=XXVI-9&chapter=26&clang=_en
  2. 9. Traité sur l’interdiction des armes nucléaires — 1945.
  3. 9. Traité sur l’interdiction des armes nucléaires — 1945.
  4. 9. Treaty on the Prohibition of Nuclear Weapons — 1945.
  5. 9. Treaty on the Prohibition of Nuclear Weapons — 1945.
  6. 9. Traité sur l’interdiction des armes nucléaires — 1945.
  7. 9. Treaty on the Prohibition of Nuclear Weapons — 1945.
  8. 9. Treaty on the Prohibition of Nuclear Weapons — 1945.
  9. 9. Treaty on the Prohibition of Nuclear Weapons — 1945.
  10. Генеральная Ассамблея ООН одобрила историческую резолюцию. ICAN. 23 грудня 2016. Процитовано 14 липня 2017.
  11. Taking forward multilateral nuclear disarmament negotiations.  2016. — 14 October. — Дата звернення: 14.07.2017.
  12. United Nations Conference to Negotiate a Legally Binding Instrument to Prohibit Nuclear Weapons, Leading Towards their Total Elimination. ООН. Процитовано 14 липня 2017.
  13. Договор о запрещении ядерного оружия утвержден в ООН без участия РФ и США, 7.07.17, censor.net.ua
  14. Рюле, Міхаель. Договір про заборону ядерної зброї: причини для скептицизму. Управління нових викликів безпеці НАТО, переклад Ліга. Процитовано 16 липня 2017.
  15. В ООН схвалили договір про заборону ядерної зброї: цікаві деталі

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.