Кладовища Києва
Здавна знатних мешканців Києва ховали в монастирях, соборах, церквах та на їхніх погостах: Десятинній церкві, Софіївському соборі, Михайлівському Золотоверхому монастирі, Видубицькому монастирі, церкві Спаса на Берестові, Кирилівській церкві, Братському монастирі, Фролівському монастирі тощо. Місцями поховань були Києво-Печерська лавра, її Ближні та Дальні печери, Успенський собор.
Перша згадка про кладовища для масових поховань у Києві відноситься до кінця XVII століття. Епідемія чуми 1770-х років стала причиною для створення перших міських кладовищ: Подільського (Щекавицького, Міського) (на горі Щекавиці, ліквідоване в 1930-ті роки) та Кудрявського (Міського) (у садибі Вознесенської церкви, ліквідоване в 1930-ті роки). У 1786 році в міське було перетворено кладовище на Аскольдовій могилі (з другої половини XIX століття воно стало місцем поховання для привелейованої частини населення Києва, ліквідоване в 1935 році). Крім того збереглися залишки кладовища на Замковій горі та Старообрядного кладовища на Лук'янівській вулиці. Поховання також існували на погостах парафіяльних церков міста, більшість яких не дійшла до нас.
В статті наведено список діючих і колишніх кладовищ, на яких ховають або ховали мешканців міста, та місця масових та поодиноких поховань.
Існуючі
Колишні
| Назва | Короткі відомості |
|---|---|
| Аскольдова могила | Некрополь виник наприкінці XVIII століття і вважався одним з найпрестижніших у Києві. У 1919 кладовище було закрито, а в 1934 році знищено. |
| Братське (старе) | Невелике кладовище, що виникло у 1916 році на Звіринці, для поховання воїнів, які померли від ран або загинули в боях Першої світової війни. Знищене в 1950-х роках. |
| Деміївське | Кладовище села Деміївка. Відоме з XIX століття, ліквідоване в 1950-ті роки. Зараз на цьому місці житлова забудова. |
| Дехтярівське | Кладовище поблизу хутора Дехтярі. Відоме з XIX століття. Закрите в 1947 році, остаточно знищене в 1975 році. Зараз на цьому місці житловий масив. |
| Звіринецьке єврейське | Старе єврейське кладовище, засноване в 1796 році, закрите для поховань наприкінці XIX століття, ліквідоване в 1920-х роках. Тепер це територія Ботанічного саду ім. М. Гришка. |
| Звіринецьке караїмське кладовище | Утворене в XIX столітті. Тепер це територія Ботанічного саду ім. М. Гришка. |
| Звіринецьке мусульманське кладовище | Невелике кладовище, засноване на Звіринці, наприкінці XIX століття, для поховання полонених турків Російсько-турецької війни 1877—1878 років. Тепер це територія Ботанічного саду ім. М. Гришка. |
| Йорданське | Утворилося в XVII—XVIII століттях при Миколаївському Йорданському жіночому монастирі, ліквідованому 1808 року. Після ліквідації монастиря його храм став парафіяльним, відповідно і кладовище з монастирського перетворилося на міське, для поховання мешканців Татарки, Юрковиці і околиць. Храм і дзвіницю було розібрано 1935 року. Відтоді кладовище також закрили і воно почало занепадати. Залишки кладовища, обнесені парканом, збереглися на схилах Юрковиці на північ від групи будинків № 26, 26-а, 26-б по вулиці О. Шмідта. Від остаточної руйнації кладовище рятує рельєф місцевості, який робить цю ділянку малопривабливою для будівельників. |
| Кирилівське | Одне з давніх київських кладовищ. Його появу пов'язують з ліквідацією в 1784 році Катериною ІІ Кирилівського монастиря. Поки монастир був діючим (ХІІ—XVIII століття), то монахів та видатних осіб ховали в храмі або навколо нього. З появою в монастирських стінах богадільні, а згодом — лікарні, постала потреба в місці для поховань. Його і відвела міська влада на південних схилах Кирилівської гори, за межами колишнього монастиря. У 1871 році, на прохання адміністрації лікарні, міська влада дала дозвіл на розширення його території. Станом на 1929 рік, коли кладовище закрили і перестали охороняти, його площа становила 9,7 га. |
| Копилівське | Розташовувалося наприкінці сучасної вулиці Олени Теліги, навпроти Кирилівського монастиря. Відоме з XIX століття, знищено пульпою під час Куренівської трагедії 1961 року, у наступні роки ліквідоване остаточно. |
| Кудрявське | Створене як міське наприкінці XVIII століття, на околиці Кудрявця. Знищене в 1930-ті роки. |
| Микільсько-Слобідське | Кладовище села Микільська слобідка. Відоме з XIX століття, знищений у 1970-ті роки. |
| Мостицьке | Знаходилося в межах сучасного масиву Мостицький. Відоме з XIX століття. Поступово знищувалося з 1970-х років, остаточно ліквідоване в 1986 році для будівництва нового житлового масиву та автомагістралі. Втім, збереглося кілька надгробків. |
| Мусульманське (Татарське) | Діє з початку XX століття. Закрите, на обліку не перебуває. З середини 1990-х років на території кладовища і прилеглої території створюється духовний центр мусульман міста. Знаходиться на вулиці Лук'янівській. |
| Кладовище при Покровському жіночому монастирі | Засноване в 1890 році при Покровському монастирі. Тут було поховано багато відомих людей. Знищене в 1950-ті роки. |
| Покровське на Солом'янці | Невелике кладовище при Покровській церкві на Солом'янці. Знищене в радянські часи, збереглося кілька надгробків. |
| Флорівське (Фролівське, Киселівське) | Кладовище на Замковій горі. Виникло в 1816 році для мешканців Подолу, Гончарів і Кожум'як. |
| Щекавицьке (Подільске, Міське) | Виникло в 1772 році для поховання жертв чуми 70-х років XVIII століття. Знищене в 1930-ті роки. |
Інші місця поховань
| Назва | Розташування | Координати | Короткі відомості | Зображення |
|---|---|---|---|---|
| Меморіал Вічної Слави | Печерський район, Парк Вічної Слави | 50°26′20″ пн. ш. 30°33′11″ сх. д. | Складається з обеліска і Алеї Павших Героїв, де розташовані 34 могили воїнів, що загинули в роки Другої світової війни. Відкритий 6 листопада 1957 року. |  |
| Некрополь Видубицького монастиря | Печерський район, Видубицький чоловічий монастир | 50°25′00″ пн. ш. 30°34′05″ сх. д. | Кілька поховань від колись численного кладовища, що збереглися. |  |
| Некрополь Києво-Печерської Лаври | Печерський район, Києво-Печерська лавра | 50°26′02″ пн. ш. 30°33′31″ сх. д. | На території Лаври поховано багато видатних осіб, зокрема, біля трапезної — генеральний суддя українського війська Василь Кочубей і полтавський полковник Іван Іскра. У церкві Спаса на Берестові — засновник Москви Юрій Долгорукий. |  |
| Некрополь Китаївської пустині | Голосіївський район, Китаївська пустинь | 50°22′01″ пн. ш. 30°32′32″ сх. д. | Поховання ченців, могила схиархімандрита Феофіла та кенотаф святого Феофіла. | .jpg.webp) |
| Братська могила похованих на кладовищі церкви Богородиці Пирогощої | Подільський район, Церква Богородиці Пирогощої | 50°27′48″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. | Біля старої церкви Богородиці Пирогощої було невелике кладовище. Коли храм був знищений, знищили і поховання. У 1998 році, під час відбудови церкви, усі знайдені рештки поховали в братській могилі поблизу церкви. | |
| Некрополь Свято-Покровського монастиря Голосіївської пустині | Голосіївський район, Голосіївська пустинь | 50°22′43″ пн. ш. 30°30′40″ сх. д. | Виник на початку 2000-х років. Поховані Кисіль Володимир Карпович[2] (кримінальний авторитет Кисіль), генерал-майор ВМФ Хрустицький Володимир Владиславович (у чернецтві — Варлаам) | _04.jpg.webp) |
| Німецьке кладовище на Ризькій вулиці | Шевченківський район, Сирець | 50°28′30″ пн. ш. 30°25′56″ сх. д. | Поховані військовополонені німці, що загинули в Сирецькому концтаборі | .jpg.webp) |
| Некрополь Флорівського Вознесенського монастиря | Флорівський монастир | 50°27′47″ пн. ш. 30°30′49″ сх. д. | поховані ігуменя монастиря Євпраксія, губернатор Кмиєва генерал-майор Семен Іванович Сукін, єпископ Феодор (Власов) |  |
Поодинокі поховання
|
|
_DSC_6648_NoFoP.JPG.webp)
Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.