Крокодил гострорилий

Гострорилий крокодил — живе на заболочених низовинах в межах прибережної зони Тихого океану: від західної Мексики на південь до Еквадору і уздовж атлантичного узбережжя від Гватемали на півночі до південного краю Флориди. Таким чином, вид відзначений на півдні Сполучених Штатів (південь Флориди) і в країнах Центральної і Південної Америки: Колумбія, Коста-Рика, Куба, Домініканська Республіка, Еквадор, Сальвадор, Гватемала, Гаїті, Гондурас, Ямайка, Мартиніка, Мексика, Нікарагуа, Панама, Перу, Тринідад і Тобаго, Венесуела.

Гострорилий крокодил — велика і досить полохлива рептилія. Видова назва вказує на форму морди цього плазуна. Кістяні щитки на спині зустрічаються нерегулярно, їх число невелике. Біля очей є виразні горби, яких немає у новонароджених крокодильчиків. Загальна кількість зубів 66-68. На відміну від алігаторів, у американського крокодила четвертий зуб нижньої щелепи завжди визирає з обох сторін з пащі, у той час як четвертий зуб у алігатора приховано у внутрішнє гніздо у верхній щелепі, тому ці зуби непомітні, коли паща закрита.

Голос

Молоді крокодили починають попискувати в яйцях за три дні до вилуплення. Самці крокодилів в період залицяння і при територіальній поведінці зрідка видають рев, але зазвичай спілкуються звуками, які видаються хвостом і головою, при ударах об воду. Вони також можуть створити інфразвукові хвилі, які створюють брижі на поверхні води.

Гострорилий крокодил мешкає у прісноводних річках та озерах, солонуватих прибережних водах (припливно-відпливні гирла річок, прибережні лагуни, мангрові болота). Велика популяція живе в озері Енрікійо (Домініканська республіка) з підвищеною солоністю. Мешкаючі в ньому крокодили п'ють воду з прісноводних джерел, які впадають в озеро. У незвичайних умовах знаходиться популяція Флориди, яка мешкає в прибережних водах, зустрічаючись в промислових каналах, де остуджується вода з електростанцій.

Американські гостроморді крокодили, подібно іншим водним тваринам, мають анатомічні адаптації для їх водного існування. Ніздрі, очі і вуха розташовані вгорі морди, що дозволяє рептиліям залишаючись частково зануреними у воду, вільно дихати, чути і оглядати околиці. Подібно видрам, у крокодилів є клапани, які закривають ніздрі і вушні отвори, коли вони занурюються під воду. Також є розташований в тильній стороні горла особливий клапан, який дозволяє їм хапати здобич у воді.

Цікаво, що гостроносі крокодили заковтують камені, які допомагають їм у перетравлюванні (подрібненні) здобичі, а також у регулюванні плавучості. Середня тривалість занурення під воду — кілька хвилин, але якщо крокодилам хтось загрожує, вони можуть залишатися під водою аж до 30 хвилин, а, перебуваючи без руху, можуть затамувати подих аж до 2 годин.

Дорослі американські крокодили по берегах річок риють нори завдовжки 3-9 м, вхід в нору розташовується на лінії води або трохи нижче її рівня. У міру зростання рептилії подовжується і нора. У цій норі крокодили перечікують несприятливі умови і проводять зимові місяці. При температурі води нижче 18 °C вони впадають в заціпеніння.

Годуються вночі. У цього виду існує цікавий спосіб залучення до себе риби. Він залишає на дні невеликий шматок їжі, який приваблює рибу, що набагато полегшує можливість її піймання.

Протягом сухого сезону крокодили стають досить млявими, відмовляються від їжі й закопуються в багно.

У пошуку нових місць проживання можуть долати значні відстані по суші. Американські гостроносі крокодили зазвичай повзають на животі, але вони можуть також «ходити високої ходою». Дрібніші особини можуть пересуватися галопом, і навіть великі крокодили здатні до дивовижного вибуху швидкості.

Хоча цей вид і не вважається морським, але його можна зустріти у відкритому океані далеко від берега. Дорослі особини можуть жити у водоймах підвищеної солоності, молоді — ні.

Це територіальні тварини: самці активно захищають свою індивідуальну територію.

Дитинча гостромордого крокодила

Шлюбний період у американського крокодила довгий і може тривати до 2 місяців. У цей час самці і самки злучаються з декількома партнерами. Самки привертають увагу самців, їм належить ініціатива в період залицяння. Самці в цей час спокійно реагують на факт порушення кордонів своєї ділянки, тоді як в звичайний час вони проявляють агресивність. Готовність до спаровування самка висловлює особливою позою: вона витягає голову, підставляючи самцеві горло. Спочатку її партнер висловлює повну байдужість до загравання, однак, самка продовжує свої дії, і її шия при цьому мало не торкається голови самця. Незабаром партнер відповідає на залицяння. Пара рухається пліч-о-пліч. Потім самець нахиляє голову самки, підминає її під себе і лізе їй на спину, після чого клоаки самця і самки стикаються, і відбувається запліднення.

У сезон посухи самка будує гнізда на піщаному пляжі, насипаючи пісок або землю задніми лапами в невеликі купки. У кладці зазвичай 30-60 яєць (в середньому — 38). В одне гніздо можуть відкласти яйця декілька самок. Нерідко кладки гинуть від затоплення водою під час проливних дощів.

Крокодили з різних популяцій піклуються про потомство з різним ступенем старанності. Деякі особини виявляють мінімум турботи про кладки і новонароджених, інші ж дуже ревно виконують свої обов'язки і відганяють від гнізда чи від дитинчат дрібних хижаків. Зазвичай самка дуже боязлива, і її легко відлякати від гнізда.

Шкіра дуже високо цінується на «чорному ринку».

Популяція нараховує 10 000-20 000 особин. Американський крокодил — охоронюваний вид, він внесений у Додаток I Конвенції CITES і Міжнародної Червоної книги по категорії VU A1ac (вразливий). Популяції з США знаходяться в кращому стані, центрально і південноамериканські популяції скорочуються. У деяких популяціях гострорилий крокодил має стабільну чисельність (Беліз і Куба). У більшості країн цей вид знаходиться під охороною. У восьми країнах заявлені програми з відновлення чисельності, але скрізь вони працюють з різною ефективністю. У Венесуелі, наприклад, крокодилів налічується одиниці. Успішно здійснюється охорона американських крокодилів популяції озера Лаго Енрікійо (Домініканська республіка), яка налічує 200 особин (разом з інтродукованими особинами, вирощеними у неволі). У грудні 1979 вид був оголошений у США охоронним видом. У США з 1984 діє урядова програма охорони американського крокодила. У 1993 у Флориді налічувалося 34 гнізда, з тих пір їх кількість постійно зростає.

Скорочення північноамериканської популяції відбувається в результаті скорочення звичних місць існування виду (осушення мангрових боліт). Не менш важливий і фактор занепокоєння в результаті проникнення людини в раніше труднодоступні області.

• Зооклуб. Мегаэнциклопедия о животных. Американский, или остроносый крокодил (Crocodylus acutus) (рос.)