Крутий Берег (Полтава)

Крути́й Бе́рег селище в Подільському районі Полтави.

Селище Крутий Берег
Полтава
Селище Крутий Берег

Крутий Берег
Вид на селище з залізничного моста через Ворсклу
Загальна інформація
49°36′43″ пн. ш. 034°36′28″ сх. д.
Район Подільський район Полтави
Адмінодиниця Подільський район
Площа 325 га
Населення 1510 чол. (2011)
Поштовий індекс 36027
Головні вулиці Василя Капніста, Крутобережанська, Холодноярський майдан
Автобусні маршрути № 1, 62
Залізнична інфраструктура з. п. «Крутий Берег» Південної залізниці
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap
 Крутий Берег у Вікісховищі

Географія, населення

Селище Крутий Берег — північно-східна околиця Полтави. Розташоване на лівому березі Ворскли.

Адміністративно селище входить до складу Подільського району міста. Орган місцевого самоврядування — Селищний комітет розташований на вулиці Василя Капніста, 37. Там же знаходиться і Громадський пункт охорони порядку. В Крутому Березі проживає понад 1500 мешканців — 615 домоволодінь[1]. Забудова — переважно приватні одно-двоповерхові будинки. В селищі працює загальноосвітня середня школа 35 (Холодноярський майдан, 1). В Крутому Березі знаходиться також резервний тренувальний стадіон «Лтава» футбольного клубу «Ворскла» з двома ігровими полями.

Історія

Козацьке село Крутий Берег, засноване у трьох верстах від Полтавської фортеці, відоме з XVII століття. У XVIIXVIII століттях воно було ранговою маєтністю полтавського полковника Павла Герцика.

«Військова рада в селі Крутий Берег»
Катрина художника Любимова

Під час Північної війни, у червні 1709 року князь Меншиков, який очолював московські війська, отаборив війська на лівому березі Ворскли, поблизу Крутого Берега, очікуючи прибуття Петра І. 4 червня в Крутий Берег прибув Петро. Після військової ради, яка відбулася в 16 червня 1709 року, було прийняте рішення про генеральний бій. 19 червня північніше Крутого берега основні сили московської армії переправилися через річку, а 8 липня відбулася Полтавська битва, яка визначила результат війни. Деякі історики вважають, що саме перебуваючи в Крутому Березі, та дізнавшись від козацької старшини що господар села залишився вірним Мазепі, московський цар в гніві відібрав у нього володіння[2]. В будь-якому разі, після розгрому шведів і мазепенців Петра І відібрав у Герцика Крутий Берег і пожалував його гадяцькому полковнику Івану Чернишу[3].

Крутий Берег. Дача Войцеховського.
Фото початку ХХ століття
Крутий Берег. Пам'ятний знак полеглим воїнам-землякам

З XVIII століття Крутий Берег належав родичам полковника Черниша по материнський лінії — Дублянським. Це були добре відомі і шановані на Гетьманщині представники козацької старшини. Олександр Дублянський служив у Полтавському полку, бунчуковим товаришем гетьмана Данила Апостола. Його син Павло Дублянський за царювання Катерини ІІ займав посаду прокурора в Катеринославі. Військовим був і його син Андрій Дублянський, який дослужився до майора в гусарському полку, після чого подав у відставку і оселився в родовому маєтку в Крутому Березі. Андрій Федорович обирався депутатом губернського зібрання від дворян Полтавського повіту. У червневому номері часопису «Київська старина» за 1884 рік була вміщена невеличка стаття під заголовком «Маловідомий історичний рід». В статті згадувалося, що на південній окраїні села Крутий Берег знаходиться «ошатний маєток відставного майора Андрія Федоровича Дублянського»[3].

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 26 січня 1988 р. село Крутий Берег включено в межі міста Полтави.

Транспорт

Крутий Берег. Електропоїзд «Ромодан — Полтава»

Громадським транспортом на Крутий Берег можна дістатися автобусами, як прямують з міста в напрямку села Вакуленці. Це муніципальні маршрути № 1 (Критий ринок — Вакуленці), № 62 (Вакуленці — Половки — Алмазний — Вакуленці).

Дістатися Крутого берега можна також електричкою їдучи до зупинки «Крутий Берег» від станцій Полтава-Південна (в напрямку на Київ) чи Полтава-Київська (в напрямку Київ — Полтава-Південна).

Відомі люди

Мешкали

Народилися

Об'єкти культурної спадщини

Пам'ятка історії України національного значення — садиба Дублянських (нині селищний клуб) з каретним двором (садибний будинок і службовий флігель початку 19 ст.).

Примітки

  1. Інформація ленінської районної ради у місті Полтава. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 22 січня 2012.
  2. Інформація з експозиції Державного музею-заповідника «Поле Полтавської битви»
  3. Ковінько Л. І. Мандрівка куточками рідного міста. Управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради[недоступне посилання з квітня 2019]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.