Лобода смердюча

Лобода смердюча[1][2][3], лобода смердяча[2] (Chenopodium vulvaria L.) — вид рослин з роду лобода (Chenopodium) родини амарантових (Amaranthaceae). Народні назви: материнка, пать-трава.

Лобода смердюча
Ілюстрація з видання Медична ботаніка Вільяма Вудвілла. Лондон, Джеймс Філліпс, 1793, 1-е видання, том 3.
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Щирицеві (Amaranthaceae)
Рід: Лобода (Chenopodium)
Вид:
Лобода смердюча (C. vulvaria)
Біноміальна назва
Chenopodium vulvaria
Карта ареалу виду
Синоніми

Ambrina graveolens Moq.
Anserina foetida (Lam.) Montandon
Atriplex vulvaria (L.) Garsault
Atriplex vulvularia (L.) Crantz
Botrydium schraderi Spach
Chenopodium effusum M.Martens & Galeotti
Chenopodium foetidum Lam.
Chenopodium graveolens Lag. & Rodr.
Chenopodium olidum Curtis
Chenopodium quercifolium Moq.
Chenopodium trilobatum Moq.
Chenopodium vulvaria var. incisum Maire
Chenopodium vulvaria var. microphyllum Moq.

Загальна біоморфологічна характеристика
Ілюстрація лободи червоної у книзі Яна Копса «Flora Batava», Volume 20 (1898)

Однорічна багатостеблова рослина. Стебла 10-60 см заввишки, сіруваті від борошнистого нальоту, сильно гіллясті від основи, висхідні, простягнуті, головне стебло не виражене. Листки з довгими черешками, сірувато-зелені з борошнистим нальотом, яйцеподібні або яйцеподібно-ромбічні, 0,6-2,5 см завдовжки, 0,5-2 см завширшки, цілокраї, із загостреною верхівкою, молоді сильноборошнисті, пізніше зверху майже голі, знизу більш-менш запушені. Квітки двостатеві, п'ятичленні, зеленуваті, розташовані в клубочках, що сидять в пазухах листків. Суцвіття короткі і густі, колосоподібні, зібрані на верхівках стебел і гілок. Листочки оцвітини до третини зрощені, на спинці з невеликим горбком або слабокілеваті, борошнисті. Насіння 0,9-1,0 мм в діаметрі, чорні або бурі, блискучі, горизонтальні. Насіннєва шкірка тонколускувата. Рослини при розтиранні суцвіть видають слабкий запах тухлого оселедця. Цвіте в червні-вересні, плоди дозрівають в серпні-жовтні.

Число хромосом: 2n = 18.

Поширення

Європейсько-передньоазійський вид.

Ареал:

Рослина натуралізована в інших регіонах.

Поширена по всій Україні.

Екологія

Росте як бур'ян в степах, біля будівель, на кам'янистих схилах, пісках, біля доріг, на сміттєвих місцях.

Хімічний склад

Рослина містить дубильні речовини, ефірну олію з неприємним оселедцевим запахом, солі амонію, фосфати і поташ. У склад олії входить триметіламін. Смак рослини солонуватий, неприємний.

Використання

У народній медицині насіння використовують проти глистів, надземну частину — як заспокійливе при істерії, різних судомах, мігрені, а також як протиревматичний, протизастудний, маточний засіб. З трав'янистих частин рослини можна приготувати фарбу, яка в залежності від протрав дає жовтий або зелений кольори.

Див. також

Примітки
  1. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка веб-ресурсу: Третяк Платон Романович
  2. Chenopodium vulvaria // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)

Джерела
  • В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
  • Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 5. Salicaceae — Amaranthaceae. Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1992. — 312 с. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
  • Комаров В. Л. та ін. Флора СРСР, Т. 1-30 — М.—Л.: вид-во АН СРСР, 1934–1964 (рос.)
  • Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
  • Beauge, A. 1974. Chenopodium album et especes affines: etude historique et statistique. 208–292. (фр.)
  • Davis, P. H., ed. 1965–1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands. (англ.)
  • Duke, J. A. et al. 2002. CRC Handbook of medicinal herbs. (англ.)
  • Encke, F. et al. 1984. Zander: Handwörterbuch der Pflanzennamen, 13. Auflage. (нім.)
  • Erhardt, W. et al. 2002. Zander: Handwörterbuch der Pflanzennamen, 17. Auflage. (нім.)
  • Eriksson, O. et al. 1979. Flora of Macaronesia: checklist of vascular plants, ed. 2. (англ.)
  • FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America. (англ.)
  • George, A. S., ed. 1980-. Flora of Australia. (англ.)
  • Ghazanfar, S. A. 1992. An annotated catalogue of the vascular plants of Oman. Scripta Botanica Belgica 2. (англ.)
  • Gleason, H. A. & A. Cronquist. 1963. Manual of vascular plants of northeastern United States and adjacent Canada. (англ.)
  • Greuter, W. et al., eds. 1984-. Med-Checklist. (англ.)
  • Guillarmod, A. J. 1971. Flora of Lesotho. (англ.)
  • Hegi, G. et al. 1960. Illustrierte Flora von Mittel-Europa. ed. 1:1906-1931; ed. 2:1936-68; ed. 3:1966- 3:637. (англ.)
  • Jahandiez, E. & R. Maire. 1931–1941. Catalogue des plantes du Maroc. (фр.)
  • Jalas, J. & J. Suominen. 1972-. Atlas florae europaeae. (англ.)
  • Miller, A. G. & T. A. Cope. 1996-. Flora of the Arabian Peninsula and Socotra. (англ.)
  • Mouterde, P. 1966-. Nouvelle flore du Liban et de la Syrie. (фр.)
  • Munz, P. A. & D. D. Keck. 1959. A California flora. (англ.)
  • Nasir, E. & S. I. Ali, eds. 1970-. Flora of [West] Pakistan. (англ.)
  • Porcher, M. H. et al. Searchable World Wide Web Multilingual Multiscript Plant Name Database (MMPND) (on-line resource). (англ.)
  • Pottier-Alapetite, G. 1979–1981. Flore de la Tunisie: Angiospermes-Dicotyledones. (італ.)
  • Quézel, P. & S. Santa. 1962–1963. Nouvelle flore de l'Algerie. (фр.)
  • Rechinger, K. H., ed. 1963-. Flora iranica. (англ.)
  • Stewart, R. 1972. An annotated catalogue of the vascular plants of West Pakistan and Kashmir. (англ.)
  • Täckholm, V. 1974. Students' flora of Egypt, ed. 2. (англ.)
  • Townsend, C. C. & E. Guest. 1966-. Flora of Iraq. (англ.)
  • Tutin, T. G. et al., eds. 1964–1980. Flora europaea. (англ.)
  • Tutin, T. G. et al., eds. 1993. Flora europaea, second edition. (англ.)
  • Wahl, H. A. 1954. A preliminary study of the genus Chenopodium in North America. Bartonia 27:24. (англ.)
  • Willis, J. H. 1970–1972. A handbook to plants in Victoria. (англ.)
  • Wood, J. R. I. 1997. A handbook of the flora of Yemen. (англ.)
  • Zohary, M. & N. Feinbrun-Dothan. 1966-. Flora palaestina. (англ.)
  • Zohary, M. 1950. The flora of Iraq and its phytogeographical subdivision. (англ.)
  • Электронный каталог сосудистых растений Азиатской России [Електронний каталог судинних рослин Азіатської Росії]. Биоразнообразие животного и растительного мира Сибири ((рос.)). Электронная библиотека Сибирского отделения РАН. Процитовано 11.09.2014.
  • Chenopodium vulvaria Linnaeus, Sp. Pl. 1: 220. 1753. (Description from Flora of North America) [Chenopodium vulvaria Linnaeus, Sp. Pl. 1: 220. 1753. (Опис від Флора Південної Америки)]. eFloras.org ((англ.)). Harvard University. Процитовано 25.10.2014.
  • Peter Mižík. CHENOPODIUM vulvaria L. – merlík červený / mrlík červený. Botany.cz ((англ.), (чеськ.)). Процитовано 11.09.2014.[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.