Ліверморій

Ліверморій[1] (лат. Livermorium, Lv, стара назва унунгексій (лат. Ununhexium, Uuh), або ека-полоній) хімічний елемент з атомним номером 116. Найстабільніший ізотоп293Lv з періодом напіврозпаду ~60 мс. Теоретично ліверморій належить до групи 16 періодичної системи.

Ліверморій (Lv)
Атомний номер 116
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса) 293 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома пм
Енергія іонізації (перший електрон) кДж/моль (еВ)
Хімічні властивості
Ковалентний радіус пм
Радіус іона пм
Термодинамічні властивості
Густина г/см³
Молярна теплоємність Дж/(К·моль)
Теплопровідність Вт/(м·К)
Температура плавлення К
Теплота плавлення кДж/моль
Температура кипіння К
Теплота випаровування кДж/моль
Молярний об'єм см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки Å
Температура Дебая К
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
 Ліверморій у Вікісховищі

Історія

Ліверморій відкрито шляхом синтезу ізотопів у 2000 р. в Об'єднаному інституті ядерних досліджень спільно з Ліверморською національною лабораторєю (США), Науково-дослідним інститутом атомних реакторів (Димитровград, Росія) та «Електрохімприбором» (Лісовий, Росія). 19 липня 2000 вперше спостерігався α-розпад ядра 116-го елемента, отриманого в результаті бомбардування мішені з кюрія іонами кальцію. Результати експерименту були вперше опубліковані 6 грудня 2000[2]. Хоча в цій роботі стверджувалося про синтез ізотопу 292Lv, в подальших роботах дана робота була пов'язана з ізотопом 293Lv[3].

Пізніше в тому ж Об'єднаному інституті ядерних досліджень синтез ізотопів елемента був підтверджений хімічною ідентифікацією кінцевого продукту його розпаду[4].

Походження назви

Назва походить від міста Лівермор, де розташована Ліверморська національна лабораторія [5]. До цього використовувалась тимчасова систематична назва «унунгексій» (лат. Ununhexium, Uuh), штучно утворена від коренів латинських числівників 1, 1, 6.

Отримання

Отриманий в результаті ядерних реакцій: ,

,

,


а також в результаті α-розпаду 294Og[6].

Відомі ізотопи

Ізотоп Маса Період напіврозпаду Тип розпаду зареєстровано подій
290Lv 290 7,1+3,2−1,7 мс α-розпад в 286Fl 10
291Lv 291 18+22−6 мс α-розпад в 287Fl 3
292Lv 292 18+16−6 мс α-розпад в 288Fl  ?
293Lv 293 53+62−19 мс α-розпад в 289Fl 3

Примітки

  1. Національний стандарт України ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи». — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 2.
  2. Phys. Rev. C 63, 011301 (2000)
  3. Pure Appl. Chem. 2004. 76. № 9. ст. 1715 — 1734
  4. Nuclear Physics A. 2007. 787. № 1-4. ст. 373 — 380.
  5. Елемент 114 названо флеровієм, елемент 116 названо ліверморієм(англ.)
  6. Physical Review C. 74. 044602 (2006)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.