Теннессин

Отримано в Об'єднаному інституті ядерних досліджень у Дубні, Росія. Для синтезу 117-го елемента мішень з 97-го елементу, берклію-249, отриманого в Окриджській національній лабораторії (Ок-Ридж, Теннессі, США), обстрілювали іонами кальцію-48 на прискорювачі У-400 Лабораторії ядерних реакцій ОІЯД[2]. 5 квітня 2010 року наукова стаття, що описує виявлення нового хімічного елементу з атомним номером Z=117, була прийнята для публікації до журналу «Physical Review Letters»[3].

Схема ядерного синтезу:

${\displaystyle \,_{20}^{48}\mathrm {Ca} +\,_{97}^{249}\mathrm {Bk} \to \,_{117}^{297}\mathrm {Ts} ^{*}\to \,^{294,293}\mathrm {Ts} }$

${\displaystyle \,_{22}^{50}\mathrm {Ti} +\,_{95}^{243}\mathrm {Am} \to \,_{117}^{293}\mathrm {Ts} ^{*}\to \,^{290,289}\mathrm {Ts} }$

Період напіврозпаду стійкішого з двох відомих ізотопів ²⁹⁴Ts становить близько 78 мілісекунд[4][5]. Формально належить до галогенів, однак його хімічні властивості ще не вивчені та можуть відрізнятися від характерних для цієї групи елементів.

У червні 2016 року була запропонована назва теннессин — на честь Теннессі (США) [6][7]. Офіційне рішення IUPAC про затвердження назви було прийняте 30 листопада 2016 року[8]. До цього використовувалась тимчасова систематична назва «унунсептій» (лат. Ununseptium, Uus), штучно утворена від коренів латинських числівників 1, 1, 7.

• Унунсептий на Webelements(англ.)
• О планах по синтезу элемента на сайте ОИЯИ(рос.)