Резерфордій

Резерфордій (Rf)[1] хімічний елемент із атомним номером 104, названий на честь Ернеста Резерфорда.

Резерфордій (Rf)
Атомний номер 104
Зовнішній вигляд простої речовини невідомий
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса) 261 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома ? пм
Енергія іонізації (перший електрон) ? кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Rn] 5f14 6d2 7s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус ? пм
Радіус іона ? пм
Електронегативність (за Полінгом) ?
Електродний потенціал ?
Ступені окиснення ?
Термодинамічні властивості
Густина ? г/см³
Молярна теплоємність ? Дж/(К·моль)
Теплопровідність ? Вт/(м·К)
Температура плавлення ? К
Теплота плавлення ? кДж/моль
Температура кипіння ? К
Теплота випаровування ? кДж/моль
Молярний об'єм ? см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки ?
Період ґратки ? Å
Відношення с/а ?
Температура Дебая ? К
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
 Резерфордій у Вікісховищі

Найстабільніший ізотоп 267Rf має період напіврозпаду 1,3 години.

Історія

Відкритий у 1964 році в Центрі ядерних досліджень, м. Дубна (СРСР, тепер Росія) при обстрілі плутонію ядрами неону:

Спочатку з радянської сторони елемент названий курчатовій. Однак американські вчені заявили, що не змогли підтвердити цього синтезу. У 1969 році Альберт Ґіорсо, Матті Нурміа, Джеймс Гарріс, Каррі Ескола, Пірко Ескола у Національній лабораторіїв Берклі провели синтез резерфордію за допомогою прискорювача важких частинок HILAC .



Лише з 1997 року IUPAC прийнята офіційна назва резерфордій.

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.