Омепразол
Омепразол (англ. Omeprazole, лат. Omeprazolum) — синтетичний препарат, що є похідним бензимідазолу[1][2] та належить до групи інгібіторів протонної помпи[3][4], для перорального та парентерального застосування.[5][6] Омепразол використовується при лікуванні диспепсії, пептичної виразки, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби і синдрома Золлінгера — Еллісона.[7] Препарат був розроблений у 1979 році[8] у Швеції компанією «AstraZeneca»[9][10] під назвою Лосек (Losec) і Прилосек (Prilosec), та зараз продається багатьма виробниками під різними назвами. Омепразол є одним з найпоширеніших ліків, що прописується у всьому світі та знаходиться у вільному продажу в деяких країнах.
Систематична назва (IUPAC) | |
(RS)-5-methoxy-2-[(4-methoxy-3,5-dimethyl- pyridin-2-yl)methylsulfinyl]-3H-benzimidazole | |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | |
Код ATC | A02 |
PubChem | |
DrugBank | |
Хімічні дані | |
Формула | C17H19N3O3S |
Мол. маса | 345,4 г/моль |
SMILES | & |
Фармакокінетичні дані | |
Біодоступність | 35–60% |
Метаболізм | Гепатичний (CYP2C19, CYP3A4) |
Період напіврозпаду | 1 - 1,2 години |
Виділення | 80% Нирковий 20% фекальний |
Терапевтичні застереження | |
Кат. вагітності | |
Лег. статус | |
Використання | перорально, внутрішньовенно |
Омепразол входить до переліку найнеобхідніших ліків Світової Організації Охорони Здоров'я (англ. World Health Organization's List of Essential Medicines).[11]
Фармакологічні властивості
Омепразол — синтетичний препарат, що є похідним бензимідазолу та належить до групи інгібіторів протонної помпи. Механізм дії препарату полягає у інгібуванні ферменту парієтальних клітин шлунку H+/K+ АТФази (який також називають протонною помпою), що призводить до блокування переносення іонів водню із парієтальних клітин у порожнину шлунку та гальмування кінцевого етапу секреції соляної кислоти.[1][3] Після введення в організм омепразол накопичується в каналах обкладочних клітин шлунку, саме у просвіт яких заходять частини молекул протонної помпи, де виключно і відбувається взаємодія препарату із ферментом H+/K+ АТФазою виключно парієтальних клітин шлунку.[2][12][13] Омепразол має найвищу ефективність при показнику pH шлункового соку близько 4.[12][14] Омепразол пригнічує секрецію соляної кислоти парієтальними клітинами слизової оболонки шлунку; у тому числі як спонтанну (базальну), так і стимульовану гістаміном, гастрином та ацетилхоліном.[15] Оскільки застосування омепразолу знижує рівень кислотності шлунку, то це призводить до стимуляції вироблення гастрину.[3][12] Омепразол має власну активність проти Helicobacter pylori і використовується у схемах ерадикації цього мікроорганізму.[12][14] Омепразол має середній серед усіх блокаторів протонної помпи час зв'язування із протонною помпою— 30 годин, що менше, ніж у пантопразолу (46 годин), більше, ніж у лансопразолу (становить лише 15 годин), та рівний такому показнику у рабепразола.[1][15] Омепразол у найбільшому ступені серед інгібіторів протонної помпи взаємодіє із системою цитохрому Р-450, що призводить до збільшення його взаємодії з іншими лікарськими препаратами (зокрема, клопідогрелем, циклоспорином та метотрексатом) та деяке зниження ефективності застосування препарату в порівнянні з іншими блокаторами протонної помпи.[1][2] При застосуванні омепразолу в дозі 00 мг/добу протягом 2—4 тижнів спостерігається заживлення виразки дванадцятипалої кишки у більшості хворих, при застосуванні протягом 4—8 тижнів аналогічної дози препарату при виразці шлунку також спостерігається заживлення виразки у більшості хворих.[5] Висока ефективність омепразолу спостерігається при застосуванні даного препарату і при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі[5][13], а також при синдромі Золлінгера — Еллісона.[5][6] При тривалому застосуванні омепразолу (більше 3 років) спостерігається збільшення кількості хромафінних клітин у слизовій оболонці шлунку, що пов'язано із підвищеним виробленням гастрину на фоні тривалого застосування препарату, а також у разі тривалого застосування омепразолу підвищується ризик виникнення карциноїду шлунку.[15] У 2010 році FDA випустило бюлетень із попередженням про підвищений ризик переломів стегна, зап'ястя та хребта при тривалому (більше 1 року) або при застосуванні у високих дозах препаратів із групи блокаторів протонної помпи (у тому числі омепразолу, а також езомепразолу, пантопразолу, лансопразолу, рабепразолу та декслансопразолу).[16][17]
Фармакокінетика
Омепразол швидко та повністю всмоктується при прийомі всередину, біодоступність препарату при пероральному застосуванні складає 35 % при першому прийомі[13][17], та до 60—65 % при повторному застосуванні.[13][17] Максимальна концентрація омепразолу в крові досягається протягом 0,5—3,5 годин.[13][17] Омепразол майже повністю (на 90—95 %) зв'язується з білками плазми крові.[4][6] Омепразол всмоктується у слизовій оболонці тонкого кишечника, та накопичується у парієтальних клітинах шлунку.[3][15] Після всмоктування омепразол перетворюється у активну форму — сульфенамід, та незворотньо зв'язується із молекулою цистеїну протонної помпи.[3][12][17] У інших тканинах омепразол не створює високих концентрацій, погано проходить через гематоенцефалічний бар'єр[6], може проходити через плацентарний бар'єр та виділятися у грудне молоко.[5] Метаболізується омепразол у печінці з утворенням трьох неактивних та малоактивних метаболітів.[6] Виводиться препарат із організму переважно із сечею (у середньому 77 %), частково із калом (20 %).[4][6][17] Період напіввиведення препарату становить 0,5—1,5 години[4][6][17], при печінковій недостатності та нирковій недостатності цей час може зростати.[4][6]
Показання до застосування
Езомепразол застосовується при виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки, синдромі Золлінгера-Еллісона, гастроезофагеальній рефлюксній хворобі та рефлюкс-езофагіті, хронічному гастриті, шлунково-кишкових кровотечах, у схемах ерадикації Helicobacter pylori, для профілактики та лікування медикаментозних уражень шлунку та дванадцятипалої кишки, спричинених нестероїдними протизапальними препаратами.[4][6]
Побічна дія
При проведенні спостережень виявлено, що при застосуванні омепразолу побічні ефекти спостерігаються нечасто, та не мають серйозних клінічних наслідків.[13] При застосуванні препарату можуть спостерігатися наступні побічні ефекти[4][6]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — нечасто висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, гіпергідроз; рідко (0,01—0,1 %) фотодерматоз, алопеція, бронхоспазм, набряк Квінке, гарячка, анафілактичний шок; дуже рідко (менше 0,01 %) синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла.
- З боку травної системи — нечасто (0,1—1 %) сухість у роті; рідко стоматит, кандидоз кишечника, гепатит, жовтяниця; дуже рідко печінкова недостатність.
- З боку нервової системи — нечасто безсоння або сонливість, запаморочення, парестезії; рідко збудження, депресія, сплутаність свідомості, порушення смаку; дуже рідко галюцинації, агресія.
- З боку сечостатевої системи — дуже рідко інтерстиційний нефрит, гінекомастія.
- Зміни в лабораторних аналізах — рідко спостерігаються лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, підвищення активності амінотрансфераз в крові, гіпонатріємія, гіпомагніємія.
Протипоказання
Омепразол протипоказаний при підвищеній чутливість до препарату, порушеннях функції печінки, вагітності та годуванні грудьми.[4][6]
Форми випуску
Омепразол випускається у вигляді таблеток та капсул по 0,01; 0,02 та 0,04 г і ліофілізату для ін'єкцій у флаконах по 0,04 г.[18] Сучасною формою випуску препарату є желатинові капсули із мікрогранулами омепразолу (пелетами), які випускаються також по 10 та 20 мг препарату в капсулі.[19] Омепразол випускається у вигляді нефіксованої комбінації з кларитроміцином та тинідазолом під торговою назвою «Пілобакт»[20], з кларитроміцином та амоксициліном під торговими назвами «Пілобакт АМ»[21] та «Пілобакт Нео».[22] Омепразол випускається також у комбінації з домперидоном.[23]
Примітки
- (рос.)Эффективность и безопасность пантопразола в лечении кислотозависимых заболеваний
- (рос.)Ингибиторы протонной помпы: от фармакологический свойств к клинической практике
- (рос.)Фармакотерапевтические аспекты применения ингибиторов протонной помпы
- https://www.vidal.ru/drugs/molecule/768 (рос.)
- (рос.)http://www.gastroscan.ru/handbook/144/1870
- Омепразол (OMEPRAZOLUM) Джерело: https://compendium.com.ua/uk/akt/79/1404/omeprazolum/
- Omeprazole. The American Society of Health-System Pharmacists. Процитовано 1 грудня 2015. (англ.)
- Fischer, edited by János; Ganellin, C. Robin (2006). Analogue-based drug discovery. Weinheim: Wiley-VCH. с. 88. ISBN 9783527607495. (англ.)
- (рос.)Нексиум (эзомепразол) — новое слово в лечении кислотозависимых заболеваний желудочно-кишечного тракта
- (рос.)Эволюция лечения кислотозависимых заболеваний: от первых антацидов до эзомепразола
- WHO Model List of EssentialMedicines. World Health Organization. October 2013. Процитовано 22 квітня 2014.
- Омепразол в терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки (рос.)
- Омепразол или пантопразол: острые моменты дискуссии (рос.)
- Ингибиторы протонной помпы
- Пантопразол — інгібітор протонної помпи з доведеною переносимістю, безпечністю та ефективністю
- http://www.gastroscan.ru/literature/authors/3427 (рос.)
- Ингибиторы протонной помпы: свойства и применение (рос.)
- https://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/768 (рос.)
- Лосек МАПС (рос.)
- https://www.vidal.ru/drugs/pylobact__1917 (рос.)
- https://www.vidal.ru/drugs/pylobact_am__13122 (рос.)
- http://compendium.com.ua/info/167936/pilobakt-neo (рос.)
- https://www.vidal.ru/drugs/omez_d__24169 (рос.)