Підкова Пегаса (фестиваль)

«Підкова Пегаса»— щорічний всеукраїнський фестиваль поезії на Поділлі.

Підкова Пегаса
Логотип "Підкови Пегаса"
Жанр поезія
Місце проведення Вінниця, Вінницька область
Роки існування 2006, 2007, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019
Засновано видавець Микола Кротенко та літературне угруповання «Лірики Transcendent’a». Згодом під патронатом голови виконавчого комітету Вінницької міської ради, за сприяння Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької обласної організації НСПУ, Вінницької обласної організації Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», Вінницького обласного відділення Асоціації українських письменників, Російсько-українського культурно-просвітницького центру у Вінницької області «Співвітчизники», Вінницького Дому поета та ін.
Вебсайт
Офіційна сторінка фестивалю

Мета

Популяризація поетичного фестивального руху, жанру поезії, мовної синкретичності, толерантності в інтересах інтенсифікації міжрегіонального літературного діалогу та європейського вибору Української держави, а також Поділля з містом Вінниця як одного з провідних її культурних осередків.

Наше завдання, сподіваємося, збігається з задумами очільників – виховувати у суспільстві толерантність до різних поглядів, утверджувати єдність нашого народу в інтересах європейського вибору Української держави, а також популяризувати наш край як один з провідних її культурних осередків

Андрій Стебелєв, культуртрегер літературного угруповання «Лірики Transcendent’a»[1]


Порядок проведення

Фестиваль має кількаденний формат і збирає щорічно сотні творчих особистостей жанру поезії та авторської пісні з усіх регіонів України. Програмою традиційно передбачені читання і творчі вечори почесних гостей та членів журі, основна конкурсна програма, семінари, презентації, слем-турнір або поетичний ринг[2], різноманітні тематичні конкурси, літературно-мистецький пленер з краєзнавчою тематикою, підсумковий концерт лауреатів і дипломантів за участю музикальних колективів Вінниччини[3].


Історія

Ідейним натхненником, засновником і попервах мажоритарним спонсором фестивалю «Підкова Пегаса» у 2006—2007 рр. виступив Микола Кротенко, власник у 1993—2009 рр. вінницького видавництва «Континент-ПРИМ». Розробником символіки фестивалю став художник Віктор Олійник. Серед організаторів проекту від самого початку були учасники літературного угруповання «Лірики Transcendent'a» Леонід Борозєнцев, Юлія Броварна, Сергій Негода, а також письменниця Вікторія Кашуба (Немировська).
У 2008 та 2009 рр. фестиваль не проводився через банкрутство видавництва «Континент-ПРИМ» та переїзд М. Кротенка до Києва. Поновлення у 2010 р. фестивалю пов'язано з приєднанням до команди організаторів літератора Андрія Стебелєва.[4]
Позаяк вдалося поєднати творчі зусилля літературно-мистецьких об'єднань Поділля, залучити можливості владних структур та потенціал громадських організацій, розширити географію проведення дійства, фестиваль «Підкова Пегаса» став помітним культурологічним брендом міста Вінниці та Вінницької області.

Особливості

Заходи фестивалю зазвичай відбуваються на найкращих майданчиках Вінниці та Вінницької області і пов'язані з пам'ятними літературними та історичними місцями Поділля. Серед них — Літературно-меморіальний музей М. М. Коцюбинського, пам'ятний камінь М. М. Коцюбинського у передмісті Вінниці Сабарові, музей-садиба хірурга М. І. Пирогова в с. Агрономічне[5], руїни гітлерівської ставки «Вервольф» у с. Стрижавка[6], музей П. І. Чайковського і Н. Ф. фон Мекк у Браїлові, водоспади у с. Демидівка, музей С. Я. Надсона у с. Носківці[7], палац княгині М. Г. Щербатової, Свято-Троїцький монастир, Скіфське городище, музей «Літературна Немирівщина» у Немирові, архітектурно-парковий комплекс XVIII ст. «Маєток Грохольських-Можайських» з Музеєм історії авіації і космонавтики України і експозицією сучасного кобзаря В. М. Перепелюка у Вороновиці, Історико-культурний заповідник «Буша», Регіональний ландшафтний парк «Середнє Побужжя» у смт Тиврів, селах Печера, Сокілець, Шершні, Селище, Ворошилівка, Маянів, Борсків, Канаві, Клембівка, м. Гнівань, смт Турбів, м. Ямпіль та ін.

Переможці та постаті

Володарями гран-прі фестивалю ставали: Олексій Торхов з Миколаєва (2006), Ірина Цілик з Києва (2007)[3], Василь Пастушина зі Львову (2010)[6], Микола Ширяєв з Сімферополя (2011)[8], Євгенія Більченко (2012) з Києва (2012)[9]. У 2013 р. визначено одразу два переможці — кияни Марія Банько і Андрій Шадрін[10]. У 2014 р. — Милослава Черній (Вінниця).[11], у 2015 р. — Тетяна Ковалевич (Донецьк),[12], у 2016 р. — Ольга Пошуруєва (Київ),[13], у 2017 р. Сашко Обрій (Олександр Кучеренко) з м. Южноукраїнська Миколаївської області[14], у 2018 р. знову два переможці Анна Дадика (Харків) та Олена Ткачук (Хмельницький).[15], у 2019 р. - Руслана Мельничук (Вінниця).

У заходах фестивалю брали участь[5] такі відомі літератори[16], як: Ігор Павлюк, Михайло Каменюк, Олександр Кабанов, Дмитро Бураго, Ігор Лапінський, Павло Коробчук, Петро Гордійчук, Ірина Зелененька, Наталія Наумова, Юлія Броварна, Леонід Борозєнцев, Влад Клен, Олександр Бальменко, Віталій Борецький, Анатолій Секретарьов, Василь Дробот, Роман Скиба, Альбіна Позднякова, Микола Підгорний, Юрій Сегеда, Євгенія Баранова, Євгеній Ієвлев (Майстер Євгеній), Сергій Мороз, Олексій Зарахович, Іван Андрусяк, Ольга Скобельська, Віталій Ковальчук, Олександр Різник, Наталія Бельченко, Олена Герасименко, Тетяна Яковенко, Тетяна Череп-Пероганич, Тетяна Шеїна (Білорусь), Лія Чернякова (США), Олена Вітенко, Світлана Блонська, Віктор Мельник, Ольга Зайцева, Катерина Девдера, Микола Антощак, Дмитро Штофель, Оксана Барбак, Ярина Мавка, Сергій Татчин, Марія Дружко, Світлана Соболевська, Олександр Букатюк, Марія Косян та ін.[17]

Фестиваль став не лише проявом співдружності різних мов, поетичних і музичних традицій, унаслідувань та шкіл, але й поєднав спільною справою різні, часом антагоністичні, культурно-мистецькі організації та їхніх керманичів

Олег Кадочніков, голова Російсько-українського культурно-просвітницького центру у Вінницької області «Співвітчизники»[18]

Галерея

Влад Клен перемагає на поетичному рингу у 2007 р.
Влад Клен перемагає на поетичному рингу у 2007 р. 
Учасники 2010 р.
Учасники 2010 р. 
Поетичний ринг у 2010 р. на руїнах "Вервольфу"
Поетичний ринг у 2010 р. на руїнах "Вервольфу" 
Конкурсанти 2011 р.
Конкурсанти 2011 р. 
Конкурсанти на Скіфському городищі під Немировим, 2012 р.
Конкурсанти на Скіфському городищі під Немировим, 2012 р. 
Дмитро Бураго на сцені "Підкови Пегаса-2010"
Дмитро Бураго на сцені "Підкови Пегаса-2010" 
Микола Ширяєв - володар гран-прі у 2011 р.
Микола Ширяєв - володар гран-прі у 2011 р. 
На заходах фестин 2012 р.
На заходах фестин 2012 р. 
Перед музеєм С. Я. Надсона у Носківцях, 2010 р.
Перед музеєм С. Я. Надсона у Носківцях, 2010 р. 
Біля пам’ятнику Миколі Некрасову у Немирові, 2012
Біля пам’ятнику Миколі Некрасову у Немирові, 2012 
Клуб історичної реконструкції "АРКОНА" на фестивалі 2011 р.
Клуб історичної реконструкції "АРКОНА" на фестивалі 2011 р. 
Одна з афіш фестивалю
Одна з афіш фестивалю 
Василь Пастушина - переможець у 2010 р.
Василь Пастушина - переможець у 2010 р. 
«Лірики Т» на пленері фестивалю 2013 р.
«Лірики Т» на пленері фестивалю 2013 р. 
Голова Вінницької обласної організації НСПУ Петро Гордійчук на відкритті фестивалю 2013 р.
Голова Вінницької обласної організації НСПУ Петро Гордійчук на відкритті фестивалю 2013 р. 
Андрій Шадрін – володар гран-прі 2013 р.
Андрій Шадрін – володар гран-прі 2013 р. 
Переможниця 2013 р. – Марія Банько
Переможниця 2013 р. – Марія Банько 

Примітки

  1. Стебелєв, А. Підкова на щастя. Про ІІІ Всеукраїнський фестиваль «Підкова Пегаса-2010». // [[Вінницький край (журнал)|Вінницький край]]. – 2010. - № 3. – С. 149. Архів оригіналу за 11 серпня 2013. Процитовано 5 лютого 2013.
  2. Струнникова, Е. Поэтический ринг на «Вервольфе» // RIA. — 2010. — 18 августа. — С. 27.
  3. Офіційна сторінка «Підкови Пегаса-2007» на сайті «Поезія і авторська пісня України»
  4. Про «Підкову Пегаса-2012» на сайті «Мій дім Україна»
  5. Зеркало тижня. — 2006. — № 34. — 8 вересня.
  6. Ксенчина, «Підкову Пегаса» повезли до Бару // 33 канал. — 2010. — 18 серпня. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 5 лютого 2013.
  7. Стебелєв, А. Підкова на щастя. Про ІІІ Всеукраїнський фестиваль «Підкова Пегаса-2010». // [[Вінницький край (журнал)|Вінницький край]]. — 2010. — № 3. — С. 146—149. Архів оригіналу за 11 серпня 2013. Процитовано 5 лютого 2013.
  8. Гуменюк, А. «Підкова Пегаса-2011» поїхала до Криму // 20 хвилин. — 2011. — 29 червня. — С. 22.
  9. Рябоконь, А. «Подкова Пегаса-2012» нашла п'ятого победителя // 20 хвилин. — 2012. — 11 — 12 липня. — С. 13, 15.
  10. Zotov-newS. Поетичний Пегас загубив у Вінниці дві підкови
  11. Рябоконь, А. Милослава Черній: Підкова Пегаса стала купальським чудом // 20 хвилин. — 2014. — 25 червня.
  12. Буздиган, Михайло. Як українці, білоруси й американка ділили підкову Пегаса на Вінниччині // 33 канал. — 2015. — № 16. — 5 серпня. — С. 1. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 29 липня 2015.
  13. Курдюков, Михайло. «Подкова Пегаса»: сражались в дуэли, писали експромтом и катались верхом // Сайт газети «20 хвилин». — 2016. — 26 липня.
  14. Підсумки фестивалю «Підкова Пегаса-2017». — Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2017. — 5 серпня.
  15. Відбувся ХІ Всеукраїнський фестиваль поезії «Підкова Пегаса» // Сайт «Краснослов». — 2018. — 24 вересня.
  16. Всеукраїнський поетичний фестиваль зібрав у Вінниці поетів із 17 міст України. Про «Підкову Пегаса-2006»// Подільська порадниця. — № 18 (94). — 2006. — 30 серпня.
  17. Струнникова, Е. Поэтический ринг на «Вервольфе» // RIA. — 2010. — 18 августа. — С. 27.
  18. Стебелєв, А. Підкова на щастя. Про ІІІ Всеукраїнський фестиваль «Підкова Пегаса-2010». // Вінницький край. – 2010. - № 3. – С. 146.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.