Рахни (станція)

Рахни проміжна залізнична станція Жмеринської дирекції Південно-Західної залізниці на лінії Жмеринка Вапнярка між станціями Ярошенка (21 км) та Юрківка (17 км). Розташована в селі Рахни-Лісові Шаргородського району Вінницької області.

Станція Рахни

Жмеринка Вапнярка
Південно-Західна залізниця
Жмеринська дирекція
село Рахни-Лісові

Вокзал станції Рахни
Вокзал станції Рахни
48°47′19″ пн. ш. 28°28′19″ сх. д.
Рік відкриття 1870 (152 роки)
Тип проміжна
Колій 5
Платформ 2
Тип платформ(и) берегова, острівна
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 309
Відстань до Жмеринка, км 41
Код станції 331603 ?
Код «Експрес-3» 2200258 ?
Послуги
Рахни

Історія

Будівництво станції Рахни було розпочато 1866 року, а закінчено майже через 4 роки — у 1870 році. З кожним роком активність на станції зростала — активізувався як вантажний, так і пасажирський рух.

Перший спад стався під час Першої світової війни, а саме 23 жовтня 1919 року, коли станцію зайняли бронепоїзди, а на наступний день Сімферопольський офіцерський полк зайняв станцію і вибив військо Симона Петлюри.

25 жовтня 1919 року Симоном Петлюрою були зроблені спроби повернути станцію, проте успіху це не принесло. Після закінчення війни станція знову відроджується, а 1933 року прокладена під'їзна колія до Шпиківського цукрового заводу.

1941 року на ці землі знову приходить війна, а станцію зайняли німецькі війська і перетворили її в величезний склад зброї. На під'їзній колії проклали третю колію, що дозволило пропускати туди, як і звичайні, так і вузькоколійні потяги.

15 квітня 1945 року на станції зупинявся потяг сполученням Варшава Одеса, який перевозив ув'язнених. Паурамуа Ніхоніхо — ув'язнений № 32727, солдат 28-го Маорійського батальйону був вбитий в результаті бійки і похований радянськими солдатами неподалік від вокзалу.

Вокзал

У 1870 році був побудований вокзал 2-го класу за типовим проектом Києво-Балтської залізниці, однак йому не судилося дожити до наших часів і був знесений в наприкінці XX століття. На його місці була побудована невелика одноповерхова будівля, яка позбавлена ​​декору і виконує лише свою пряму функцію: обслуговування пасажирів. Виконана в кольорі слонової кістки.

У народі була відома примовка: «Доїдеш до Рахни — сядь, перепочинь», — саме так в жартівливій формі говорять про станцію місцеві жителі, адже раніше тут можна було пересісти з електропоїзду на дизель-поїзд до Одеси і навпаки, а ще тут можна було закупитися фруктами з місцевих садиб[1].

Пасажирське сполучення

На станції здійснюють зупинки декілька пасажирських поїздів. Без пересадок можна потрапити в Київ, Вінницю, Одесу, Ізмаїл, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Перемишль, Івано-Франківськ, Рахів тощо:

Рух потягів по станції Рахни
Маршрут сполучення Періодичність курсування
Далеке сполучення
26/25
«Біла акація»
Одеса Львів, Рахів По непарних числах
36/35 Одеса Перемишль По непарних числах, курсує двогрупним складом
з потягом 26/25 «Біла акація»
132/131 Одеса Вінниця По парних числах
132/131 Одеса Житомир З червня по серпень подовжено
маршрут до станції Житомир (щоденно)
146/145
«Дунай»
Ізмаїл Київ Щоденно
Приміське сполучення
6329 Кодима Козятин I Щоденно, через ст. Рудниця, Крижопіль, Вапнярка, Жмеринка, Вінниця, Калинівка
6320 Вапнярка Жмеринка Щоденно
6313 Вапнярка Жмеринка Щоденно
6314 Вапнярка Жмеринка Щоденно
6315 Вапнярка Жмеринка Щоп'ятниці, щонеділі
6316 Вапнярка Жмеринка Щоп'ятниці, щонеділі
6307 Козятин I Рахни Щоденно
6318 Рахни Жмеринка Щоденно
6309 Козятин I Кодима Щоденно, через ст.Калинівка, Вінниця, Жмеринка, Вапнярка, Крижопіль, Рудниця
6319 Вапнярка Жмеринка Щоденно

Примітка:

Приміські потяги сполученням Вапнярка Жмеринка та Рахни Жмеринка, після прибуття у Жмеринку, прямують під іншим номером через Вінницю до станції Козятин I.

Окрім того, на станції Жмеринка є можливість пересісти на приміські електропоїзди до станції Гречани (через Сербинівці, Комарівці, Деражню, Богданівці, Хмельницький) і Могильова-Подільського (через Бар, Копай, Вендичани), а також на швидкі потяги.

На станції Вапнярка можна здійснити пересадку на електропоїзди до Одеси (через Крижопіль, Подільськ), а також на дизель-поїзди до станції Умань (через Кирнасівку, Зятківці, Христинівку).

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. ISBN 978-966-475-082-7.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. М. : Транспорт, 1981.(рос.)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.