Руді Феллер

Народився 13 квітня 1960 року в місті Ганау. Починав займатися футболом у дитячій команді місцевого однойменного клубу, а 1975 року продовжив навчання у клубній структурі «Кікерс» (Оффенбах). Вже з наступного року почав залучатися до складу його основної команди, за яку провів три сезони у другому німецькому дивізіоні.

Феллер (ліворуч) у формі «Баєр 04» і Джанфранко Дзола («Парма») після гри команд у півфіналі Кубка УЄФА 1994/95

1980 року перейшов до лав клубу «Мюнхен 1860», з яким у першому сезоні не зміг утриматися в Бундеслізі, а наступного сезону, граючи у більш звичній для себе Другій Бундеслізі, продемонстрував непересічну результативність, забивши 37 голів у 37 іграх першості, чим зацікавив представників амбітніших команд.

Найпредметнішим був інтерес з боку «Вердера», до складу якого Феллер приєднався 1982 року. У складі бременської команди відразу отримав місце основного нападника і у першому ж сезоні з 23 забитими м'ячами став найкращим бомбардиром Бундесліги. В подальшому залишався основною рушійною силою атак бременського клубу, утім титулів у його складі за п'ять проведених сезонів так і не здобув. Середня результативність за цей період кар'єри Феллера у чемпіонаті склала 0,71 голу за матч.

1987 року уклав контракт з італійською «Ромою», у складі якого провів наступні п'ять років своєї кар'єри також у статусі лідера атак. Допоміг римлянам стати володарями Кубка Італії у розіграші 1990/91 років. Зокрема реалізував два пенальті у двоматчевому фіналі змагання (перемога «Роми» 4:2 над «Сампдорією»).

Згодом протягом 1992—1994 років захищав кольори французького «Марселя». У цьому клубі 1993 року здобув перемоги у чемпіонаті Франції та Лізі чемпіонів УЄФА.

Завершив професійну ігрову кар'єру на батьківщині, у клубі «Баєр 04», за команду якого досвідчений нападник виступав протягом 1994—1996 років.

Завершивши виступи на футбольному полі, залишився у клубі «Баєр 04», де обійняв позицію спортивного директора.

Після провального для збірної Німеччини Євро-2000, на якому вона не подолала груповий етап, посівше останнє місце у своїй групі, Німецький футбольний союз прийняв відставку очільника національної команди Еріха Ріббека. Стати його наступником було запропоновано Феллеру, який на той момент не мав ані тренерського досвіду, ані відповідної ліцензії. Легендарний нападник прийняв пропозицію і 2 липня 2000 року був офіційно призначений головним тренером німецької збірної. Передбачалося, що він працюватиме з нею лише протягом року, однак згодом з огляду на позитивні результати команди його співпрацю з футбольним союзом було подовжено.

Руді Феллер у червні 2004 року

Першим завданням для Феллера-тренера була кваліфікація збірної Німеччини на чемпіонат світу 2002. По ходу відбіркового турніру команда видала декілька провальних ігор, зокрема двічі зігравши унічию з фінами, а також зазнавши принизливої домашньої поразки від англійців (1:5). Попри це врешті-решт збірна під проводом тренера-новачка із завданням виходу на чемпіонат світу впоралася, але, що найголовніше, відбулося її оновлення. У центрі поля Феллер зробив ставку на гравця свого «Баєра» Міхаеля Баллака, а згодом уперше запросив до збірної натуралізованого поляка, молодого форварда «Кайзерслаутерна» Мірослава Клозе, якому почав віддавати перевагу на вістрі атаки над досвідченим Олівером Біргоффом, і якому судилося обійти за результативністю у збірній самого Феллера, а ще згодом стати найкращим бомбардиром в історії бундес-тім.

Причому Клозе дуже швидко почав виправдовувати довіру тренера — вже на чемпіонаті світу 2002 він став найкращим бомбардиром збірної Німеччини, хоча й забив усі свої п'ять голів на груповому етапі, а у плей-оф здебільшого забивав Баллак, чиї голи виявилися єдиними і, відповідно, переможними в іграх чвертьфіналу і півфіналу. Загальний результат збірної, вихід у фінал змагання, був визнаний успішним, і Феллер продовжив працювати з командою.

Очолювані ним діючі віце-чемпіони світу впевнено подолали відбір на Євро-2004, проте їх виступ безпосередньо на континентальній першості був провальним — дві нічиї і поразка у вирішальній грі групового етапу від збірної Чехії не дозволили їм навіть вийти до плей-оф. Після такого резултату Феллер залашив тренерський штаб національної команди.

Ще починаючи тренувати збірну, восени 2000 року, він деякий час очолював тренерський штаб клубу «Баєр 04». Тож після відставки зі збірної вирішив продовжити тренерську роботу на клубному рівні. 31 серпня 2004 року його було призначено очільником тренерського штабу італійської «Роми», проте вже менш ніж за місяць німець залишив Італію через незадовільні результати — «вовки» під його керівництвом здобули лише одну перемогу при чотирьох поразках у шести матчах.

Деякий час відпочивши від тренерської роботи, восени 2005 року Руді прийняв пропозицію знову очолити команду «Баєр 04». Проте й тут його команда продемонструвала невпевнену гру, і вже після п'яти ігор (дві перемоги, нічия і дві поразки) він вирішив залишити тренерську роботу. Натомість він зосередився на адміністративній роботі, адже ще з 18 січня 2005 року знову обіймав посаду спортивного директора «Баєра»[1].