Автоматизована система управління військами (АСУВ)

Над створенням автоматизованих систем управління військами активно працювали за часів холодної війни як у колишньому СРСР, так і у США.

Функціональна частина АСУВ включає систему моделей планово-економічних і управлінських задач, забезпечувальна частина — інформаційну і технічну бази, математичне забезпечення, економіко-організаційну базу та інше.

Інформаційна база — це розміщена на машинних носіях інформації сукупність всіх масивів даних, необхідних для автоматизації керування об'єктом або процесом.

Технічна база — комплекс технічних засобів збору, передачі, обробки, накопичення і видачі даних, а також пристроїв, що безпосередньо впливають на об'єкти управління.

Математичне (програмне) забезпечення поділяється на системне і спеціальне. Перше включає операційні системи (ОС), призначені для управління роботою пристроїв обчислювальних машини, організації черговості виконання обчислених робіт, контролю й управління процесом обробки даних, а також для автоматизації роботи програмістів.

Мобільні комплекси управління військами забезпечують контроль над виконанням команд, а також над передачею інформації про дії противника і обміні даними між командним пунктом і штабом.

Розвинуті країни приділяють особливу увагу програмним, апаратним та сенсорним рішенням, які дозволяють скоротити цикл бойового управління, надати командирам різного рівня та підрозділам на полі бою можливості перебувати у стані «ситуаційної обізнаності». З чітким усвідомленням та фіксацією власного розміщення та завдань, місця та дій дружніх підрозділів, розташування та прогнозованих оцінок дій ворога.

На сьогодні в усіх без винятку розвинутих країнах світу гіперактивно впроваджується концепція мережево-центричної війни, згідно з якою перевага досягається за допомогою об'єднання військових об'єктів у єдину інформаційну мережу (або кілька мереж, що обмінюються інформацією). Для збільшення ефективності системи управління створюються та використовуються АСУВ згідно з концепцією C4ISR: управління, контроль, зв'язок, ІТ (комп'ютери), розвідка, спостереження, інструментальна розвідка (Command and Control, Communications, Computers, Intelligence, Surveillance, Reconnaissance).

Створення єдиної АСУВ(С) – одне з пріоритетних завдань, вирішення якого знаходиться на особливому особистому контролі міністра оборони і начальника Генерального штабу ЗС РФ. У 2000 році, відповідно до указу президента Росії, почалася розробка нового покоління АСУ — єдиної системи управління тактичної ланки (ЄСУ ТЛ), яка вже пройшла дослідну експлуатацію. Це завдання виконується в рамках дослідно-конструкторської роботи (ДКР) “Созвездие-М”. Виконання роботи спрямовано на три рівні: оперативно-стратегічний, оперативний, тактичний. Метою виконання ДКР є підвищення ефективності бойового застосування тактичних військових формувань різноманітних рівнів на основі підвищення керованості, мобільності засобів зв'язку та автоматизації. Найбільша увага керівництва РФ сконцентрована на розвитку та впровадженні Єдиної системи управління тактичного рівня (ЄСУ ТР).

Успішні розробки та впровадження військових АСУ в Росії: АСУ «Акация-М», ЄСУ (єдину систему управління) «Созвездие-М2» (управління тактичною ланкою) та ЄСУ «Андромеда-Д» (оперативно-тактична ланка). Передбачається, що всі вони працюватимуть в онлайн-режимі для максимального зменшення часу обміну інформацією між центром управління та іншими ланками мережі (підрозділи, засоби розвідки, спостереження тощо). Початок оснащення ЗС РФ новими АСУ заплановано на 2025 рік. За деякими даними, програмно-апаратний комплекс здатний буде працювати у випадку кібератак і навіть радіації. При цьому система має пришвидшити процес збирання й аналізу інформації в польових умовах[1].

• Радянська військова енциклопедія. «ТАШКЕНТ» — ЯЧЕЙКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1981. — Т. 8. — С. 203-204. — ISBN 00101-150.
• Рипенко Ю. Б. Управление войсками. Серия: Коммандос, Издательство: Харвест, АСТ, 2006 г. ISBN 978-5-17-036929-4
• Рендулич Л. Управление войсками. — М.: Воениздат, 1974.