Автоматизована система управління військами (АСУВ)
Міжнародний досвід локальних конфліктів останніх років показує, що сучасні бойові дії проводяться в умовах високого динамізму і широкого застосування сучасних високоточних засобів розвідки і ураження. Ця обставина обумовлює наявність величезного потоку інформації, обробка якої і оперативне прийняття по ній рішення неможливі без застосування автоматизованих систем управління військами (АСУВ). Успішне вирішення завдань з управління військами, розвідкою і зброєю в ході повсякденної діяльності, в перехідний період і при веденні бойових дій можливо лише за умови широкої автоматизації всіх основних процесів управління в рамках функціональних підсистем, які є елементами єдиної АСУВ.
Військова справа та |
Війна |
---|
|
Право та злочини |
Пов'язані
|
Переліки
|
Текст вилучений зі статті через підозру в порушенні авторських прав |
---|
Текст, що раніше перебував на цій сторінці, запідозрено в порушенні авторських прав на текст із таких джерел: Дата, коли було знайдено порушення: 1 квітня 2021. Тому, хто повісив цей шаблон: На сторінку обговорення користувача, який розмістив цю статтю, варто додати повідомлення |
До уваги користувача, який розмістив цю статтю Не редагуйте статтю зараз, навіть якщо ви збираєтеся її переписати. Дотримуйтесь вказівок нижче.
У випадку, якщо новий текст написано не буде, цю статтю буде вилучено через тиждень після появи цього попередження (детальніше див. документацію шаблону). Вихідний текст цієї статті з можливим порушенням копірайту можна знайти в історії змін. Зверніть увагу, що розміщення у Вікіпедії матеріалів, автор яких не надав явного дозволу на їхнє використання відповідно до ліцензії GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах, може бути порушенням законів про авторське право. Користувачів, які додають до Вікіпедії такі матеріали, може бути тимчасово позбавлено права редагувати статті. Попри все, ми завжди раді вашим оригінальним статтям. Дякуємо. Цю сторінку внесено до категорії Вікіпедія:Можливе порушення авторських прав. |
Історія
Над створенням автоматизованих систем управління військами активно працювали за часів холодної війни як у колишньому СРСР, так і у США.
= У СРСР
Текст вилучений зі статті через підозру в порушенні авторських прав |
---|
Текст, що раніше перебував на цій сторінці, запідозрено в порушенні авторських прав на текст із таких джерел: Дата, коли було знайдено порушення: 1 квітня 2021. Тому, хто повісив цей шаблон: На сторінку обговорення користувача, який розмістив цю статтю, варто додати повідомлення |
До уваги користувача, який розмістив цю статтю Не редагуйте статтю зараз, навіть якщо ви збираєтеся її переписати. Дотримуйтесь вказівок нижче.
У випадку, якщо новий текст написано не буде, цю статтю буде вилучено через тиждень після появи цього попередження (детальніше див. документацію шаблону). Вихідний текст цієї статті з можливим порушенням копірайту можна знайти в історії змін. Зверніть увагу, що розміщення у Вікіпедії матеріалів, автор яких не надав явного дозволу на їхнє використання відповідно до ліцензії GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах, може бути порушенням законів про авторське право. Користувачів, які додають до Вікіпедії такі матеріали, може бути тимчасово позбавлено права редагувати статті. Попри все, ми завжди раді вашим оригінальним статтям. Дякуємо. Цю сторінку внесено до категорії Вікіпедія:Можливе порушення авторських прав. |
У США
Першими АСУ військами і зброєю в кінці 50-х років минулого століття були створені американцями АСУ артилерійських підрозділів «Такфайр», підрозділів ППО «Місайл Монітор» і тилу (ЦС-3).
У Сполучених Штатах у 1990-х роках вперше створили комп’ютеризовану версію АСУ «Бойові системи майбутнього» (FCS — Future Combat Systems). Проте через складність на озброєння її не взяли. Під час бойових дій в Іраку американці використовували АСУВ «Спільна бойова командна платформа» (Joint Battle Command Platform), що орієнтована на управління бронетехнікою та артилерією. Як наслідок, США зі своїми союзниками за місяць покінчили з армією Саддама Хусейна, що втричі перевищувала їх за чисельністю.
На сьогодні найбільш детально описані АСУВ ЗС США, зокрема система тактичної ланки класу С2SR — “Система управління бригадою і підлеглими підрозділами в бою (битві) двадцять першого століття” Force XXI Battle Command Brigade and Below — FBCB2). На її розробку ЗС США лише в одному 1996 фінансовому році було витрачено близько 47,6 млн доларів, а з 1997 по 2004 рік на доопрацювання системи та усунення виявлених недоліків було витрачено, за різними оцінками, ще від 270 до 385 млн. доларів. За деякими даними, загальна сума контрактів, пов'язаних лише з розробкою і вдосконаленням системи з 1995 по 2010 рік оцінюється у 800 млн. доларів.
Рівні АСУВ
Функціональна частина
Функціональна частина АСУВ включає систему моделей планово-економічних і управлінських задач, забезпечувальна частина — інформаційну і технічну бази, математичне забезпечення, економіко-організаційну базу та інше.
Інформаційна база — це розміщена на машинних носіях інформації сукупність всіх масивів даних, необхідних для автоматизації керування об'єктом або процесом.
Технічна база — комплекс технічних засобів збору, передачі, обробки, накопичення і видачі даних, а також пристроїв, що безпосередньо впливають на об'єкти управління.
Математичне (програмне) забезпечення поділяється на системне і спеціальне. Перше включає операційні системи (ОС), призначені для управління роботою пристроїв обчислювальних машини, організації черговості виконання обчислених робіт, контролю й управління процесом обробки даних, а також для автоматизації роботи програмістів.
Мобільні комплекси управління військами забезпечують контроль над виконанням команд, а також над передачею інформації про дії противника і обміні даними між командним пунктом і штабом.
АСУВ країн НАТО
Розвинуті країни приділяють особливу увагу програмним, апаратним та сенсорним рішенням, які дозволяють скоротити цикл бойового управління, надати командирам різного рівня та підрозділам на полі бою можливості перебувати у стані «ситуаційної обізнаності». З чітким усвідомленням та фіксацією власного розміщення та завдань, місця та дій дружніх підрозділів, розташування та прогнозованих оцінок дій ворога.
На сьогодні в усіх без винятку розвинутих країнах світу гіперактивно впроваджується концепція мережево-центричної війни, згідно з якою перевага досягається за допомогою об'єднання військових об'єктів у єдину інформаційну мережу (або кілька мереж, що обмінюються інформацією). Для збільшення ефективності системи управління створюються та використовуються АСУВ згідно з концепцією C4ISR: управління, контроль, зв'язок, ІТ (комп'ютери), розвідка, спостереження, інструментальна розвідка (Command and Control, Communications, Computers, Intelligence, Surveillance, Reconnaissance).
В Україні
Текст вилучений зі статті через підозру в порушенні авторських прав |
---|
Текст, що раніше перебував на цій сторінці, запідозрено в порушенні авторських прав на текст із таких джерел:
Дата, коли було знайдено порушення: 1 квітня 2021. Тому, хто повісив цей шаблон: На сторінку обговорення користувача, який розмістив цю статтю, варто додати повідомлення |
До уваги користувача, який розмістив цю статтю Не редагуйте статтю зараз, навіть якщо ви збираєтеся її переписати. Дотримуйтесь вказівок нижче.
У випадку, якщо новий текст написано не буде, цю статтю буде вилучено через тиждень після появи цього попередження (детальніше див. документацію шаблону). Вихідний текст цієї статті з можливим порушенням копірайту можна знайти в історії змін. Зверніть увагу, що розміщення у Вікіпедії матеріалів, автор яких не надав явного дозволу на їхнє використання відповідно до ліцензії GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах, може бути порушенням законів про авторське право. Користувачів, які додають до Вікіпедії такі матеріали, може бути тимчасово позбавлено права редагувати статті. Попри все, ми завжди раді вашим оригінальним статтям. Дякуємо. Цю сторінку внесено до категорії Вікіпедія:Можливе порушення авторських прав. |
В Росії
Створення єдиної АСУВ(С) – одне з пріоритетних завдань, вирішення якого знаходиться на особливому особистому контролі міністра оборони і начальника Генерального штабу ЗС РФ. У 2000 році, відповідно до указу президента Росії, почалася розробка нового покоління АСУ — єдиної системи управління тактичної ланки (ЄСУ ТЛ), яка вже пройшла дослідну експлуатацію. Це завдання виконується в рамках дослідно-конструкторської роботи (ДКР) “Созвездие-М”. Виконання роботи спрямовано на три рівні: оперативно-стратегічний, оперативний, тактичний. Метою виконання ДКР є підвищення ефективності бойового застосування тактичних військових формувань різноманітних рівнів на основі підвищення керованості, мобільності засобів зв'язку та автоматизації. Найбільша увага керівництва РФ сконцентрована на розвитку та впровадженні Єдиної системи управління тактичного рівня (ЄСУ ТР).
Успішні розробки та впровадження військових АСУ в Росії: АСУ «Акация-М», ЄСУ (єдину систему управління) «Созвездие-М2» (управління тактичною ланкою) та ЄСУ «Андромеда-Д» (оперативно-тактична ланка). Передбачається, що всі вони працюватимуть в онлайн-режимі для максимального зменшення часу обміну інформацією між центром управління та іншими ланками мережі (підрозділи, засоби розвідки, спостереження тощо). Початок оснащення ЗС РФ новими АСУ заплановано на 2025 рік. За деякими даними, програмно-апаратний комплекс здатний буде працювати у випадку кібератак і навіть радіації. При цьому система має пришвидшити процес збирання й аналізу інформації в польових умовах[1].
Примітки
- Росія хоче воювати швидко і автоматизує управління військами: ворог робить, ми - дискутуємо | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 11 лютого 2021.
Література
- Радянська військова енциклопедія. «ТАШКЕНТ» — ЯЧЕЙКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1981. — Т. 8. — С. 203-204. — ISBN 00101-150.
- Рипенко Ю. Б. Управление войсками. Серия: Коммандос, Издательство: Харвест, АСТ, 2006 г. ISBN 978-5-17-036929-4
- Рендулич Л. Управление войсками. — М.: Воениздат, 1974.