Адміністративний устрій Львівської області

1434 року згідно положень Єдлінського привілею було утворене Руське воєводство.

Після 1782 року до складу Львівського крайсу входили такі дистрикти (бецірки): Рава-Руська, Городок, Жовква, Бібрка, Золочів, Броди, Зборів, Теребовля, Бережани.

Після 1850 року Галичину було поділено на східну та західну, Львів став центром східної Галичини, включаючи у себе 12 крайсів. Після 1867 року створено нові повіти які проіснували до кінця Австро-Угорщини.

Львівське воєводство Польської Республіки було утворене 23 грудня 1920 з міста Львів і 19 повітів Східної Галичини та 8 повітів Західної Галичини.

Після вторгнення Третій Рейху та СРСР у Польщу та фактичного припинення її існування, 27 листопада 1939 було утворено Львівську область у складі УРСР з центром у місті Львові та у складі Львівського, Сокальського, Бобркського, Рава-Руського, Любачівського, Яворівського, Перемишлянського, Городокського, Каменського, Жолкевського, Радзеховського, Бродського, Золочівського повітів.^{[джерело?]}

17 січня 1940 року було ліквідовано повіти і утворено 37 районів у складі Львівської області: Бобркський, Бродовський, Буський, Велико-Мостівський, Вінниківський, Глинянський, Горинецький, Городокський, Дідилівський, Дунаївський, Жолкевський, Золочівський, Кам'янко-Струмилівський, Краковецький, Красненський, Куликівський, Лопатинський, Львівський, Любачівський, Ляшківський, Магерівський, Немирівський, Ново-Яричівський, Олеський, Перемишлянський, Підкамінський, Пениковицький, Рава-Руський, Радехівський, Синявський, Сокальський, Сокольницький, Угнівський, Шевченківський, Щирецький, Яворівський, Янівський райони. Місто Львів було виділено в окрему адміністративно-господарську одиницю з безпосереднім підпорядкуванням Львівському Облвиконкому. Також у місті Львові було утворено 4 міські райони: Сталінський, Залізничний, Червоноармійський і Шевченківський.[1][2]

7 березня 1940 р. Дунаївський перейменований на Поморянський район[3], 11 листопада 1940 р. Дідилівський — на Новомилятинський[4], 10 вересня того ж року скасовано Шевченківський район.[5][6]

Після зайняття західної України німцями, 1 серпня 1941 було створено Дистрикт Галичина з центром у Львові, який ділився на окружні староства (крайсгауптманшафти) та виділені міста (крайсфрайштадти), всього було 15 окружних староств.^{[джерело?]}

Після зайняття території Червоною Армією було відновлено поділ 1940 року. У жовтні 1944 року до Польщі перейшли Горинецький, Любачівський, Ляшківський, Синявський та Угнівський райони Львівської області. Також цього року Кам'янку-Струмилівську разом з районом було перейменовано на Кам'янку-Бузьку.[7]

1 листопада 1946 року Пониковицький район перейменовано на Заболотцівський район, Сокольницький — на Пустомитівський район, Львівський — на Брюховицький район (з перенесенням районного центру).[8]

10 листопада 1951 року було створено Забузький район після того, як внаслідок обміну територіями до складу УРСР перейшло від ПНР місто Белз з навколишніми територіями (у тому ж році ліквідовано Нижньо-Устрицький район). У 1959 році до нього було приєднано Великомостівський район. Забузький район було ліквідовано у грудні 1962 року — його територія увійшла до складу Сокальського району.^{[джерело?]}

6 червня 1957 ліквідовані Брюховицький, Краковецький, Немирівський та Хирівський райони.[9] 25 вересня 1958 — Магерівський та Поморянський райони.[9]

21 травня 1959 Дрогобицька область була включена до складу Львівської області, утворивши її південну частину, укрупнивши у новоствореній області райони (у 1959 році скасовано 14 районів[10][11]; разом с колишньою Дрогобицькою обл. – 19 р-нів[12]).

У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 11 районів[13]. Таким чином скасовувались 21 район: Бібркський, Бориславський, Буський, Глинянський, Добромильський, Забузький, Івано-Франківський, Лопатинський, Миколаївський, Мостиський, Нестеровський, Новояричівський, Олеський, Перемишлянський, Рава-Руський, Радехівський, Рудківський, Самбірський, Сколівський, Турківський та Ходорівський.[14][15]

У 1965 р. кількість районів збільшена до 16.[16][17] У грудні 1966 р. відновилось ще 4 райони: Буський, Миколаївський, Мостиський та Сколівський.[18]

У 1991 році було перейменовано назад Нестеров на Жовкву, та Нестеровський район на Жовківський відповідно.^{[джерело?]}

Верховна рада України у грудні 2002 року визначила Новий Розділ та Моршин містами обласного значення.^{[джерело?]}

Влітку 2020 року область стала поділеною на сім нових районів у рамках децентралізації та адміністративно-територіальної реформи.^{[джерело?]}