Варшавський саміт НАТО 2016
Варшав́ський са́міт НА́ТО 2016 (англ. 2016 Warsaw summit, пол. Szczyt NATO w Warszawie 2016) — 27-а зустріч на вищому рівні глав держав та голів урядів країн-учасниць Північноатлантичного альянсу, яка проходила з 8 по 9 липня 2016 у Варшаві[1]. Це перший саміт НАТО, який відбувся на території Польщі.
Варшавський саміт НАТО 2016 2016 Warsaw summit | |
Уельський саміт НАТО ◄ | ► Брюссельський саміт НАТО |
Назва зображення: | Логотип саміту |
Дата проведення: | 8 липня — 9 липня 2016 |
Місце проведення: | Варшава, Польща |
Країни-учасниці: | 28 країн-учасниць Альянсу |
Вебсайт: | nato.int |
На саміті відбувалося обговорення ряду важливих тем, зокрема пов'язаних із подіями в Україні. Ще під час відвідування міжнародних військових навчань на полігоні біля Львова влітку 2015-го року міністр оборони Польщі Томаш Семоняк заявив, що Україна повинна бути однією з найважливіших тем під час Варшавського саміту[2].
Також на саміті обговорювали розширення Альянсу, насамперед це стосувалося Чорногорії, яка в травні 2016-го підписала протокол про вступ до Альянсу, який повинні ратифікувати всі парламенти країн-членів НАТО. Як твердив міністр зовнішніх справ Туреччини Мевлют Чавушоглу, Альянс також дискутував щодо приєднання й інших декількох країн, а саме: Боснії і Герцеговини, Македонії і Грузії[3][4].
Окрім цього, за словами заступника голови офісу держдепартаменту США з питань Європи та Євразії Джона Геффернна на саміті у Польщі планувалося оголосити про тимчасову оперативну здатність системи протиракетної оборони Альянсу[5].
Іншими темами для обговорення стали також події на Близькому Сході, зокрема основною з яких була боротьба з міжнародним тероризмом.
Обставини
Протягом 2014-2016 напруженість між НАТО та РФ продовжувала зростати. Як основні причини західні спостерігачі називають анексію Криму РФ і участь російських військ у війні на сході України. З точки зору НАТО, ці дії Росії повністю змінили стратегічну ситуацію в Європі [6].
Аналітики НАТО стверджували, що дії Росії по відношенню до України несуть загрозу східноєвропейським членам НАТО і країнам Балтії. Країни Альянсу розглядали і відпрацьовували різні сценарії можливих російських дій типу «гібридної війни» в країнах Балтії, де є значна російськомовна меншина.
Метою саміту став посил Москві сигналу про те, що в НАТО серйозно сприймають нову небезпеку, і що проблемі колективної безпеки приділяється тепер повноцінна увага.
Балтія та Польща
Члени альянсу прийняли рішення про розміщення в країнах Балтії та Польщі військових сил у складі чотирьох окремих батальйонів: в Естонії — британський, в Латвії — канадський, в Литві — німецький, в Польщі — американський [7]. У резолюції саміту сказано, що рішення було прийнято у відповідь на дії та риторику Росії [7].
Батальйони будуть розміщені на постійних базах. У деяких батальйонах окремі роти будуть з інших країн НАТО [7].
Виступаючи на прес-конференції, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг повідомив, що посилення оборони не означає безпосередньої загрози Росії країнам блоку, а також підкреслив, що воно повинно супроводжуватися дипломатичними переговорами [8].
Україна
Агресивна політика Росії й захист України, Польщі та Балтії були серед головних тем саміту[9]. Під час саміту проведено засідання комісії НАТО—Україна. У спільній заяві Комісії на рівні глави держав та урядів ідеться, зокрема про таке:
На основі Заяви Комісії Україна-НАТО на саміті в Уельсі від 4 вересня 2014 року та на рівні міністрів закордонних справ від 11 травня 2015 року в Анталії ми закликаємо Росію відмовитися від незаконної та нелегітимної «анексії» Криму, яку ми не визнаємо і не визнаватимемо. Ми особливо занепокоєні переслідуваннями та дискримінацією кримських татар та інших представників місцевих громад. […]
Росія продовжує підтримувати стан постійної нестабільності на сході України, що вже привело до втрати на Донбасі близько 10 000 життів і позбавило Україну значної частки промислового виробництва. Ми особливо занепокоєні зростанням кількості порушень режиму припинення вогню вздовж лінії розмежування, переважно з боку підтримуваних Росією бойовиків.[10] |
На саміті презентували Стратегічний оборонний бюлетень України[11].
Рішення
Серед найважливіших результатів, рішень і ухвал[12][13]:
- розміщення в країнах Балтії та Польщі військових сил у складі чотирьох окремих батальйонів: в Естонії — британський, в Латвії — канадський, в Литві — німецький, в Польщі — американський;
- розміщення в Польщі танкової бригади Армії США разом із керівництвом бригади;
- усі країни альянсу ввійдуть у коаліцію проти ІДІЛ. Інформацію про стан воєнних дій у Сирії збиратимуть АВАКСи НАТО з території Туреччини та міжнародного повітряного простору;
- оголошено попередню оперативну готовність системи протиракетної оборони. США передали НАТО керування системою. Офіційне завдання — захист від ракет Ірану;
- підписання першого в історії договору між ЄС і НАТО про співпрацю у сфері безпеки, зокрема в питаннях загрози міграційної кризи, гібридних воєн і кібератак. Кіберпростір визнано новою зоною оперативних дій;
- підтримка суверенності та територіальної цілісності України та засудження агресії Росії в Криму та на сході України;
- підтримка суверенності та територіальної цілісності Грузії;
- НАТО у координації з кораблями ЄС розпочне операцію в Середземному морі для боротьби проти контрабанди людей і зброї й біля берегів Лівії для забезпечення виконання ембарго на зброю, яке ООН наклала на державу.
- продовження місії «Resolute Support» в Афганістані як небойової місії (імовірно, до 2020 р.), допомога в навчанні місцевих військових, а також 5 млрд доларів підтримки щорічно для уряду країни;
- Велика Британія повідомила, що 18 липня її парламент буде голосувати про будівництво чотирьох ракетних підводних човнів класу Successor, що мають замінити ракетні підводні човни класу Vanguard, які служать ще з 1990-х. Човни озброєні балістичними ракетами «Трайдент» D5 і є основою програми «Трайдент» (програма Великої Британії з ядерного стримування);
- НАТО навчатиме армію Іраку;
- підтримку від Північноатлантичного альянсу отримають збройні сили Тунісу та Йорданії.
Присутні лідери
Держави-члени
Держави-нечлени
|
|
Примітки
- NATO Secretary General announces dates for 2016 Warsaw Summit. NATO. 22 травня 2015. Процитовано 26 серпня 2015.
- На саміті НАТО в Варшаві мають обговорювати Україну - міноборони Польщі. Європейська правда. 24 липня 2015. Процитовано 26 серпня 2015.
- В 2016 году саммит НАТО в Варшаве будет посвящен расширению. ЛІГА.net. 14 травня 2015. Процитовано 26 серпня 2015.
- Georgia to Raise NATO Membership Issue at 2016 Warsaw Summit. Sputnik. 20 серпня 2015. Процитовано 26 серпня 2015.
- Departament Stanu USA: Nasi żołnierze będą w Polsce tak długo, jak zechcecie. Wyborcza. 22 липня 2015. Процитовано 26 серпня 2015.
- «Варшавський саміт НАТО і російська загроза».
- Блок НАТО офіційно оголосив про розміщення частин в Балтії та Польщі, ББС, 9.07.2016
- Преса Британії: НАТО потрібно подолати розкол щодо Росії
- Joint press point with NATO Secretary General Jens Stoltenberg and the President of Poland, Andrzej Duda - Secretary General's remarks and Q&A (nato.int, 07.07.2016)
- Спільна заява комісії Україна-НАТО (nato.int, 09.07.2016)
- Порошенко представить на саміті НАТО Стратегічний оборонний бюлетень, — Полторак / Цензор. НЕТ, 21.05.2016
- 13 najważniejszych decyzji szczytu NATO w Warszawie (tvn24.pl, 09.07.2016) (пол.)
- Piotr Maciążek, 10 najważniejszych decyzji podjętych na szczycie NATO w Warszawie Архівовано 12 липня 2016 у Wayback Machine. (defence24.pl, 09.07.2016) (пол.)
Посилання
- Документи саміту на сторінці НАТО (nato.int) (англ.)
- NATO says sets date for 2016 summit in Warsaw Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine. (англ.)
- From Wales to Warsaw: Priorities for the NATO 2016 Summit (англ.)