Варшавський саміт НАТО 2016

Варшав́ський са́міт НА́ТО 2016 (англ. 2016 Warsaw summit, пол. Szczyt NATO w Warszawie 2016) — 27-а зустріч на вищому рівні глав держав та голів урядів країн-учасниць Північноатлантичного альянсу, яка проходила з 8 по 9 липня 2016 у Варшаві[1]. Це перший саміт НАТО, який відбувся на території Польщі.

Варшавський саміт НАТО 2016
2016 Warsaw summit
Уельський саміт НАТО Брюссельський саміт НАТО
Назва зображення:Логотип саміту
Дата проведення:8 липня 9 липня 2016
Місце проведення:Варшава, Польща
Країни-учасниці:28 країн-учасниць Альянсу
Вебсайт:nato.int
Варшавський стадіон – місце проведення саміту НАТО
Інформація про саміт на екрані перед головним входом до Міністерства національної оборони Польщі (Варшава, 2016)

На саміті відбувалося обговорення ряду важливих тем, зокрема пов'язаних із подіями в Україні. Ще під час відвідування міжнародних військових навчань на полігоні біля Львова влітку 2015-го року міністр оборони Польщі Томаш Семоняк заявив, що Україна повинна бути однією з найважливіших тем під час Варшавського саміту[2].

Також на саміті обговорювали розширення Альянсу, насамперед це стосувалося Чорногорії, яка в травні 2016-го підписала протокол про вступ до Альянсу, який повинні ратифікувати всі парламенти країн-членів НАТО. Як твердив міністр зовнішніх справ Туреччини Мевлют Чавушоглу, Альянс також дискутував щодо приєднання й інших декількох країн, а саме: Боснії і Герцеговини, Македонії і Грузії[3][4].

Окрім цього, за словами заступника голови офісу держдепартаменту США з питань Європи та Євразії Джона Геффернна на саміті у Польщі планувалося оголосити про тимчасову оперативну здатність системи протиракетної оборони Альянсу[5].

Іншими темами для обговорення стали також події на Близькому Сході, зокрема основною з яких була боротьба з міжнародним тероризмом.

Обставини

Протягом 2014-2016 напруженість між НАТО та РФ продовжувала зростати. Як основні причини західні спостерігачі називають анексію Криму РФ і участь російських військ у війні на сході України. З точки зору НАТО, ці дії Росії повністю змінили стратегічну ситуацію в Європі [6].

Аналітики НАТО стверджували, що дії Росії по відношенню до України несуть загрозу східноєвропейським членам НАТО і країнам Балтії. Країни Альянсу розглядали і відпрацьовували різні сценарії можливих російських дій типу «гібридної війни» в країнах Балтії, де є значна російськомовна меншина.

Метою саміту став посил Москві сигналу про те, що в НАТО серйозно сприймають нову небезпеку, і що проблемі колективної безпеки приділяється тепер повноцінна увага.

Балтія та Польща

Члени альянсу прийняли рішення про розміщення в країнах Балтії та Польщі військових сил у складі чотирьох окремих батальйонів: в Естонії — британський, в Латвії — канадський, в Литві — німецький, в Польщі — американський [7]. У резолюції саміту сказано, що рішення було прийнято у відповідь на дії та риторику Росії [7].

Батальйони будуть розміщені на постійних базах. У деяких батальйонах окремі роти будуть з інших країн НАТО [7].

Виступаючи на прес-конференції, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг повідомив, що посилення оборони не означає безпосередньої загрози Росії країнам блоку, а також підкреслив, що воно повинно супроводжуватися дипломатичними переговорами [8].

Україна

Агресивна політика Росії й захист України, Польщі та Балтії були серед головних тем саміту[9]. Під час саміту проведено засідання комісії НАТО—Україна. У спільній заяві Комісії на рівні глави держав та урядів ідеться, зокрема про таке:

На основі Заяви Комісії Україна-НАТО на саміті в Уельсі від 4 вересня 2014 року та на рівні міністрів закордонних справ від 11 травня 2015 року в Анталії ми закликаємо Росію відмовитися від незаконної та нелегітимної «анексії» Криму, яку ми не визнаємо і не визнаватимемо. Ми особливо занепокоєні переслідуваннями та дискримінацією кримських татар та інших представників місцевих громад. […]

Росія продовжує підтримувати стан постійної нестабільності на сході України, що вже привело до втрати на Донбасі близько 10 000 життів і позбавило Україну значної частки промислового виробництва. Ми особливо занепокоєні зростанням кількості порушень режиму припинення вогню вздовж лінії розмежування, переважно з боку підтримуваних Росією бойовиків.[10]

На саміті презентували Стратегічний оборонний бюлетень України[11].

Рішення

Серед найважливіших результатів, рішень і ухвал[12][13]:

  • розміщення в країнах Балтії та Польщі військових сил у складі чотирьох окремих батальйонів: в Естонії — британський, в Латвії — канадський, в Литві — німецький, в Польщі — американський;
  • розміщення в Польщі танкової бригади Армії США разом із керівництвом бригади;
  • усі країни альянсу ввійдуть у коаліцію проти ІДІЛ. Інформацію про стан воєнних дій у Сирії збиратимуть АВАКСи НАТО з території Туреччини та міжнародного повітряного простору;
  • оголошено попередню оперативну готовність системи протиракетної оборони. США передали НАТО керування системою. Офіційне завдання — захист від ракет Ірану;
  • підписання першого в історії договору між ЄС і НАТО про співпрацю у сфері безпеки, зокрема в питаннях загрози міграційної кризи, гібридних воєн і кібератак. Кіберпростір визнано новою зоною оперативних дій;
  • підтримка суверенності та територіальної цілісності України та засудження агресії Росії в Криму та на сході України;
  • підтримка суверенності та територіальної цілісності Грузії;
  • НАТО у координації з кораблями ЄС розпочне операцію в Середземному морі для боротьби проти контрабанди людей і зброї й біля берегів Лівії для забезпечення виконання ембарго на зброю, яке ООН наклала на державу.
  • продовження місії «Resolute Support» в Афганістані як небойової місії (імовірно, до 2020 р.), допомога в навчанні місцевих військових, а також 5 млрд доларів підтримки щорічно для уряду країни;
  • Велика Британія повідомила, що 18 липня її парламент буде голосувати про будівництво чотирьох ракетних підводних човнів класу Successor, що мають замінити ракетні підводні човни класу Vanguard, які служать ще з 1990-х. Човни озброєні балістичними ракетами «Трайдент» D5 і є основою програми «Трайдент» (програма Великої Британії з ядерного стримування);
  • НАТО навчатиме армію Іраку;
  • підтримку від Північноатлантичного альянсу отримають збройні сили Тунісу та Йорданії.

Присутні лідери

Країни-учасниці саміту

Держави-​​члени

Держави-нечлени

Примітки

  1. NATO Secretary General announces dates for 2016 Warsaw Summit. NATO. 22 травня 2015. Процитовано 26 серпня 2015.
  2. На саміті НАТО в Варшаві мають обговорювати Україну - міноборони Польщі. Європейська правда. 24 липня 2015. Процитовано 26 серпня 2015.
  3. В 2016 году саммит НАТО в Варшаве будет посвящен расширению. ЛІГА.net. 14 травня 2015. Процитовано 26 серпня 2015.
  4. Georgia to Raise NATO Membership Issue at 2016 Warsaw Summit. Sputnik. 20 серпня 2015. Процитовано 26 серпня 2015.
  5. Departament Stanu USA: Nasi żołnierze będą w Polsce tak długo, jak zechcecie. Wyborcza. 22 липня 2015. Процитовано 26 серпня 2015.
  6. «Варшавський саміт НАТО і російська загроза».
  7. Блок НАТО офіційно оголосив про розміщення частин в Балтії та Польщі, ББС, 9.07.2016
  8. Преса Британії: НАТО потрібно подолати розкол щодо Росії
  9. Joint press point with NATO Secretary General Jens Stoltenberg and the President of Poland, Andrzej Duda - Secretary General's remarks and Q&A (nato.int, 07.07.2016)
  10. Спільна заява комісії Україна-НАТО (nato.int, 09.07.2016)
  11. Порошенко представить на саміті НАТО Стратегічний оборонний бюлетень, — Полторак / Цензор. НЕТ, 21.05.2016
  12. 13 najważniejszych decyzji szczytu NATO w Warszawie (tvn24.pl, 09.07.2016) (пол.)
  13. Piotr Maciążek, 10 najważniejszych decyzji podjętych na szczycie NATO w Warszawie Архівовано 12 липня 2016 у Wayback Machine. (defence24.pl, 09.07.2016) (пол.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.